3. Нориці: класифікація, етіопатогенез, симптоми, методи консервативного та оперативного лікування.

Нориця (також фістула) — патологічний канал, що зв'язує внутрішні органи чи патологічні вогнища: зі шкірними покривами (зовнішні нориці) або між собою (внутрішні нориці). Загалом, з фістули виділяється рідкий вміст. Патологічний канал, так чи інакше, утворюється внаслідок змертвіння тканин, тому нориці є одним із видів змертвіння.

Етіологія. Нориці можуть бути екскреторними (калова, сечова), секреторними (молочна, слинна) і гнійними, до яких відносяться лігатурні нориці, пов'язані з інфекуванням глибоких заглибних швів, нориці сторонніх тіл (метал, дерево, пластмаса і т.п). Довгостроково існують нориці при остеомієліті, карієсі кістки або зуба. Зовнішній отвір нориці нерідко набуває воронкоподібної форми. Нориці виникають як післяопераційне ускладнення, але також сама операція може мати за мету сформувати стому (або норицю).

Гнійні нориці. Гній, що утворився внаслідок розпаду запального вогнища, прокладає собі шлях назовні, або до найближчої порожнини. Канал, через який гній витікає назовні, після ліквідації запального процесу зазвичай загоюється. Але якщо запальний процес не ліквідований та у тканинах залишається інфікована порожнина, іноді із секвестром (стороннє тіло), то цей канал не зростається, а формується гнійна нориця. Гнійні фістули часто утворюються після сліпих вогнепальних поранень, якщо куля або скалки не були видалені оперативно, навколо них розвивається нагноєння. Нориці виникають також при нагноєнні швів навколо лігатур, різного роду сторонніх тіл, кісткових секвестрів, що залишилися глибоко у тканинах.

Лікування. Закриття нориці порожнистих трубчастих органів вимагає пластичного заміщення дефекту; в окремих випадках вдаються до оперативного видалення або до хімічного руйнування нориці (розчин азотнокислого срібла, гарячий парафін й ін.) При наявності стороннього тіла норицю після знеболювання розсікають, видаляють останнє, проводять її скарифікацію і накладають шви, нерідко з дренажами, які  видаляють на 3-й день. Можна ввести в норицю 10%-ий розчину димексиду з лідазою (64 ОД на 20 мл розчину) із тимчасовим тампонуванням її виходу назовні (В.Б.Борисевич). У норицях із завершеним процесом відторгнення мертвих тканин застосовують консервативне лікування - припікання, новокаїнову блокаду, тканинну терапію, введення спеціальних свічок: 0,25-0,5% етакридин-вазелінову з додаванням 20% воску, 30%-ну вісмутову на парафіні (1 частина), воску (1 частина), вазеліну (4 частини) та ін. Свічку у  норицевий канал вводять в підігрітому вигляді, що сприяє надалі  гарній фіксації і не перешкоджає виділенню ексудату.

Тема V. Термічні та хімічні опіки. Відмороження.

План

1. Термічні опіки. Ступені опіку. Опікова хвороба. Патогенез і симптоми, комплекс лікувально-профілактичних заходів.

2. Хімічні опіки: особливості місцевої дії кислоти та лугу, симптоми та лікування.

3. Відмороження: ступені, патогенез, симптоми, лікувально-профілактичні заходи.