- •Міністерство освіти і науки україни національний університет харчових технологій метрологія, технологічні вимірювання та прилади
- •До виконання лабораторних робіт
- •Київ нухт 2010
- •Лабораторна робота № 1-т-р вимірювання тиску. Перетворювачі надлишкового тиску sitrans р серії z та zd
- •1.Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Теоретичні відомості
- •3.1. Тиск. Основні поняття. Одиниці вимірювання тиску
- •3.2. Класифікація манометрів по виду вимірюваного тиску
- •3.3. Принцип дії вимірювального перетворювача надлишкового
- •3.3.1. Загальна теорія та конструкція тензометричних перетворювачів.
- •3.3.2. Загальна структурна схема та конструкція перетворювача
- •3.3.3. Загальна структурна схема та конструкція перетворювача
- •Основні технічні та метрологічні характеристики Sitrans p zd та z:
- •3.3.4. Цифровий реєстратор Sirec ds.
- •4. Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи.
- •6. Обробка результатів вимірювання.
- •Лабораторна робота № 2-т-дм деформаційні манометри
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальна теорія деформаційних та вагопоршневих манометрів
- •3.1. Деформаційні манометри
- •3.3. Диференціально-трансформаторні вимірювачі тиску.
- •3.4. Електроконтактний манометр типу екм
- •3.5. Пневмоелектричні перетворювачі.
- •3.6. Вагопоршневі манометри .
- •4. Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи
- •5.2. Перевірення трубчастого манометра з дтп у комплекті з рм1.
- •5.3. Перевірення електроконтактного мановакуумметра екмв.
- •6. Обробка результатів вимірювань
- •Лабораторна робота № 3 –т- ds вимірювання різниці тисків. Перетворювач диференціального тиску sitrans р ds III
- •1.Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості.
- •3.1.Класифікація манометрів за принципом дії.
- •3.2. Рідинні манометри та дифманометри
- •3.3. Електропневматичний перетворювач та електричні манометри опору
- •3.4. Перетворювач Sitrans p ds III
- •3.5. Загальна методика вимірювання тиску
- •Властивості ланцюгу передачі тиску.
- •4. Методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання перевірення.
- •6. Обробка результатів вимірювань
- •Лабораторна робота № 4 - t – tf2 термометри опору. Перетворювач “ sitrans tf2 ”
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальні теоретичні відомості про термометри опору
- •3.2. Теоретичні відомості про перетворювач Sitrans tf2
- •4. Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи.
- •6. Порядок обробки результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 - t – то 2/3 дослідження підключення термометрів опору до вторинних приладів за схемами в два та три проводи
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальна теорія мостових схем
- •3.2. Нормувальні перетворювачі для термометрів опору
- •3.3. Двоканальний мікропроцесорний вимірювач трм 200 Призначення:
- •Основні функціональні характеристики:
- •Технічні характеристики:
- •4. Опис лабораторної установки та перелік приладів лабораторного стенду
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Порядок обробки результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •Контактні термоелектричні перетворювачі (термопари)
- •3.2. Компенсаційний метод вимірювання терс термопари.
- •3.3.Термоелектричний перетворювач “Ni - Cr/Ni ” з вимірювальним перетворювачем “sitrans tk/tk – h”
- •3.4.Манометричні термометри (мт)
- •4.Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Порядок обробки результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 -т – л - д логометр та автоматичний реєструвальний прилад диск-250
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.3Агальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальна теорія приладів магнітоелектричної системи
- •3.2. Будова та робота мілівольтметра
- •3.3. Будова та робота промислового логометра
- •3.4. Принцип дії та склад приладу реєстрації вимірювань диск-250
- •4.Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювання.
- •Лабораторна робота № 8- р - lu ультразвукові рівнеміри “probe lu” та “Multi Ranger 100 “
- •1.Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальні поняття про ультразвук та його випромінювання
- •3.2 Загальна структурна схема ультразвукових рівнемірів (ехолотів)
- •3.3. Ультразвуковий рівнемір MultiRanger 100 з сенсором xrs – 10.
- •3.4. Ультразвуковий рівнемір Sitrans Probe lu
- •4.Методика і завдання до лабораторної роботи
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювань.
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Радіохвильові методи вимірювання рівня
- •3.2.Радарний рівнемір sitrans lr 200
- •Особливі ознаки lr 200:
- •4.Методика і завдання до лабораторної роботи
- •5.Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювань.
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Ємнісний метод вимірювання рівня.
