3.4. Електроконтактний манометр типу екм

Електроконтактні трубчасті манометри типу ЕКМ широко застосовуютьсядля вимірювання, сигналізації та регулювання тиску, а також використовуються як відтворюючі показання та сигналізуючі типу ЕКМ-IV.

За принципом дії ЕКМ аналогічний манометру з трубчастою одновитковою пружиною. Для сигналізації та регулювання має контактний механізм (рис. 5,а), який містить три електроконтакти, два з них встановлені на задавачах верхньої 2 та нижньої 1 межі, а третій на вказівній стрілці 3. Встановлення задавача на необхідні межі здійснюється обертом гвинта 5. Якщо вимірюваний тиск збільшується і досягає верхньої заданої межі, замкнеться контакт між вказівною стрілкою й здавачем верхньої межі, зі зниженням тиску до нижньої межі замикається контакт між стрілкою і задавачем нижньої межі.

Такі прилади виготовляють у вигляді: ■ манометрів, ■ мановакуумметрів та ■ вакуумметрів.

■ Електроконтактний манометр типу ЕКМ випускаються з межами вимірю-вання від 1 до 1600 кгс/см (0,1 - 160 МПа). Клас точності приладів ЕКМ - 2,5.

■ Мановакуумметри типу ЕКМВ випускаються з верхньою межею

вимірювання вакуум метричного тиску до 1 кгс/см (0,1 МПа), а

надлишкового - від 1 до 25 кгс/см ( 0,1 до 2,5 МПа).

■ Електроконтактні вакуумметри випускаються із верхньою межею

вимірювання вакууму до 0,1 МПа. Ці прилади використовуються в системах

автоматизації в схемах сигналізації та захисту обладнання. Встановлюються, наприклад, для регулювання тиску у варильних котлах та автоклавах і таке інше. Розривна потужність електричних контактів - 10 ВА при максимально можливому струмі не більше 1 А.

3.5. Пневмоелектричні перетворювачі.

Пневмолектричні перетворювачі відносяться до міжгілкових перетворювачів і призначені для пропорційного претворення уніфікованого пневматичного сигналу 20... 100 кПа в аналоговий сигнал 0...5 мА. Принцип їх дії грунтується на електросиловій компенсації зусиль, викликаній дією пневматичного сигналу.

Варіант виконання пневмоелектричного перетворювача приведений на рис.1,а.

Пневмоелектричний перетворювач складається із манометричного чутливого елемента ( трубчастої одновиткової пружини 1). Під діє тиску Р_вх остання деформується (розкручується), що спричиняє пропорційне лінійне переміщення її вільного кінця у відповідністю із залежністю (10) (розділ 2.3). Далі це переміщення передається через пружину 6 на точку «а» вежеля 3 із магнітом’ягкого матеріалу, який може прокручуватись відносно опори 0. При збільшенні тиску важель 3 другим кінцем наближається до котушки L і викликає зміну (збільшення ) її індуктивності, а відповідно, і зменшенню власної резонансної частоти коливального контуру «L - С», підключеного до входу електронного підсилювача ЕП. Зміна резонансної частоти контуру перетворюється в ЕП в струм І_вих = 0.. .5 мА, який надходить у лінію зв’язку дистанційної передачі й далі - на вторинний прилад ВП. Одночасно І_вих проходить через витки котушки зворотного зв’язку 4 і взаємодіє з магнітним полем постійного магніту 5. Виникає компенсувальне зусилля зворотного зв’язку Р_зз = к І_вих, де к - постійний коефіцієнт для даної конструкції. Зусилля Р_зз утворює обертальний момент М_зз = Р_зз* l_0б, де l_0б - плече дії сили Р_зз відносно опори 0. В протилежному напрямку діє вимірювальний момент М_в, утворюваний вимірювальним зусиллям розкручування пружини Р_в = f(Р_вх), причому М_в = Р_в*l_а0, де l_а0 — плече дії сили Р_в відносно опори 0. У стані компенсації М_в = М_зз і рух важеля 3 припиняється. Поточному значенню тиску Р_вх відповідатиме певне значення вихідного струму І_вих, тобто І_вих = f (Р_вх). Встановлення діапазону вимірювань здійснюється за допомогою гвинта 2 (нижча межа) і переміщенням опори 0 важеля 3 (верхня межа). Клас точності перетворювача - 1,0.