- •Історія Держави і права зарубіжних країн
- •Питання для підготовки до екзамену
- •Предмет і методи вивчення історії держави та права зарубіжних країн.
- •Причини встановлення і суть східної деспотії.
- •Правове становище населення в державах
- •Джерела та основні риси права країн Стародавнього Сходу.
- •Державний і суспільний лад Стародавнього Єгипту.
- •Державний і суспільний лад Вавілону.
- •Характеристика законів Хамураппі (Вавілон).
- •Злочини та покарання за законами Хамураппі.
- •Соціальна структура та державний лад Стародавньої Індії.
- •Закони Ману. Загальна характеристика.
- •Злочин і покарання за законами Ману.
- •Виникнення Афінської рабовласницької держави (реформи Тесея і Солона).
- •Державний лад Афінської демократичної рабовласницької республіки.
- •Суспільний устрій Афінської аристократичної республіки.
- •Суспільний устрій та державний лад Спарти.
- •Утворення римської рабовласницької держави. Реформи Сервія Тулія.
- •Римська рабовласницька аристократична республіка.
- •Державний лад Риму в період імперії.
- •Правове становище населення в Стародавньому Римі.
- •Періодизація та загальна характеристика римського рабовласницького права.
- •Джерела й основні риси права Риму класичного періоду.
- •Римське рабовласницьке публічне та приватне право.
- •Римське кримінальне право періоду республіки.
- •Джерела й основні риси права Риму посткласичного періоду.
- •Кодифікація Юстиніана.
- •Етапи розвитку феодальних держав Західної Європи. Загальна характеристика.
- •Суспільний устрій ранньофеодальної держави франків.
- •Державний лад Франкського королівства.
- •"Салічна правда" – пам’ятка ранньофеодального права франків.
- •Основні риси феодального права.
- •Виникнення парламенту в Англії. Велика Хартія вольностей 1215 року (Англія).
- •Станово-представницька монархія в Німеччині. Золота булла 1356 року
- •Станово-представницька монархія у Франції. Великий березневий ордонанс (1357 р.).
- •Утворення Московської централізованої держави (хіv – перша пол. Хvі ст.)
- •Виникнення станово-представницької монархії в Росії. Земський собор.
- •Суспільний лад Московії періоду станово-представницької монархії.
- •Абсолютна монархія у Франції. Класичний французький абсолютизм.
- •Особливості англійського та німецького абсолютизму.
- •Кримінальне право Англії періоду абсолютизму.
- •«Кароліна» – пам’ятка права феодальної Німеччини.
- •Кримінальне право за «Кароліною» (1532 р.).
- •Кримінальний процес за «Кароліною» 1532 року.
- •Суспільний устрій Росії в період абсолютної монархії.
- •Соборне Уложення 1649 року. Злочини та покарання.
- •Право Росії за "Артикулами військовими…"
- •Передумови та основні етапи англійської буржуазної революції.
- •Протекторат Кромвеля. "Знаряддя управління" 1653 року.
- •Формування англійської конституційної монархії. "Хабеас корпус акт" 1679 року, Білль про права 1688 р.
- •Війна за незалежність сша. Декларація незалежності 1776 року. Статті конфедерації 1781 року (сша).
- •Основні принципи Конституції сша 1787 року.
- •Біль про права 1791 року. Перший цикл конституційних поправок сша.
- •Громадянська війна 1861-1865 років та її вплив на конституційний розвиток сша.
- •Буржуазна революція та створення буржуазної держави у Франції. Декларація прав людини і громадянина 1789 року.
- •Конституції 1791 р. І 1793 р. Франції: порівняльна характеристика.
- •Якобінська диктатура у Франції та її державний механізм.
- •Консульство та імперія Наполеона Бонапарта.
- •Цивільний кодекс Франції 1804 року.
- •Кримінальний кодекс Франції (1810 рік).
- •Створення німецької імперії. Конституція Німеччини 1871 року.
- •Цивільний кодекс Німецької імперії 1900 р.
- •Кримінальний кодекс 1871 р. Німеччина.
- •Державний лад Російської імперії (XVIII – перша половина XIX століття).
- •Суспільний лад Російської імперії (XVIII – початок хх ст.).
- •Державна Дума Росії (формування, структура, компетенція) початку хх століття.
- •Судова реформа в Росії 1864 року та її значення.
- •Селянська реформа 1861 року в Російській імперії та її особливості.
- •Земська та міська реформи в Росії у другій половині хіх століття.
- •Реорганізація поліції та армії в Росії у другій половині хіх століття.
- •Звід законів Російської імперії. Загальна характеристика.
- •Зміни в державному ладі Росії після Лютневої революції 1917 року.
- •Жовтневий переворот у Петрограді в жовтні 1917 р. Іі Всеросійський з’їзд Рад та його нормативно-правові акти.
