2. Дерматит: класифікація, етіологія, патогенез, симптоми, лікувально-профілактичні заходи.

Дерматит — гостре запалення всіх шарів шкіри, яке виникає під впливом різних екзогенних факторів (хімічних, фізичних, термічних, рослинних, медикаментозних та ін.).

За етіологічним і клінічним ознаками розрізняють дерматити: травматичний, медикаментозний, навколораневий, бородавчатий, бардяний, атопічний, себорея.

Травматичний дерматит. Виникає в наслідок механічного подразнення шкіри при розчосах, ушибах, тертя упряжжю, тривалому лежані на полу.

Клінічні ознаки.Може бути гострий та хронічний. Виникає часткове або повне випадіння шерсті, деколи і шкіри до сосочкового шару, ці ознаки супроводжуються білю, підвищенням місцевої температури. Шкіра стає червоною, з’являються капілярні крововиливи які з часом утворюють кров’яні кірочки. Виникає травматичний набряк. При відсутності лікування на місці ураження можливе утворення абсцесу чи флегмони.

Медикаментозний дерматит. Виникає при нашкірному використанні лікарських засобів подразнюючої дії (5-10%-ний спиртовий розчин йоду, проти паразитарні та інші хімічні засоби).

Клінічні ознаки.З’являється гіперемія, болючість при пальпації, незначний набряк, може виникнути опік 2 ступеня (утворюються міхурі, гіперемія, стає гарячою, з’являється ексудат та утворюються кірочки), можуть утворюватися виразки.

Навколораневий дерматит. Виникає при тривалій дії гнійного ексудату на шкіру в ділянці рани чи нориці.

Клінічні ознаки.В наслідок мацерації випадає волосяний покрив, на шкірі виникають ерозії, вкриті кірочками засохлого ексудату, виникає набряк шкіри та підшкірної клітковини, шкіра грубшає, склер озується на ній з’являються складки і лущення.

Бородавчатий дерматит (верукозний) – це хронічне гіперпластичне запалення шкіри з утворенням бородавчастих виростів. Виникає переважно у коней ваговозів у ділянці пальця.

Виникає з гострого дерматиту, мокнучої екземи, рідше самостійно.

Як причини: застій лімфи та крові; сенсибілізація організму; аутоімунний стан організму; кормова інтоксикація; механічні ушкодження та мацерація шкіри.

Клінічні ознаки.Починається застійним набряком шкіри підшкірної клітковини путової ділянки однієї або обох переважно тазових кінцівок. Шкіра малорухома, суха, волосся випадає. Порушення трофіки приводять до руйнування епідермісу та оголення сосочків шкіри. В подальшому сосочковий шар збільшується та розростається, виступає за межі шкірного дефекту та нагадує грибоподібні утворення (нагадують цвітну капусту) блідо-червоного або рожевого кольору. В хронічних випадках досягають розміру курячого яйця та більші. Кульгавість відсутня.

Себорея (лат. sebum (сало) і грец. Rrhea (течу)) - хворобливий стан шкіри, обумовлений посиленим саловиділеням внаслідок порушення нейроендокринної регуляції функцій сальних залоз шкіри. Розрізняють 3 види себореї: жирна, суха і змішана.

Клінічні ознаки. Себорея виражається в підвищеному виділенні шкірного сала і його якісній зміні: потовщення рогового шару епідермісу; жирний блиск шкіри; лущення шкіри ;шкірний свербіж; випадання волосся; рясна лупа.

Атопічний дерматит.

Атопія– це спадкова схильність до утворення антитіл проти алергенів навколишнього середовища (тополиний пух, квітковий пилок, домашній пил та ін.) Дуже часто алергічний дерматит супроводжує атопічний, тим самим ускладнюючи клінічну картину захворювання. Хворіють переважно собаки та коти. Найчастіше у собак виникає у віці 1-3 роки, незалежно від статі тварини. Велику схильність до захворювання мають такі породи собак, як фокстер'єр, вест-хайленд-вайт тер'єр, золотистий і лабрадор ретривери, кокер спаніель, німецька вівчарка, боксер, шарпей, англійський бульдог, далматин, ірландський і англійський сетер, цвергшнауцер. Атопічний дерматит у кішок найчастіше трапляється у віці від шести місяців до двох років, хоча можуть хворіти кішки до 14 років. У кішок не відзначається породної та статевої схильності до хвороби.