- •3.1. Ємнісний рівнемір Sitrans lc 300
- •3.3. Електричні сигналізатори рівня
- •4. Завдання та методика до виконання роботи
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювань.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 11 – p/г – гп
- •1.Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Основні поняття про густину речовини і методи її вимірювання
- •3.2. Гідростатичний принцип вимірювання густини та рівня речовин
- •3.2.1 Гідростатичні рівнеміри та густиноміри.
- •3.2.2. П’єзометричні рівнеміри та густиноміри.
- •3.3. Перетворювач пнемо-електричний пте-4
- •Принцип роботи.
- •3.4. Перетворювачі тиску типу kpt-c.
- •Конструкція і робота крт-с
- •4. Методика виконання лабораторної роботи
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювань.
- •Лабораторна робота № 12 - в - fм магніто-індукційний витратомір sitrans fm mag 6000
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальні відомості про вимірювання витрати та кількості речовини
- •3.2. Загальна теорія магніто-індукційного методу вимірювання витрати
- •3.3. Призначення, склад та структурна схема Sitrans fm mag 6000.
- •Основні функції та технічні характеристики.
- •3.4. Принцип дії водоміра схвк-1,5
- •4. Методика виконання лабораторної роботи
- •Опис лабораторної установки та перелік приладів
- •6. Порядок проведення перевірення mag 6000
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 13 - b - c принципи вимірювання витрати та маси сипких матеріалів і визначення класу точності зв
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1.Принципи та методи вимірювання витрати і маси сипких матеріалів.
- •3.2. За принципом дії вимірювальні перетворювачі маси
- •3.3.Принцип дії магнітопружного ваговимірювального пристрою.
- •3.3.1. Структурна схема магнітопружного пристрою
- •3.3.3. Вторинний пристрій та робота його складових.
- •3.4. Загальна методика проведення метрологічної атестації зв
- •4. Опис лабораторної установки
- •5. Методика метрологічної атестації засобів вимірювання (пристрою для вимірювання ваги).
- •5.1. Умови проведення атестації
- •5.2. Операції та засоби атестації.
- •5.3. Перевірення працездатності пристрою
- •5.4. Визначення основної похибки в нормальних умовах
- •5.5. Обробка результатів вимірювань
- •5.6. Висновок
- •6. Оформлення графіків
- •Лабораторна робота № 14- b - р витратоміри змінного та постійного перепаду тиску (ротаметр f va Trogflux)
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальні теоретичні відомості про витратоміри змінного та постійного перепаду тиску
- •3.1. Метод змінного перепаду тиску.
- •3.3. Комбіновані дросельні перетворювачі.
- •3.4. Призначення та конструкція витратоміра Sitrans f va Trogflux
- •3.5. Призначення та конструкція витратоміра рм1
- •4. Методика виконання лабораторної роботи
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Опрацювання результатів проведених спостережень.
- •Контрольні запитання.
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Основні теоретичні відомості
- •3.2. Витратомір – густиномір Sitrans fc Massflo фірми «Siemens»
- •3.3. Вимірювальний мікропроцесорний перетворювач mass 6000 витратоміра Sitrans fc Massflo
- •4. Перелік приладів лабораторного стенду
- •5. Опис лабораторної установки
- •6. Порядок проведення перевірення mass 6000 по водоміру схвк—1,5
- •7. Опрацювання результатів проведених спостережень.
- •Контрольні запитання.
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Вологість та методи її вимірювання.
- •3.2. Ввимірювання вологості твердих та сипких матеріалів
- •3.4.Психрометричний метод вимірювання вологості в газових середовищах
- •3.4.1. Структурна схема первинного вимірювального
- •3.4.2. Електрична схема вторинного приладу автоматичного психрометра
- •3.4.3. Структурна схема та основні технічні характеристики вимірювача-регулятора «овен мпр51 щ4»
- •4. Перелік приладів і обладнання та їх технічна характеристика
- •5. Опис установки
- •6. Порядок виконання роботи
- •7. Обробка результатів вимірювання
- •Лабораторна робота № 17 – а. Аналізатори складу рідин та газів. Промисловий рН-метр pH -101п
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальна теорія
- •3.1. Класифікація та коротка характеристика аналізаторів складу рідин
- •3.2. Класифікація та коротка характеристика газоаналізаторів
- •3.3. Потенціометричний метод аналізу складу рідин.
- •3.4. Промисловий рН-метр фірми «Діліс»
- •Бвс виконує функції:
- •Бувс виконує функції:
- •3.5. Промисловий газоаналізатор «окси-5м»
- •4. Методика виконання лабораторної роботи та прилади
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Порядок обробки результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Література
3.1. Метод змінного перепаду тиску.
