Практичне заняття № 10-11

Тема: Фразеологічні засоби стилістики

Форма заняття: дискутивне засідання круглого столу

План

І. Змістовий компонент (теоретичний блок)

1. Фразеологія як розділ мовознавства. Джерела фразеологізмів.

2. Загальні ознаки фразеологізмів. Стилістичні групи фразем.

3. Афористика. Афоризми за походженням: прислів´я, приказки, етикетні формули, сентенція, максима, парадокс, ремінісценція, літературні цитати, крилаті вислови, стандарти, штампи, їх вживання у стилях.

4.Форми перетворення фразеологічних одиниць (експлікація, контамінація, імпліцитність, модернізація) та їх стилістичний потенціал.

5.Стилістичні функції фразеологізмів.

6.Функціональностильова характеристика фразеологізмів. Синонімія фразеологізмів (за підручником І.К.Білодіда Сучасна українська мова. Стилістика. – К.: Наукова думка, 1973. – С. 185-210)

Основні лінгвостилістичні поняття: фразеологія, фразеологічна єдність, фразеологічне зрощення, фразеологічне сполучення, афористика, афоризм, прислів´я, приказки, етикетні формули, сентенція, максима, парадокс, ремінісценція, літературні цитати, крилаті вислови, стандарти, штампи, експлікація, контамінація, імпліцитність, модернізація.

ІІ. Діяльнісно-вправнісний компонент (практичний блок)

1. «Дискутивне засідання круглого столу»

• Підготуйтесь до обговорення таких питань:

• Як ви гадаєте, чи в усіх стилях мови і мовлення можуть уживатися фразеологізми? Думку доведіть.

• Чи погоджуєтесь Ви з думкою про те, що стилістична характеристика фразеологізмів починається із визначення джерела їх виникнення;

• Доведіть або спростуйте судження про те, що фразеологізм вміщує в собі ознаки слова, вільного словосполучення (речення).

• Чи завжди можна точно віднести той чи інший фразеологізм, взятий ізольовано, до певного структурно-функціонального стилю? Зробіть висновок, виконайте вправу 1.

Вправа 1. Визначте, до якого функціонального стилю належать тійкі словосполучення, чи можна їх замінити (як саме) окремим словом або словосполученням

І. Мати аудієнцію, віддати наказ, провести реорганізацію, піддати розгромові, нанести візит, покласти відповідальність, сформувати кабінет, сформувати уряд, завершити роботу, мати зустріч, покласти край, застосовувати санкції, заявити протест, виявити опір, прийняти резолюцію, мати ділові зустрічі.

ІІ. Інфаркт міокарда, базедова хвороба, внутрішня секція, запалення легенів, гіпертонічне захворювання, обмін речовин, переливання крові, порок серця, антисептичні засоби, аскорбінова кислота, варикозне розширення вен, вітряна віспа, інкубаційний період, катар шлунка, куряча сліпота, ведмежі вушка, хлористий натрій, падуча хвороба, родима пляма.

ІІІ. Заднім числом, укласти угоду, дійти рішення, покласти під сукно, органи державної влади, надати слово, прийняти пропозицію, згідно з постановою, відповідно до умов, беручи до уваги, зважаючи на обтани, набути чинності, дійти згоди.

• Чи можна погодитись із думкою І.Гальперина про те, що «надмірне користування образними засобами в науковій прозі може привести до розхитування системи, або, іншими словами, до порушення норм даного стилю мовлення»

• Виконайте зазначену нижче вправу 2 та доведіть або спростуйте таку думку М.Кожиної: «Якщо характеризувати специфіку наукового мовлення, то слід відзначити, що йому не властива образність. Як відомо, вона йому навіть протипоказана, бо відволікала б убік хід думки, хід міркувань, ведучи до неточності, розпливчастості характеристик і міркувань» (М.Кожина О специфике художественной и научной речи. – Пермь, 1966. – С.166).

Вправа 2. Запишіть тексти, визначте їх стилі, підстилі. Знайдіть фразеологізми, з´ясуйте сферу вживання: загальновживані, стилістично марковані. Визначте стилістичні функції фразем.

1. Памфлетним стилем позначена галерея образів ворогів українського народу, буржуазних націоналістів, гітлерівських прислужників чи гітлерівських офіцерів: Грибовський – недолугий син попа, збляклий суб´єкт, відомий не одному десятку контрозвідок, мінус-людина, людський покидьок, який завжди потрапляє під ноги на непрямих шляхах міжнародної політики (І.К.Білодід «Мова творів О.Довженка»). 2. Рідним словом батьки щоденно виховують своїх дітей, прищеплюють їм найкращі людські якості – працьовитість, доброту, чесність, за допомогою слова вчителі вводять учнів у світлий храм науки (М.Жовтобрюх «Слово мовлене»). 3. У мальовничій місцевості над Десною лежить Новгород-Сіверський, одне із стародавніх міст нашої Батьківщини… Навік його уславив невідомий співець-патріот у «Слові о полку Ігоревім» – перлині світового мистецтва, безсмертній пам´ятці літератури (М.В.Фененко «Земля говорить»).

• Знайдіть серед висловів парадокси, сентенції чи максими, інші види афористики, подумайте, в яких стилях, підстилях їх можна вживати, з якою метою? Поясніть, як ви розумієте записані крилаті вислови.

1. З чим у нас немає проблем, то це з проблемами (О.Перлюк).

2. Людини має вірити, що незрозуміле цілком можна зрозуміти (В.Гете).

3. Жити – це повільно народжуватися (А.де Сент-Екзюпері).

4. Якби все в світі було прекрасне, світ загалом не був би прекрасним. Виходить, добре, що в світі є потворне (А.Франс).

2. «Лінгвостилістичне повідомлення з практичним закріпленням»

Критеріями оцінювання самостсійної роботи студентів (виступ та 2-3 вправи за темою з метою виконання в аудиторії) є: стислість, логічність, правильність, доступність, унаочнення (схеми, тематичні блоки, інтерактивні вправи тощо).

• «Фразеологізми і синонімія» ( студенти за списком);

• «Фразеологічні антоніми, їх функціонування в стилях» ( студенти за списком);

• «Російсько-українські фразеологічні віповідники» ( студенти за списком);

• «Багатозначність фразеологізмів, їх стилістична диференціація» ( студенти за списком);

• «Крилаті вислови біблійного походження в українській мові» ( студенти за списком)