Клінічні ознаки. Симптомами атопічного дерматиту у собак є еритема, алопеція, свербіж, ліхенізація, гіперпігментація, що спостерігаються на стопах, морді, животі, хвості, грудях і вухах. Симптоми прояви атопічного дерматиту у кішок – симетрична алопеція в результаті лизання, свербіж, розчухування в області шиї і голови, міліарний дерматит, безболісні виразки в ділянці губ, прояви еозинофільних гранул або плям (еозинофільний гранулематозний комплекс).

Лікування.Усунення причин і попередження інфекції. Видалення волосяного покрову, ушкоджену шкіру ретельно миють водою і просушують серветками та обмивають антисептичними розчинами: 0,5%-м розчином перманганату калію, 0,02%-ним розчином фурациліну. Після цього видаляють мертві тканини і обробляють ушкоджену шкіру аерозолями (Чемі-спрей, Дерматозом, Кубатол), 1%-ним спиртовим розчином бриліантової зелені чи 1%-ним розчином метиленової синьки. Поверхню вкривають захисними пов’язками з лініментами (Вишневського), пом’якшувальними бактерицидними (крем-емульсія-ДЕ, паста Лассара, синтоміцинова емульсія) та кортикостероїдними (гідрокортизонові, преднізолонова) мазями. Застосовують коротку новокаїнову блокаду.

При лікуванні бородавчатого дерматиту, коли гіпертрофовані сосочки досягають великих розмірів застосовують: припікання 10%-вим розчином ляпісу, мідного купоросу, спиртовим розчином йоду; оперативне втручання (висікання), його виконують під місцевим наркозом, розростання висікають, зупиняють кровотечу припіканням розпеченим залізом, рану припудрюють (порошком перманганату калію в суміші з антибіотиками та сульфаніламідами). Після цього накладають тиснучу пов’язку просочену антисептичним препаратами (10%-ва іхтіолова мазь, березовий дьоготь, АСД-3); в/в водять 10%-вий розчин кальцію хлориду. Тварині надають спокій. Застосовують новокаїнові блокади.

При будь-яких формах себореї показана вітамінотерапія. Призначають вітаміни групи А і Е - ретинол (аевіт, ретинолу пальмітат), які нормалізують процеси зроговіння і відлущування., А також полівітамінні комплекси (оліговіт, мультивітамін) курсом 1-1,5 міс

Зовнішньо застосовують кортикостероїди: флуцинар, флуметазон (лоринден); гідрокортизон, полькортолон, При приєднанні бактеріальної інфекції показана антибіотикотерапія. Призначають антибіотики широкого спектру дії (в тому числі, і протигрибкові), препарати цинку (цинкова мазь), препарати, що містять саліцилову кислоту. Дієтотерапія.

Лікування атопічного дерматиту у собак і кішок повинно проводитися з урахуванням межі сверблячки та принципу співставлення подразнення. Також враховуються фактори, що супроводжують захворювання – вторинна піодермія (характерна тільки для собак), алергія на укуси бліх, гельмінтози, медикаментозна ідіосинкразія, кормова інтолерантність. Тобто, також потрібно впливати на фактори, що провокують підвищення порога свербіння. Системна протизапальна терапія при лікуванні атопічного дерматиту у собак і кішок ефективна при застосування антигістамінних препаратів (діазолін, тавегіл, димедрол, фенкарол), незамінних жирних кислот: лонолевая, альфа-і гаммалінолевая (масло примули, препарат Тетравіт), ейкозапентоновая (риб'ячий жир), глюкокортикоїдів (преднізолон, преднізон, метил-преднізолон); екстракту гамамелісу, камфори, ментолу, місцевих анестетиків, що не містять гормони. Десенсибілізація (імунотерапія) – усунення алергічного стану організму за допомогою регуляції тканинних імунних реакцій специфічними або неспецифічними антигенами. Цей метод лікування атопічного дерматиту у кішок і собак застосовують, якщо захворювання прогресує протягом року. Специфічна імунотерапія включає введення антигену підшкірно або внутрішньом'язово, а неспецифічна - введення білкових речовин (плазмон, пептони, сироватки, вакцини та ін).