3.4. Самоаналіз уроку

Аналізу уроку, звичайно, передує самоаналіз, який проводить учитель, йому необхідно відповісти на питання: яким передбачав заняття, його хід і як здійснені поставлені мета й завдання? Які труднощі виникли і чому? Чи зміг подолати їх? Чи відповідали методи завданням? Які можливості не було використано та ін.?

Самоаналіз уроку — інструмент самовдосконалення вчителя, засіб формування й розвитку професійних якостей педагога, що виявляються передовсім у його вмінні чітко сформулювати мету та завдання уроку, спланувати навчальну роботу і передбачити її результати.

Від уміння проаналізувати ситуації, що виникли під час проведення уроку, багато в чому залежить спроможність учителя організовувати наступну діяльність. Майстерність учителя багато в чому залежить від уміння аналізувати чужі і свої помилки.

Існує декілька алгоритмів самоаналізу уроків. Пропонуємо вашій увазі найелементарніший з них.

Схема самоаналізу уроку

1. Чи відповідає зміст мого уроку вимогам програми, чи правильно визначено тип уроку, як цей урок пов'язаний з попередніми й наступними уроками?

2. Чи правильно мною було визначено навчальну, виховну й розвивальну мету уроку та його завдання? Чи досягнуто мети? Чи відповідає завданням зміст уроку?

3. Чи правильно визначено структуру уроку? Чи вдало було організовано на уроці роботу з формування основних умінь, навичок, інтересів учнів?

4. Які методи навчання були застосовані на уроці? Чи доцільні їхній вибір і поєднання?

5. Чи доречно використано наочність і технічні засоби навчання?

6. Які форми навчання (масові, групові, індивідуальні) домінували на уроці? Чи вдалий їх вибір і поєднання?

7. Чи ефективно було організовано самостійну роботу учнів, чи застосовувались елементи самоосвіти та самовиховання?

8. Чи об'єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання учнів?

9. Чи правильно здійснювався на уроці інструктаж щодо домаш­нього завдання, чи визначалися його обсяг і складність? Чи було воно диференційованим?

10. Чи раціонально використано час уроку?

11. Які елементи, етапи, форми, методи були найвдалішими, чому?

12. Чи здійснювалися внутрішньо предметні і міжпредметні зв'язки? Як саме?

13. Чи було дотримано правила педагогічного такту, етики, норм стосунків вчителя й учнів?

14. Що було зайвим у моїй діяльності і в діях учнів? Які недоліки було виявлено, як їх усувати?

Розділ 4. На допомогу студенту-практиканту

4.1. Орфографічний режим

1. Записи в зошити виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем та ін. використовують простий олівець).

2. Між класною і домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу домашньої чи класної роботи, рядків не пропускають).

3. Дату класної і домашньої роботи із світової літератури записують так:

- у 5-9-х класах у першому рядку дату записують словами, а на другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна);

- у 10-11-х класах на першому рядку записують вид роботи, а на березі цього ж рядка фіксують дату цифрами.

4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.

5. Неправильний запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки чи витирають гумою або коректором).