- •Вибори та розпуск Установчих зборів в Росії.
- •Конституція рсфср 1918 року. Розробка, прийняття та загальна характеристика.
- •Конституція рсфрр 1918 року: загальна характеристика.
- •Основні нормативно-правові акти проведення примусової колективізації сільського господарства в срср.
- •Виборчі реформи Великобританії у першій половині хх ст.
- •Буржуазно-демократична революція (1918 рік) в Німеччині. Веймарська Конституція 1919 року.
- •Корпоративна держава в Італії в1920-х рр.
- •“Новий курс” Президента сша ф.Рузвельта.
- •Конституція срср 1936 року: загальна характеристика.
- •Особливості італійського та японського фашизму.
- •Утворення фрн. Конституція 1949 року.
- •Характеристика Конституції Японії 1947 року.
- •Характеристика Конституції Італії 1947 року.
- •Конституційний розвиток Франції після Другої світової війни. Конституція 1958 року.
- •Воз’єднання фрн і ндр.
- •Конституція срср 1977 року: загальна характеристика.
- •Розпад срср. Утворення снд.
-
Характеристика Конституції Італії 1947 року.
Історія конституційних інститутів в Італії налічує більше півтора століть. За цей період країна пройшла через режим конституційної монархії, тоталітарну фашистську диктатуру, а після того, як в 1946 році в результаті референдуму була відкинута монархічна форма правління, в Італії була прийнята одна з найдемократичніших конституцій післявоєнної Європи. У березні 1848 р. в Королівстві Сардинія вперше був прийнятий конституційний закон, так званий "Альбертінскій статут", названий так на ім'я короля Карла Альберта. Після повного об'єднання Італії в 1870 році, Альбертінскій статут став Конституцією всієї країни. За своїм характеру Альбертінскій статут - типова дарована "зверху" конституція. Разом з тим Альбертінскій статут вводив окремі елементи народного представництва. При всіх своїх правових і станових обмеження, Альбертінскій статут знаменував собою початок демократичної еволюції Італії, хоча і в рамках конституційної монархії. Демократичний конституційне розвиток Італії було перерване в 1922 році після встановлення в країні тоталітарного фашистського режиму на чолі з Беніто Муссоліні. В конституційному плані новий режим оформився з ухваленням 24 грудня 1925 так званого "Закону № 2263". У країні був встановлений однопартійний режим, а голова партії - вождь (дуче) - одночасно був главою всієї виконавчої влади в країні. Інститут монархії при фашизмі зберігся. Такий стан корони полегшило ліквідацію фашистського режиму в 1943 році після поразки Італії в другій світовій війні, в якій вона брала участь на боці Німеччини і Японії. На референдумі 2 червня 1946 більшістю у 54,3% голосів була відкинута монархічна форма правління і одночасно було обрано Установчі збори. 18 червня 1946 Італія була офіційно проголошена Республікою. Нова Конституція Італії була прийнята на урочистому засіданні Установчого зборів 22 грудня 1947 453 голосами, проти було подано 83 голоси. 27 Грудень 1947 Конституція була промульгірована Тимчасовим главою держави І. Бономі а з 1 січня 1948 р. вона вступила в силу. Загальна характеристика діючої італійської Конституції Італійська Конституція - це багатоплановий, ретельно і детально пророблений політико-юридичний документ. У ній немає окремої преамбули. Філософські установки, соціально-правові основи і юридичні принципи відображені безпосередньо у відповідних розділах самого конституційного тексту. Конституція складається з вступного розділу "Основні принципи", двох головних частин "Права і обов'язки громадян" і "Пристрій Республіки" і перехідних і прикінцевих постанов. Всього в Конституції 139 статей. Перехідні та заключні постанови мають свою особливу, римську нумерацію (усього XVIII статей). Італійська Конституція має жорсткий характер. Її перегляд можливий виключно в рамках особливої процедури і за наявності в обох палатах Парламенту розширеного, так званого "конституційної більшості". У італійському конституційному праві основний закон країни прийнято відносити до категорії "широких конституцій", в які, поряд з нормами, що визначають устрій держави і що гарантують права і свободи громадян, включені також політико-соціальні принципи. Своєрідно вирішується в італійській Конституції питання про співвідношення міжнародного права і внутрішнього закону. Ст. 10 Конституції визначає, що правопорядок Італії узгоджується із загальновизнаними нормами міжнародного права. В італійській Конституції, хоча вона і не містить окремої згадки про принцип поділу влади, проводиться чітке розходження трьох основних державних функцій: законодавча функція належить Парламенту та обласним coветам в межах їх компетенції; виконавча влада є прерогативою президента Республіки, міністрів та органів виконавчої влади областей, провінцій і комун; судова влада входить в компетенцію різних судових органів, включаючи Конституційний суд.