55. Охарактеризуйте технологічний процес обробки риби з хрящовим скелетом та напівфабрикатів з неї.

У підприємства масового харчування осетрова риба надходить у мо­роженому вигляді без нутрощів, які видаляють при промисловій об­робці у процесі одержання ікри. Стерлядь надходить непотрошеною.

Осетрову рибу розморожують на повітрі, її кладуть на столи або сте­лажі черевцем догори, щоб не витікав сік, який утворюється при роз­морожуванні. Залежно від розмірів рибу витримують 6—10 год.Велику рибу білугу, севрюгу, осетра, щипа, калугу обробляють однаково. Спочатку відрізують голову разом з грудними плавниками. Для цього лівою рукою відтягують грудний плавник і ве­ликим ножем кухарської трійки прорізують під ним шкіру й м’якоть дохряща з обох боків, пе­рерубують сполучний хрящ і відокремлюють голову. Потім зрізують спинні кісткові «жуч­ки» разом із смужкою шкіри у напрямі від хвоста до головиі видаляють плавники. Хвостовий плавник можна не відрізувати, а залишити для видалення визиги (щільний хрящ, який заміняєВідрізування голови осетровим хребет).

Для цього біля хвоста роблять кільцевий надріз м’якоті до визиги і обе­режно, щоб не прорвати її, витягують разом з хвостом.Визигу можна видалити після відрізування хвоста. За допомогою кухарської голки з середини риби підчеплюють голкою визигу і витя­гують її рукоюІнколи визигу видаляють після пластування риби.

Для пластування рибу кладуть на дошку спинкою догори і розрізу­ють посередині жирового прошарку на дві половини-пласти (рис. ЗО.). Пласти великої риби, особливо білуги, розрізують на кілька частин у довжину і ширину, щоб маса шматків була не більшою як 4—5 кг, а дов­жина — до 60 см.Бічні, черевні і дрібні кісткові «жучки» видаляють після обшпарюван­ня пластів. Для цього пласт занурюють у гарячу воду (95°С) на 2—3 хв. так, щоб м’якоть була над водою. Потім пласт виймають з води, переклада­ють на стіл шкірою догори і швидко зачищають ножем з поверхні риби кісткові «жучки». Обшпарювання не тільки полегшує видалення «жучків», а й зменшує утворення згустків білків на поверхні риби при тепловій обробці її. Воду, що залишилася після обшпарювання риби, не використовують.

Рибу промивають холодною водою, змиваючи з поверхні згустки білків. Маса пластів риби після обшпарювання зменшується на 5—10%. Оброблені пласти використовують для варіння. У них підгортають тон­ку черевну частину, перев’язують шпагатом для того, щоб збереглася формаДля припускання, смаження і запікання з пластів спочатку вирізу­ють хрящі, потім обшпарюють, зачищають кісткові «жучки» і проми­вають. При такій обробці кількість відходів становить 33—36%.

Оброблені, ошпарені і зачищені від хрящів пласти використовують цілими або нарізують на порційні шматочки. Пласти кладуть на дошку шкірою донизу і, починаючи з хвоста, нарізують на порції 1—1,5 см завтовшки упоперек волокон з шкірою або без неї; ніж тримають під кутом 30°.

Порційні шматочки перед смаженням обшпарюють протягом 1 —2 хв., промивають холодною водою, щоб видалити згустки білків. При об­шпарюванні порційні шматочки зменшуються в об’ємі й ущільню­ються, при тепловій обробці вони добре зберігають свою форму, при смаженні на них краще тримається паніровка.Стерлядь для використання цілою обробляють у такій послідов­ності: видаляють бічні, черевні і дрібні «жучки», не обшпарюючи рибу, потрошать через розріз у черевці, виймають визигу кухарською голкою, видаляють зябра і промивають. Спинні «жучки» не видаляють, щоб риба не деформувалася при варінні і припусканні. Вони легко відокремлю­ються після теплової обробки. Кількість відходів при обробці стерляді становить близько 42%.

Оброблену стерлядь перед тепловою обробкою заправляють кільцем

У стерляді, яку використовують для нарізування на порційні шма­точки, після видалення «жучків» відрубують голову, потрошать, вида­ляють визигу, промивають і нарізують.З обробленої риби готують напівфабрикати для варіння, припус­кання, смаження з невеликою кількістю жиру (основним способом) і у великій кількості жиру (фритюрі), запікання, тушкування.

Залежно від способу приготування розрізняють напівфабрикати: натуральні, січені натуральні і з котлетної маси. При цьому застосову­ють такі прийоми: нарізування, відбивання, маринування, подрібнен­ня, вибивання, панірування.

Нарізування. Рибу нарізують упоперек волокон, тримаючи ніж під прямим кутом або 30°, залежно від виду напівфабрикату

Відбивання. Нарізані шматочки риби відбивають сікачем, який заз­далегідь змочують холодною водою. При цьому розпушується сполуч­на тканина, згладжується поверхня напівфабрикату, вирівнюється його товщина, він набуває відповідної форми. Все це сприяє рівномірній тепловій обробці.

Маринування. Нарізані шматочки риби збризкують лимонною кис­лотою або оцтом і тримають на холоді для того, щоб надати готовим стравам специфічного смаку й аромату, а також для розм’якшення спо­лучної тканини.

Подрібнення застосовують при приготуванні січеної натуральної і котлетної маси. Чисте філе риби подрібнюють на м’ясорубці. При цьо­му структура сполучної тканини порушується, що полегшує теплову обробку. Хліб, який входить у котлетну масу, надає виробам пухкості, соковитості, оскільки утримує вологу.

Вибивання. Січену натуральну і котлетну масу вибивають. При цьо­му маса збагачується повітрям, стає більш однорідною, а вироби — пух­кими.ПаніруванняПеред смаженням підготовлені напівфабри­кати риби панірують, тобто обкачують у борошні або мелених сухарях з пшеничного хліба (червона паніровка), або в дрібно потертому чер­ствому пшеничному хлібі без скоринки (біла паніровка), або в пше­ничному хлібі, який нарізують соломкою або дрібними кубиками (хлібна паніровка). Мета панірування полягає у тому, щоб зменшити витікання соку і випаровування води з поверхні виробів, внаслідок чого утворюється апетитна рум’яна кірочка, а готовий виріб буде сокови¬тим.Для того щоб паніровка краще трималася на поверхні напівфабри­катів, перед паніруванням їх змочують у яйці або льєзоні. Для приготу­вання 1 кгльєзону потрібно 670 г яєць або меланжу, 340 г води і 10 г солі.