Одним з найбільш поширених методів вимірювання витрати рідини, газу та пари є метод змінного перепаду тиску, оснований на вимірюванні різниці тисків, яка створюється будь-яким звужуючим пристроєм, встановленим в трубопроводі на шляху руху речовини. Під час протікання речовини утворю-ється різниця тисків до і після звужуючого пристрою.
На рис.1 показано: ■ профіль руху потоку через звужуючий пристрій (діафрагму отвором діаметром d), ■ завихрення і ■ розподіл тиску по довжині трубопроводу. Потік речовини з поперечним перерізом S1, який еквівалентний діаметру трубопроводу D, та тиском Р до діафрагми, звужується перед діафрагмою, проходить діафрагму і по інерції ще зменшується в перерізі до перерізу S2 на певній віддалі за діафрагмою, а вже потім зростає в перерізі і поступово заповнює весь переріз трубопроводу. Перед діафрагмою і за нею утворюються зони з вихровим зустрічним рухом відносно основного потоку. Завихрення за діафрагмою значно більші, ніж перед нею. Тиск потоку Р1 перед діафрагмою дещо зростає за рахунок підпору перед діафрагмою, а за діафрагмою – тиск Р2, із за необоротної втрати тиску на тертя в діафрагмі, завжди є меншим тиску Р.
Основу дросельних вимірювальних перетворювачів (витратомірів змінного
перепаду тиску) складає безпосередньо звужуючий пристрій (діафрагма рис.1,б), який має спеціальні виводи в кутах (до і після діафрагми) для під’єднання імпульсних трубок, що забезпечують відведення тисків Р1 та Р2 на входи дифманометра, який є вторинним приладом витратоміра.
а) б)
Рис.1. а) схема вимірювання витрати з диференційно-трасформаторною передачою інформації та б) профіль руху потоку речовини через діафрагму.
Стаціонарні тиски Р до звуження та після ньогона деякій відстані від
діафрагми дещо відрізняються від тисків Р1 та Р2 у місцях відведення, але я відмінність легко компенсується поправочним коефіцієнтом. Так як густина речовини до і після звужування не змінюється (1 = 2 =), то у відповідності із (1) та (2) отримуємо систему рівнянь:
{ Р1 - Р2 = (-)/2 (3)
{ V1 ּ S1 = V2ּ S2 .
Система рівнянь (3) справедлива, якщо V2 не перевищує швидкості розповсюдження звуку в речовині. Розв’язуючи систему відносно швидкості V2 отримуємо: V2 = (), (4)
і, відповідно, можемо визначити об’ємну витрату Q0,
Q0 =() (м3/с). (5)
визначивши її як добуток швидкості V2 на переріз S2 потоку.
В перетворювачах змінного перепаду тиску замість перерізу потоку S2 використовують площину S0 звужувального пристрою, тому формула об’ємної витрати Q0 приймає вид:
Q0 = S0 , (6)
де - постійний коефіцієнт витрати для даної речовини, що залежить від: ■ діаметру трубопроводу, який визначає потік речовини поперечним перерізом S1; ■ типу звужуючого пристрою (особливо від відношення S0 до S1, яке називається модулем звужуючого пристрою); ■ нерівномірності розподілу швидкостей потоку по поперечному перерізу труби; ■ фізичних властивостей потоку (так званого числа Рейнольдса Rep, яке є основною характеристикою протікання (течії) рідини), ■ а також того, що вимірювання тиску відбуваються не в центрі потоку, а у стінок трубопроводу. Коефіцієнт витрати для звужуючих пристроїв різних типів визначають дослідним шліхом.
На практиці використовують наступні основні формули розрахунків масової Qм [кг/год.] та об'ємної Q0 [м3/год.] витрати:
Qм = 0,01252 ּd2(7)
та Q0 = 0,01252 ּ d2, (8)
де 0,01252 – стала для переводу перепаду тиску (Р1 - Р2) в кгс/см2 в значення, що виражене в Па; - загальний коефіцієнт витрати, який є добутком декількох коефіцієнтів, які залежать від типу звужуючого пристрою та степені розширення речовини, при її протікання крізь звуження; ρ - густина [кг/ м3]; d - діаметр отвору діафрагми, мм.
Витратоміри змінного перепаду тиску є найпоширенішими при вимірюванні
витрати рідини, пари і газу. Типи звужуючих пристроїв, які використовуються
для зменшення поперечного перерізу труби, показані на рис.2. В якості зву-жуючих пристроїв, крім діафрагм, використовуються нормальні сопла (рис. 2 в, м, н), подовжені та короткі сопла Вентурі (рис.2. n, c, m) і нестандартні
пристрої з гідравлічним опором (крани, клапани, заслінки, теплообмінники та ін.).
