9.3. Лабораторна установка

Робота проводиться в повітряному контурі (опис установки див. розділ 5.3, рис. 5.2 ) на дослідній ділянці А рис.9.1. Об'єктами вимірювання є циліндр із сухою поверхнею 4, а також циліндр, з поверхні якого відбувається рівномірне безперервне випаровування води 3. Нормована подача води відбувається з гори за допомогою живильного пристрою 1 та знизу з склянки 8 за рахунок капілярного підсмоктування(рис. 9.1).

Поверхня циліндру 3, що зволожується , вкрита батистовою тканиною 7 (з дрібною щільною бавовняною структурою) обгорнуто сіткою з нержавіючого дроту 6. Всередині циліндра розміщено електронагрівник, схему підключення до автотрансформатору та ватметру див. на рис.5.2. Рівномірність живлення поверхні випаровування забезпечується регульованою крапельною подачею води бюреткою 1 в верхню частину 2 живильного пристрою та підсмоктуванням води за рахунок капілярного явища з нижньої склянки 8.

Вимірювання температури здійснюється термопарами 5, розташованими на поверхні циліндрів і які вимірюють температури повітря біля стінки на лобовій, тильній та одній з бокових сторін. Вимірюють ЕРС термопар за допомогою цифрового мілівольтметра, змінюючи позиції на перемикачу для сухого та для зволоженого циліндрів.

Перед дослідною ділянкою А та після неї встановлені термопари для вимірювання температур сухого t_п1, t_п3 і мокрого термометрів t_м2, t_м4, за якими на H-d ― діаграмі для подальших розрахунків знаходять вологовміст та парціальний тиск водяної пари повітря в контурі.

9.4. Послідовність виконання роботи

9.4.1. Перевірити комплектність приладів та наявність з'єднань відповідно до рисунка 9.1.

9.4.2. Увімкнути ЛАТРи у електромережу напругою 220В та за допомогою ватметра встановити та підтримувати постійною потужність нагрівників, задану викладачем.

9.4.3. Заповнити водою живильний пристрій та включити його, відкривши кран мірного капіляра 1 та під’єднавши внизу склянку з водою 8.

9.4.4. Через кожні 5 хв. вимірювати вольтметром ЕРС термопар для контролю виходу в усталений режим.

9.4.5. По досягненні усталеного режиму (якщо ЕРС за 5 хв. не змінюється більш як на 0,002 мВ) тричі через кожні 3―5 хв. зняти покази температур на поверхні сухого та мокрого циліндра, сухого і мокрого термометрів повітря в контурі, потужність нагрівачів та визначити повний та статичний тиск за допомогою мікроманометра.

9.4.6. Виміряти вміст води в нижній склянці з водою 8 і вставити її на місце, після чого відмітити рівень на мірному капілярі 1 і одночасно включити секундомір. Час вимірювання задає викладач. Під час даного терміну провести вимірювання за п. 9.4.5.

9.4.7. По закінченні визначеного часу зафіксувати поділки мірного капіляра 1 та визначити кількість води в нижній посудині 8, розрахувати масу випареної вологи m. Занести всі експериментальні дані до таблиці 9.1. Вимірювання та визначення температурних, теплових та швидкісних параметрів повторюється для сухого циліндра, як в лабораторній роботі №5.

Таблиця 9.1

Номер досліду

tc, C

tп, C

t, K

Q, Вт

Qпр, Вт

Qк, Вт



пр

к

w, м/с

Rе

ℓgRе

Nu

ℓgNu

n1

C1

Вт/(м^2К)

1

2

3

Продовження таблиці 9.1

Номер досліду

tc, C

tп, C

tм, C

Q, Вт

m, кг/с

j, Вт

, м/с

qм Вт/м^2

Nuм

Рrм

ℓg(NuмРrм)

w, м/с

Rе

ℓgRе

n2

C2

1

2

3