Практичне заняття № 7

Тема: Лексична стилістика

План

І. Змістовий компонент (теоретичний блок)

1. Лексико-граматична характеристика слів (слова-речі, властивості, відношення; процесуальна й непроцесувальна ознаковість І, ІІ ступеня).

2. Поділ слів за способом сприйняття й відображення дійсності. Оречевлення абстрактної лексики як засіб творення стилістичних тропів та фігур. Конкретна лексика у текстах різних стилів.

3. Багатозначні й однозначні слова. Контекст, типи контексту. Шляхи дослідження лексичної полісемантики: дистрибутивний аналіз; контекстуальний аналіз, коллокація та коллігація як лексичний і морфолого-синтаксичний типи формування значень слова.

Основні лінгвостилістичні терміни: сполучуваність, актант, детермінація, річ, властивість, відношення, конкретна, абстрактна лексика, оречевлення, дистрибуція, контекст, лінгвістичний контекст, стилістичний контекст, моносемія, полісемія, коллокація, коллігація.

ІІ. Діяльнісно-вправнісний компонент (практичний блок)

1.«Творчо працюємо з довідковою літературою і самостійно»

1.1. За допомогою дистрибутивного аналізу з´ясуйте можливі значення слів: йти, різати, свіжий, мати, стогін, дрімати, голова, навісний, прострочити.

1.2. Поясніть різні значення слів: судити, жертвувати, позичати за допомогою морфолого-синтаксичного типу контекстуального аналізу.

2. «Метафоричне спостереження над текстом»

Простежте процеси конкретизації абстрактної лексики. Яким типом аналізу доцільніше користуватися: дистрибутивним, контекстуальним, дистрибутивно-контекстуальним? Чому? Охарактеристуйте стилістичні тропи, фігури, з´ясуйте їх функції.

1. Мене зупиняє почуття подиву… Стою і слухаю. Страх гасне, вмирає, наче його і не було. 2. Он вийшла в поле дрібна біленька цятка і потопла у нім. Вона кричить? Співає? І робить рух? Німа безвладність все се ковтнула. І знов нічого, лише злітають до країв синього неба почуття (М.Коцюбинський). 3. Отроходін, від недовір´я до власного враження, зразу ж погасив думку. А чомусь розпалився гнівом: дужим і диким, зіниці в найгострішому блискові звернені до селянина (В.Барка).

3. «Працюємо з текстами художніх стилів та проектуємо методику»

Випишіть із творів В.Барки, У.Самчука, І.Багряного, що вивчаються в загальноосвітній школі, зразки речень з оречевленими лексемами. Поясніть їх функції в тексті. Запропонуйте методику роботи щодо аналізу цих речень з учнями (на уроках української мови, літератури).

3. «Виконуємо лексико-граматичний аналіз тексту»

Я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні старовини в цілому. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї привітної хатини і посилаю благословення, я роблю ту лише «помилку», яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи про незабутні чари дитинства. Світ одкривається перед ясними очима перших літ пізнання, всі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну. Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та отроцтва, нічого не бачить вона дорогого. Небуденного. Ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму. Безбарвна людина ота, яку посаду не посідала б вона, і труд її, не зігрітий теплим промінням часу, безбарвний.

Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє (О.Довженко).

Схема лексико-граматичного аналізу

1.Виразно прочитайте текст і запишіть.

2.Визначте стиль тексту, підстиль, основну функцію.

3.З´ясуйте стильову домінанту тексту: урочиста, сумна, гнівна, іронічна, патетична, риторично-піднесена, патетично-викривальна, емоційно-стримана. Елементи якого мовного рівня її реалізують?

4.Укажіть тему та провідний мотив тексту. Як вони пов’язані із стильовою домінантою (прямий зв’язок, опосередкований, підтекстовий).

5. Випишіть:

А) слова, що позначають речі (конкретні, абстрактні, оречевлені);

Б) слова-властивості процесуальної й непроцесуальної ознаковості І, ІІ ступеня, їх стилістичні функції;

В) слова, що позначають відношення (одночасності, перелічуваності, поширення, пояснення, причини, наслідку, контрастності, компенсації, допустовості, часу, часової послідовності, зіставлення, умови, мети, порівняння; місця дії, близькості до чогось, протяжності, руху, дії, межі дії, причини дії, приблизності у вимірах, характеристики когось, чогось; ствердження, непевності, можливості, сумніву, підсилення, заперечення; емоційності, волевиявлення, спонукання до дії, волюнтативності тощо).

Г) Зробіть висновок: статичні чи процесуальні (або в сукупності) лексеми сприяють найраціональнішому втіленню ідейно-естетичної настанови.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: навч. посібник. – Л.: Світ, 2003. – 432 с.

2. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. – К.: «Академія», 2005. – 368 с.

3. Ефимов А.И. стилистика художественной речи. – М., 1957.

4. Климова К.Я., Романюк П.Ф. Практична стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник для студентів ВНЗ ІІІ – ІV рівнів акредитації та викладачів-словесників закладів освіти. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І.Франка, 2005. – 144 с.

5. Коваль А. Практична стилістика сучасної україн­ської літературної мови. - К.: Вища шк., 1978. - 349 с.

6. Мацько Л.І. та ін. Стилістика української мови: Підручник. – К.: Вища школа, 2003. – 462 с.

7. Ткаченко А.О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. – С.240-302