- •Змістовий модуль і. Стилістика як лінгвістична дисципліна
- •Практичне заняття № 1-2
- •Тема: Стилістика української мови як лінгвістична наука й навчальна дисципліна
- •Заняття № 2
- •Індивідуальна робота студентів (Змістовий модуль і)
- •Змістовий модуль іі. Стильова система української мови
- •Практичне заняття № 3
- •Тема: Система стилів сучасної української мови
- •Практичне заняття № 4 – 5
- •Основні лінгвостилістичні поняття
- •Література
- •Індивідуальна робота студентів
- •Хід заняття
- •1. Стилістичний практикум-редагування «Анаколуфічна пильність» (Виконують студенти -«Какофоніки»)
- •Та вчіться ж
- •Практичне заняття № 7
- •Практичне заняття №8-9
- •2. «Аналітично працюємо з довідковою літературою»
- •3. «Метафорична майстерність».
- •4. «Я так думаю»
- •5. «Стилістичний аналіз»
- •Практичне заняття № 10-11
- •1. «Дискутивне засідання круглого столу»
- •3. «Стилістичне редування»
- •Александрова с.П. Фразеологізми в загальнонародній мові та в художньому тексті. // Мовознавство, 1993. – № 6. – с. 70-75.
- •Практичне заняття № 12-13
- •1.«Стилістичне редагування»
- •2 .«Стилістичний практикум»
- •3. «Дослідження-трансформування»
- •Практичне заняття 14 підсумкова контрольна робота
- •Індивідуальна робота студентів (Змістовий модуль ііі)
- •Варіант 1
- •Варіант 2
- •Варіант 3
- •Варіант 4
- •Варіант 5
- •Варіант 6
- •Варіант 7
- •Варіант 8
- •Варіант 9
- •Варіант 10
- •Варіант 12
- •Варіант 13
- •Варіант 14
- •Варіант 15
- •Варіант 16 Між іншим
- •Варіант 17
- •Варіант 18
- •Варіант 19
- •Варіант 21
- •Варіант 22
- •Варіант 23
- •Варіант 24
- •Варіант 25
- •Варіант 26
- •Варіант 27
- •Варіант 28
- •Варіант 29
- •Варіант 30
Варіант 1
Літературу можна б зрівняти з могутніми пасмами гір. Вражають і приголомшують вони нас своїми потужними кам'яними сплесками, рвуться до неба, немов грізний крик землі, виповнюють простір такою несамовитою і неповторною красою, яка може зродитися тільки внаслідок невпинного мільйоннолітнього процесу творення. Здіймаючись своїми непохитними валами, гори, ніби підкоряючись якійсь вивіреній силі, ревниво пильнують, щоб не дати перевищити себе, але безрадно завмирають перед видовищем кількох недосяжно високих вершин, що сяють у піднебессі, вкриті вічними, як і сама слава, снігами.(За П.Загребельним).
Варіант 2
Пішли горі селом. Батько нічого і Гриць нічого. Аж прийшли перед просторий старий будинок під соломою, з комином наверха. До того будинку йшло багато хлопців, таких як Гриць, або й більших. Поза будинком по городі ходив пан у камізельці.
- Грицю!- сказав батько.
- Га!- сказав Гриць.
- Видиш оту хату?
- Видзу.
- Пам'ятай собі, се школа.
- Ба,- сказав Гриць.
- Сюди будеш ходити вчитися.
- Ба,- сказав Гриць. (І.Франко)
Варіант 3
Люди, які не одержали гуманітарної освіти, часто не знають, що вже майже 200 років існує наука про мову людини, мови різних народів, народностей і племен, про усне і писемне мовлення. Передовсім пояснимо, як слід розуміти те, що мовознавство або лінгвістика — це одна з гуманітарних наук.
Мовознавство та літературознавство часто, і не без підстав, об'єднують під однією назвою — філологія. Філологія — це давньогрецький термін, що складається зі слів "філос", тобто той, хто любить, і "логос" — тут у розумінні "наука". Отже, філологію можна розуміти як науку про різні прояви людської мови, як усної, так і писемної (за А.Білецьким).
Варіант 4
Текст (від лат. textum- тканина, сплетіння, з'єднання)- максимальна одиниця мови.
Для тексту характерні такі ознаки:
структурна єдність (всі мовні елементи пов'язані між собою за структурою);
смислова єдність (всі мовні елементи пов'язані між собою за смислом);
комунікативна цілеспрямованість;
жанрова віднесеність.
У тексті завжди про щось повідомляється. Це його тема.
Структура тексту
Текст складається з інших мовленнєвих одиниць, об'єднаних смисловим зв'язком: речень, висловлювань, абзаців, розділів.
Композиційні частини тексту
Будь-який текст умовно можна поділити три логічні частини:
зачин (початок розповіді);
основна частина (розгортання думки чи подій у тексті);
висновок (кінець розповіді).
Варіант 5
Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно (Л.Костенко).
Варіант 6
У тропічній Америці та на Антильських островах є одна рослина з недоброю славою. Вона належить до родини молочайних, яка має у своєму складі чимало отруйних видів. Це марцинела, що здатна вражати людей навіть на відстані: варто деякий час постояти поблизу та подихати її пахощами, як настає глибоке отруєння. Шкідливі також і її плоди, зовні подібні до наших яблук-ранетів. Бувають чималі жертви, пов’язані з марцинелою. .Марцинела має не тільки отруйні плоди. «Навіть тінь її смертельна!»– мовить давнє прислів’я ( За С. Приходько).