4.1. Морфолого – культуральні ознаки
Escherichia coli М17– грамнегативна бактерія, не утворює ендоспор, тонкі палички з закругленими кінцями 1,5 – 2 мкм в довжину. Має джгутики, є малорухомим (рис.4.1). Джгутики розташовані перетрихально. Капсул E.coli не утворюють 20.
Бактерії добре ростуть на простих поживних середовищах: м’ясопептонному бульйоні (МПБ), м'ясопептонному агарі(МПА). На МПБ дають помітний ріст зі значним помутнінням середовища, невеликий осад, сіруватого кольору, характерний запах. На МПА утворює круглі білуваті напівпрозорі колонії діаметром 1,5 - 2,5 мм, поверхня колоній - гладка, краї - рівні, структура - однорідна, консистенція - пастоподібна, легко емульгують (рис. 4.1).
Рис.4.1. Зовнішній вигляд колоній Escherichia coli М17 після вирощувування на МПА
На середовищі Ендо утворює червоні колонії з металевим блиском.
4.2. Фізіолого – біохімічні ознаки.
Штам E.coli M17- факультативний аероб, фотоорганоавтотроф.
Добре росте при температурі від 30 до 420С і при рН 6,8 – 7,2. Добре засвоює глюкозу, сахарозу, лактозу, фруктозу, занозу, ксилолу, маніт і сорбіт з утворенням кислоти і газу. Рамному, галактозу і арабінозу – зі слабким кисло утворенням; саліцин – з уповільненим кислото-та газоутворенням; рафіноза – тільки з кисло утворенням. Інозит не засвоює. Сірководень не утворює; індол виробляє.
Зустрічається як нормальна флора в нижньому відділі кишечника у гомойомотермних тварин. Штам E.coli , мають ентеротоксини і/або інші фактори вірулентності, включивши інвазивність і фактори колонізації, визивають кишково-шлункові хвороб. Крім, цього E. coli, служить основною причиною інфекцій, в тому числі септицемії та менінгіту 20.
Клітинна стінка E.coli є грамнегативні бактерій входить мурен, він є гетерополімером, який побудований з N-ацетилглюкозамін, N-ацетилмурамової кислоти. Вони утворюють ланцюги, які пов'язані пептидними зв'язками і утворюють муреїнову сітку. У грамнегативних бактерій клітинна стінка тонка, вона містить одношаровий мурен (до 10%), ліпополісахариди, ліпопротеїди, фосфоліпіди, діамінопімелінову кислоту 19.
4. 3. Таксономічний статус біологічного агента
Друге видання керівництва Бергі з систематики бактерій «Bergey’s Manual of Sestematic Bacteriology» (1984-1986 pp.) 20.
Таксономічне положення пробіотика згідно з II виданням
Керівництва Бергі з систематики бактерій
домен Bactria;
відділ Proteobacteria;
клас Gammaproteobacteria;
порядок Enterobacteriales;
родина Enterobacteriaceae;
рід Escherichia;
вид Escherichia coli.
4.4. Схема біотрансформації ростового субстрату в колібактерин
В даному розділі дана схема біосинтезу Колібактерину з глюкози у Escherihia coli (Додається).
РОЗДІЛ 5. Опис технологічного процесу біосинтезу колібактерину
5.1. Підрахунок стадій підготовки посівного матеріалу
Культивування колібактерій, які входять до складу пробіотичного препарату колібактерину здійснюється в окремих ферментерах ідентичної будови та об’єму. Загальний об’єм ферментера, становить 30 л, коефіцієнт заповнення Кз=0,6.
Робочий об’єм ферментера:
Vроб. = Vзаг. × Кзап = 30 × 0,6 = 18л.
Кількість посівного матеріалу повинна становити близько 10 % від загального об’єму поживного середовища, отже для отримання 18л культуральної рідини необхідно приготувати 1,8л посівного матеріалу: 18×0,1=1,8 л
Таку кількість посівного матеріалу можна отримати у 12 колбах об’ємом 750 мл, всі колби частково наповнені поживним середовищем (V=200мл), у кожну з колб змивом вносять вміст пробірок попередньо засіяних культурою колібактерій, яка зберігалась у флаконах у ліофільно-висушеному стані. (1 пробірка – 1 флакон).
5.2. Технологічна схема одержання біомаси Escherichia coli
Технологічна схема одержання біомаси Escherichia coli викладена на 3 аркушах формату А3 (Додається)