Нормальні сопла та сопла Вентурі дозволяють суттєво зменшити необоротну
втрату тиску (рис.1).
Рис. 2. Типи звужуючих пристроїв: у верхньому рядку показані типи діафрагм та нормальних сопел, а в нижньому – сопла Вентурі.
Комплект витратоміра змінного тиску, як правило, включає в себе звужувальний пристрій, з’єднувальну (імпульсну) лінію, диференційний манометр з тим або іншим передавальним перетворювачем і вторинний прилад.
Як приклад на рис. 1,а приведена схема системи для вимірювання витрати з мембранним дифманометром та диференційно-трасформаторною схемою передачі інформації, на якій показані: 1 – трубка Вентурі; 2,3 – запірні вен-тилі; 4 – зрівняльний вентиль; 5 – дифманометр мембранний; 6,7 – осердя ДТП1( вверху зліва) та ДТП2 (вверху зправа) ; 8 – підсилювач; 9 – реверсивний двигун; 10 – ексцентрик; 11 – привід покажчика та перо самописа; 12 – реєструвальний пристрій та 13 – привід діаграмної стрічки.
При вимірюванні витрати рідини такою системою дифманометр слід уста-новити нижче від звужувального пристрою, щоб усунути вплив можливих газових бульбашок на результат вимірювання. А при вимірюванні витрати газу (рис.1,а) – навпаки, дифманометр слід установити вище рівня установки звужувального пристрою, щоб уникнути похибок від випадкового попадання конденсату в дифманометр. При цьому реєструвальний пристрій 12 повинен бути додатково обладнаний схемою добування кереня квадратного.
3.2. Витратоміри постійного перепаду тиску або ротаметри застосовуються для вимірювання витрати чистих та малозабруднених рідин і газів, що протікають у трубопроводах без значних коливань витрати, особливо широко в спиртовому, виноробному, пиво-безалкогольному та інших виробництвах.
У ПВП перетворювачах витрати постійного перепаду тиску (ротаметрах,
їх ще називають приладами обтікання) в середині конічної трубки, що розширюється до гори, знаходиться поплавок, який має особливу форму: знизу – конус, угорі – невеликий обідок зі скісними пазами, і який знаходиться під дією динамічного тиск потоку вимірюваного середовища. Конічна трубка такого первинного вимірювального перетворювача розташовується в місці вимірювання витрати завжди вертикально. Скісні пази на поплавку приводять до його обертання під час проходження речовини трубкою, щоб він не торкався її стінок і знаходився в центрі потоку. Слово ротаметр походить від латинського «roto» – обертаюсь, а весь прилад називають ротаметр.
У місці розташування поплавка поперечний переріз трубки зменшується на
значення площі поперечного перерізу поплавка (в найбільшому по діаметрі
його місці). На відміну від перетворювача змінного перепаду тиску, в якому звужуючий пристрій (діафрагма), що перекриває потік речовини, жорстко зафіксована в одному місці (при цьому перепад тиску ΔP = Р1 - Р2 є функцією від витрати речовини), в ротаметрах звужуючий пристрій (поплавок) вільно переміщується по потоку речовини вверх або вниз.
Якщо витрата зростає, то збільшується швидкість V1 під поплавком та із-за збільшення напору рідини знизу зростає тиск Р1 (рис. 3). Відповідно з законом Бернуллі для стаціонарного руху речовини, в разі дроселювання поперечного перерізу трубки поплавком, швидкість рідини чи газу в цьому місці зростає, а тиск зменшується. Тому тиск Р2 над поплавком стає ще меншим, по відношенню до тиску Р1 під ним. Збільшується різниця тисків ΔP і поплавок починає підніматись вгору, але при цьому одночасно розширюється кільцеподібний зазор між ним та стінками трубки, в наслідок чого зменшується дросельний ефект від присутності поплавка, тобто, зменшується швидкість рідини в зазорі, що приводить до зростання тиску Р2 та відновлення перепаду тиску ΔP до початкового значення, яке залежить від сили тяжіння поплавка. Піднімання поплавка припиняється. При зменшенні витрати має місце обернений ефект. Таким чином, кожному значенню витрати відповідає певна висота підйому поплавка.
У відповідності із визначенням - основу ротаметру (рис. 3) складає трубка
1, як правило, скляна, з внутрішньою конічною поверхнею та зовнішньою шкалою 3, в середині якої розміщують поплавок 2. Переміщення поплавка відбувається до тих пір, поки перепад тиску не зрівняється з масою поплавка, що приходиться на одиницю площини його поперечного перерізу.
