2.Спеціальні завдання, які необхідно вирішувати

ЗАСОБАМИ ФР

2.1. При рестриктивних порушення.

Компенсація порушеного газообміну за рахунок: поліпшення вентиляції неуражених відділів легень; ліквідації та зменшення ділянок гіповентиляції й ателек-тазів;

нормалізації стереотипу дихання за глибиною, тривалістю і типом для збільшення альвеолярної вентиляції, її рівно­мірності

Прискорення розсмоктування запального інфільтрату і поліпшення трофіки уражених тканин за рахунок: стимуляції кровообігу;

41

зменшення венозного і лімфатичного застою в легенях та бронхах

Нормалізація дренажної функції бронхів внаслідок: стимуляції кровотоку в бронхіальних залозах для збіль­шення кількості секрету і поліпшення його реологічних властивостей (муко-кінетичний ефект);

зменшення тонусу бронхів (бронхолітичний ефект); активізанція кашлю.

Віддновлення або підтримання активності сурфактанту легень — речовини, яка змінює силу поверхневого натягу альвеол, поліпшує альвеолярно-капілярну дифузію газів і діє як проти-набряковий фактор.

Збільшення рухливості грудної клітки, хребта, передньої стінки черевної порожнини і діафрагми. Збільшення вили і витрива­лості дихальної мускулатури.

Запобігання утворненню спайок, розтягування вже утворених, запобігання фібріозу легеневої тканини.

2.2. При обстуктивних порушеннях

Зменшення спазму бронхіол, запобігання синдрому раннього спадання бронхів на видиху внаслідок вимови звуків, які призводять до вібрації бронхіального дерева.

Пасивізація видиху внаслідок зменшення активної роботи дихальних м'язів грудної клітки й акцентуації хворого на черевному типі дихання, що забезпечує зменшення ЗОЛ і запобігає розвитку емфіземи легень

Нормалізація стереотипу дихання через ніс, що дає змогу зігрівати, очищувати, зволожувати повітря і забезпечувати стабільність сигналів у дихальний центр. Збільшення рухливості грудної клітки, хребта, передньої стінки черева і діафрагми

Прискорення розсмоктування запального інфільтрату й по­ліпшення трофіки в бронхіальному дереві внаслідок стиму­ляції крово- і лімфообігу.

3. ЗАГАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ФР.

Поліпшення психоемоційного стану.

Підвищення фізичної працездатності та якості життя хворого.

Нормалізація імунної системи організму.

Стимуляція кори надниркових залоз для зменшення запальної реакції в структурі системи дихання.

Нормалізація тонусу вегетативної нервової системи.

4. Засоби фр, форми, методи й дозування фізичних навантажень

42

Руховий режим Ліжковий з обов'язковою зміною положення тіла кожні ЗО—40 хв для активізації крово- і лімфообігу та вентиляції в різних ділянках легень. Інші рухові режими без особливостей.

Фізичні вправи Дихальні, гімнастичні, спортивно-прикладні, ігрові, які тренують загальну аеробну витривалість, силу й витрива­лість дихальної мускулатури, рухливість грудної клітки, хребта, черевної стінки і діафрагми; сприяють розслаб­ленню дихальної мускулатури.

Інтенсивність, що не спричинює зростання ЧД і змін рит­му дихання.

Форми — лікувальна гімнастика, плавання, дозована ходь­ба, масаж

4.1. Особливості використання дихальних вправ.

Статичні - виконуються тільки дихальною мускулатурою груд ної клітки і діафрагми.

Динамічні — виконуються з участю мускулатури верхніх кінці­вок і тулуба, що допомагає зробити глибший вдих та повніший видих.

Для збільшення амплітуди рухів тулуба і кінцівок використовуються гімнастичні палиці, медицинболи, булави.

Вправи, які сприяють розтягенню плеври: подовжений вдих, потім затримка дихання на висоті вдиху з одночасним підняттям руки з хворого боку і нахилом тулуба в протилежний бік. Виконуються 3—4 рази до появи легкого больвого відчуття кожні ЗО—40 хв протягом доби.

Вправи, які сприяють збільшенню сили та витривалості дихаль­ної мускулатури, рухливості грудної клітки: поглиблене диханя при виконанні гімнастичних вправ з допоміжними знаряддями іперемагаючи опір (стиснення грудної клітки руками або плас-| тичним матеріалом).

Вправи, які тренують рухливість черевної стінки і діафрагми:

дихання за черевним типом з тягарем в епігастальній області, в положенні Тренделенбурга, при фіксованому нижньому краї грудної клітки руками або еластичними бинтами, з аеродинамічними апаратами.

Для запобігання синдрому раннього спадання бронхів на види­ху: плавний вдих через ніс, видих через рот з вимовою звуків, які створюють безперервну вібрацію голосових зв'язокі грудної клітки, що передається на бронхіальне дерево.

Для пасивізації видиху: вдих через ніс з обмеженою глибиною, потім довільно подовжений видих через стиснуті губи, в помі­щену у воду трубочку, в спеціальні препарати.

Для введення аерозольних препаратів акцентувати увагу на черевний тип дихання: після видиху затримати дихання, потім зробити плавний поглиблений вдих аерозольного препарату і затримати дихання, потім плавно видихнути. При вдиханні двох доз препарату вдих супроводжувати нахилом тулуба право­руч і ліворуч з піднятою протилежною рукою.

За Стрельніковою (парадоксальна гімнастика). Різкий короткий активний вдих носом, „принюхуючись тривожно, чи не пахне

43

паленим?", намагаючись, щоб ніздрі стикалися в момент вдиху. Видих через рот, про нього не думати. Темп дуже високий, приб­лизно один вдих за 1 с. При вдиху створювати опір стискуван­ням грудної клітки різкими рухами верхніх кінцівок і нахила­ми тулуба. Підчас занять строго дотримуватися одночасності ру­хів верхніх і нижніх кінцівок і тулуба з вдихом. Протипоказання: глаукома, підвищений артеріальний тиск.

За Бутейком. Вольове обмеження легеневої вентиляції з затрим­кою дихання після видиху. Тривалість затримки дихання після видиху поступово збільшується. Сумарний час затримок дихан­ня за заняття — 10 хв. Тренування проводяться на фоні занять лікувальною гімнастикою.

Протипоказання: психічні захворювання, недостатність крово­обігу, астматичний стан.