Індивідуальна робота студентів (Змістовий модуль ііі)

Індивідуальна робота ЗМ ІІІ передбачає виконання стилістичного аналізу тексту відповідно до схеми. Оформлюється на аркушах формату А4. Варіант тексту для індивідуальної роботи студент обирає відповідно до свого порядкового номера за списком у журналі академічної групи. Індивідуальну роботу студент складає після завершення практичних занять поточного ЗМ.

Схема стилістичного аналізу тексту

1. Визначте, до якого функціонального стилю сучасної української мови належить текст. Назвіть підстиль і жанр:

2. Визначте комунікативну мету тексту (обмін інформацією, популяризація наукових знань, вплив на свідомість адресата, переконання його в правильності своєї думки, вираження автором власних емоцій, вплив на чуттєву сферу читача тощо).

3. Охарактеризуйте виражальні засоби мови тексту на всіх рівнях:

• фонетичні засоби стилістики (свідоме обрання варіанта норми з метою милозвучності, порушення фонетичних норм у тексті, мета автора). Звукову повтори (алітерація, асонанс, звуконаслідування, його різновиди); словесні і фразові некомпозиційні повтори (плеоназм, тавтологія, парехеза, оказіональні асоціативні зв’язки, традукція, анаграма); словесні і фразові композиційні повтори (анафора, епіфора, кондуплікація, редуплікація, епімона, епанафора, анастрофа, симплока, епізевксис, поліптон тощо); фігури уникнення (еліпсис, ліпофонія, силепс); випадки какофонії. Визначте стилістичні функції фоностилістичних засобів. Фоносимволіка. Кольоровий, понятійний аспекти.

• Лексичні засоби стилістики (загальновживана, стилістично маркована лексика (інгерентна, адгерентна); терміни, їх різновиди, діалектизми, жаргонізми, просторіччя, сленги, професіоналізми, інтернаціоналізми; питома лексика, запозичена; активна, пасивна лексика; лексико-семантичні категорії (синоніми (гіпоніми, гіпероніми), омоніми, антоніми (конверсиви), їх різновиди і стилістичні функції; лексико-семантичні поля у системі парадигматичних відношень (поле руху, часу, діяльності, почуттєвості, предметності, ознаковості тощо); однозначна, багатозначна лексика, типи полісемії: радіальна, ланцюжкова, радіально-ланцюжкова; синтагматичні відношення слів як основа контекстуального значення; синтагматична коллігація, коллокація; метафора, метонімія, синекдоха та інші асоціативні процеси як результат епідигматичних відношень; пароніми, їх різновиди і стилістичні функції; парономазія; каламбур (гра слів).

• Фразеологічні засоби стилістики: фразеологічні словосполучення або речення; генетиви-заперечення, порівняння, вигуки; прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми, максими, сентенції, парадокси, літературні цитати, ремінісценції; штампи, стандарти, стилістичний потенціал фразеології тексту; трансформація фразеологізмів (контаміновані фраземи, пристосування фразеологізму до конкретної ситуації, усічення, синонімічна заміна семантики, антонімічна заміна компонентів тощо). Стилістичні функції фразем (генетивів).

• Стилістичні можливості словотвору: способи деривації в тексті: морфологічні, неморфологічні; стилістичні функції суфіксів-демінутивів, пейоративів. Словотвірний тип, стильове стилетвірне значення.

• Морфологічні засоби стилістики: стилістичні функції окремих частин мови (граматичних категорій) у пропонованому для аналізу тексті; частотність вживання слів-речей, слів-властивостей, відношень; характеристика тексту за процесуальністю, непроцесуальністю; стилістичний потенціал лексико-граматичних категорій слів ІІ ступеня ознаковості; виражальні можливості іменників у їх часовій категорії; стилістичні функції відмінкових форм іменників; стилістичні особливості конкретних, абстрактних лексем, оречевлення; стилістичні особливості прикметників, займенників, числівників; стилістичні властивості дієслова: видо-часова заміна, вживання одного способу на позначення іншого. Еналага. Анаколуф як вада тексту і стилістична фігура.

• Стилістичні ресурси синтаксису: типи речень за метою висловлювання й інтонацією; односкладні / двоскладні, повні / неповні, поширені / непоширені, ускладнені / неускладнені. Прості / складні; типи складних речень у тексті, якщо є, вкажіть ССК; засоби зв’язку між реченнями у тексті; пряма, невласне пряма й вільна пряма мова, її стилістичні функції; діалог, полілог; період: засновок, пауза й висновок (у класичному періоді); структура оберненого, обрамленого й обірваного періодів; синтаксичні засоби художньої виразності (парцеляція, лейтмотив, риторичні відповіді й запитання, рефрен, порівняння).