Зверху вниз діє сила G тяжіння поплавка:
G = Vn (ρn - ρ) g, (9)
де g – прискорення вільного падіння; Vn та ρn - об’єм і густина поплавка;
ρ - густина рідини, що проходить крізь ротаметр.
Знизу вверх на поплавець діють сила тертя середовища об поплавок, якою можна нехтувати, та сила F, яку утворює середовище, що протікає через ротаметр, і яка визначається різницею статичних тисків (Р1 - Р2), які виникли внаслідок прискорення потоку в кільцевому зазорі між стінкою і поплавком: F = (Р1 - Р2) fn; (10)
де fn - площина перерізу поплавка у місці його найбільшого діаметру.
а) б)
Рис.3. Рис. 4. Ротаметри: з ДТП а) та Sitrans FVA Trogflux
Поплавок буде нерухомим у потоці рідини або газу, якщо виконуватиметься умова рівноваги сил, що діють знизу і зверху:
G = ( Р1 - Р2) fn. (11)
З іншого боку можемо записати: Р1 - Р2 = G / fn = /fn. (12)
А це означає, що при постійній густині речовини, права частина формули є незмінною і не залежить від витрати речовини. Відповідно незмінним є перепад
тиску Р1 - Р2. Звідси і інша назва ротаметрів як приладів постійного перепаду тиску. Швидкість V обтікання речовиною поплавка у кільцеподібному зазорі між ним і стінками трубки дорівнює:
V = . (13)
Звідси: Р1 - Р2 = ΔP = .(14)
Прирівнюючи залежності (12) та (14), можемо визначити швидкість речовини в кільцеподібному зазорі: V = . (15)
Ця швидкість визначає об’ємну витрату Q0 вимірюваної речовини, що
проходить через кільцеподібний зазор поперечного перерізу Fк:
Q0 = V ּ Fк =φּ Fк . (16)
Із наведеного рівняння випливає, що, за коефіцієнта витрати φ = соnst, існує лінійна залежність між величинами Q0 і Fк, а Q0 в свою чергу пропорційна висоті зависання поплавка. Проте за конічної форми трубки лінійна залежність між значенням Q0 і переміщенням поплавка порушується через нелінійну залежність Fк по висоті трубки. Крім того, в реальних умовах дещо змінюється величина φ. Тому використання рівномірної шкали для ротаметрів зумовлює
частку загальної похибки вимірювань.
Корпус ротаметра являє собою скляну конічну трубку, на зовнішній поверхні якої нанесена шкала. Покажчиком є верхня горизонтальна площина поплавка. Матеріал поплавка — сталь, алюміній, бронза, ебоніт, пластмаси — не повинен піддаватися корозії в контрольованому середовищі і повинен мати добру здатність виділятися в потоці контрольованого середовища. Відхилення густини, тиску та температури вимірюваної за витратами речовини проводить до додаткових похибок вимірювання. В деяких типах ротаметрів (рис.4,а) конічним роблять поплавок 3, який переміщується в середині діафрагми постійного поперечного перерізу 2. Але принципової різниці між такими ротаметрами не має. На цьому ж рисунку (4,а) приведена схема ротаметра з диференціально-трансформаторним перетворювачем, який дозволяє передавати сигнал вимірювальної інформаціїна відстань. Вимірювальна частина витратоміра складається з циліндричного металевого корпусу 1 з діафрагмою 2. В середині діафрагми переміщується конусний поплавок 3, насаджений на шток 4. Під дією потоку рідини поплавок може переміщуватися в отворі діафрагми. На верхньому кінці штоку закріплено осердя 5 диференційно-трансформаторного перетворювача. Осердя переміщується в середині трубки 6, зовні якої знаходиться котушки перетворювача.
Скляні ротаметри розраховані на вимірювання витрати рідин в межах 0,04÷
16 м3/год, або газів від 0,063 до 40 м3/год у вертикальних трубопроводах діаметром 4÷100 мм за тиску середовища до 0,6 МПа (6 кгс/см2).Для вимірювання витрати середовищ, які перебувають під тиском до 6,4 МПа, використовуються ротаметри з металевими конічними корпусами. Звичайно такі прилади оснащуються передавальними вимірювальними перетворювачами з електричним або пневматичним уніфікованим сигналом, який надходить по лініях дистанційної передачі на вторинний показувальний прилад. Із рівняння (16) випливає також, що положення поплавка залежить не тільки від витрати, а і від густини контрольованого середовища.
З цього боку ротаметри розділяються на дві групи: для рідин, які градуюють на воді, і для газів, які градуюються на повітрі.