- •3 Передмова
- •6 Організація занять по фізичній культурі в спеціальному учбовому відділенні
- •8 Комплектування спеціальних медичних груп
- •Самоконтроль в спеціальних медичних групах
- •12 Загальні основи лфк
- •Класифікація фізичних вправ
- •2. Статичні і динамічні дренажні дихальні вправи
- •3. Дихальні вправи, що тренують переважно м 'язи вдиху або видиху.
- •25 Основні методичні принципи лікувальної фізкультури
- •1. Поступовість зростання навантаження:
- •Вихідні паложення
- •Лікарсько-ітедагоі ічні спостереження в процедурі лікувальної гімнастики
- •Режими рухової активності
- •Раціональні режими рухової активності для осіб з хірургічними захворюваннями, операціями, травмами.
- •32 Адаптаційний режим рухової активності (подібний нульовому періоду)
- •Підготовчий режим рухової активності (подібний до першого періоду).
- •Післяопераційні, посттравматичні режими Суворо обмежений режим рухової активності
- •Обмежений режим рухової активності
- •Ощадний режим рухової активності
- •Тонізуючий режим рухової активності
- •Тренуючий режим рухової активності
- •Рекомендації з використання вправ
- •Гіпертонічна хвороба
- •1. Об'єктивізація вентиляційних порушень при
- •2.Спеціальні завдання, які необхідно вирішувати
- •2.1. При рестриктивних порушення.
- •2.2. При обстуктивних порушеннях
- •4. Засоби фр, форми, методи й дозування фізичних навантажень
- •4.1. Особливості використання дихальних вправ.
- •4.2. Особливості використання дренажних положень (Додаток 2)
- •4.3. Особливості використання масажу.
- •Розрахунки спірографічних показників (для осіб віком 25—60 років)
- •Інструкція щодо використання дренажних положень
- •46 Захворювання органів травлення
- •Рекомендована література
12 Загальні основи лфк
Лікувальна фізична культура - наукова дисципліна, що вивчає вплив засобів лікувальної фізичної культури на організм хворої або ослабленої людини з метою зближення термінів клінічного одужання з функціональним відновленням.
Лікувальна фізична культура - функціональний лікувальний метод, що є невід'ємною частиною комплексного лікування і профілактики різних захворювань. Вона використовує засоби фізичної культури, вживані у відповідному дозуванні, з урахуванням індивідуальних особливостей перебігу захворювання, функціональних можливостей і компенсаторно-адаптаційних здібностей хворого.
У основі лікувальної дії фізичних вправ лежить суворо дозоване тренування — цілеспрямований процес відновлення і вдосконалення порушених функцій, як окремих органів і систем, так і всього організму в цілому.
Основними засобами лікувальної фізкультури є дозовані вправи, які застосовуються на тлі природних чинників природи, у поєднанні з фізіобальнеотерапією і масажем. Засоби лікувальної фізкультури складають основний зміст режимів рухової активності.
Класифікація фізичних вправ
Для зручнішого практичного використання фізичні вправи розділені на три групи — гімнастичні, прикладні і ігри.
Гімнастичні вправи умовно діляться на дихальні і загальнорозвиваючі. Дихальні вправи покращують і активізують функцію зовнішнього дихання, кровообігу, обміну речовин, діяльності системи травлення. Вони сприяють зниженню стомлення після важких фізичних вправ, надаючи нормалізуючу дію на діяльність серцево-судинної і дихальної систем. Тому дихальні вправи є обов'язковою складовою частиною комплексів фізичних вправ в процедурах лікувальної і гігієнічної гімнастики. Розрізняють три типи дихання: переважно грудне, повне і діа-фрагмальне. Найбільш фізіологічним є повне глибоке дихання, при якому одночасно бере участь діафрагма і вся грудна клітка. Дихальні вправи по характеру діляться на статичні і динамічні.
Статичні дихальні вправи виконуються без руху рук, ніг і тулуба, вони використовуються для навчання хворого правильному виконанню грудного, діафра-гмального і повного дихання. Динамічні дихальні вправи виконуються у поєднанні із загальнорозвиваючими вправами для рук, ніг
13
і тулуба. При цьому вдих проводиться одночасно з випрямлянням тулуба, ніг і підняттям або відведенням в сторони рук, тобто у момент найбільшого об'єму грудної клітки. При виконанні динамічних дихальних вправ доцільно ритм загальнорозвиваючих рухів поєднувати з ритмом дихання. Необхідно пам'ятати про те, що при силовому статичному напруженні дихати важко, а при вправах з натуженням дихання затримується. Спеціальні дихальні вправи спрямовані на відновлення, виправлення або вдосконалення патологічно зміненої структури або функції дихального апарату.
Спеціальні дихальні вправи умовно діляться на три групи:
Дихальні вправи, що поліпшують вентиляцію окремих доль або всієї легені.
Статичні і динамічні дренажні дихальні вправи.
Дихальні вправи, що переважно тренують м'язи вдиху або видиху.
Дихальні вправи, поліпшуючі вентиляцію окремих доль або всієї легені
(за В.М. Мотковим)
Якщо потрібно створити кращі умови для вентиляції верхівок легенів, потрібно застосовувати статичні дихальні вправи з початковим положенням рук і талії, коли плечовий пояс не обтяжений навіть тяжкістю верхніх кінцівок.
Дихальні вправи статичного або динамічного характеру з положенням або рухом рук на рівні голови або вище зумовлюють найбільш активну дихальну функцію в нижній апертурі грудної клітки і діафрагми. Показником цього є посилення пневматичної легеневої тканини, зростання міжреберних проміжків, більше відкриття кістко-діафрагмальних синусів, збільшення рухливості діафрагми та ін. Кращий ефект вентиляції нижніх доль легенів досягається в початковому положенні лежачи на спині із зігнутими ногами в колінних і тазостегнових суглобах, з упором на ступні із закинутими за голову руками і розслабленими м'язами передньої черевної стінки.
При нахилах корпусу убік з фіксацією або підняттям протилежної руки в період вдиху, посилення функції виражене в нижній апертурі грудної клітки і діафрагми з боку піднятої руки. У початковому положенні лежачи на правому боці збільшується екскурсія правого куполу діафрагми і навпаки.
Дихальна гімнастика в чистому вигляді не повинна мати місце в практиці ЛФК. Процедуру лікувальної гімнастики насичують дихальними вправами залежно від стану хворого і особливостей його захворювання, так і від величини фізичного навантаження і тренованості хворого.
14