23-8 525 713

Валова продукція сільського господарства зросла за 1997 p. на 1,9 % проти 10 % зниження в 1996 p. Протягом минулого року виробництво продукції рослинництва збіль- шилося порівняно з попереднім періодом на 7% (в 1996 p. порівняно з 1995 p. виробництво продукції цієї галузі зни- зилося на 9 %), виробництво продукції тваринництва скоро- тилося на 13 % в порівнянні з 1996 p. Це зниження знач- ніше, ніж в 1996 p., коли виробництво тваринницької про- дукції порівняно з 1995 p. становило 11 %.

За підсумками 1997 p. тваринництво було збитковим біль- ше ніж на 5 %, сума збитків становила більше 2,5 млрд грн. Ситуація в цій галузі приватного сектора характеризується відносною стабільністю. Можна констатувати той факт, що доля тваринницької продукції приватних господарств не- ухильно зростає (з 47 % в 1995 p. до 62 % в 1997 p.).

Критичний стан сільського господарства України знач- ною мірою обумовлений відсутністю чіткої державної про- грами підтримки цієї галузі економіки. Незважаючи на зростання виробництва сільськогосподарської техніки, вона недоступна для абсолютної більшості підприємств — як щодо цін, так і щодо якості. Дальший розвиток нових, висо- коефективних форм господарювання гальмує відсутність ефективного земельного законодавства. На практиці підтвер- дилася відома істина: досягнення низьких параметрів інфляції суто монетаристськими інструментами не може забезпечити стійких стабілізаційних процесів, необхідні гли- бинні базисні перетворення, покликані забезпечити реальні зрушення у виробничому процесі, перебудові його структу- ри, підвищенні ефективності та соціальній зорієнтованості.

Деякі позитивні тенденції в розвитку господарства су- часної України не набули стійкого характеру, не забезпе- чили загальноекономічного оздоровлення.

Виникла необхідність корекції курсу економічних ре- форм. Вона була визначена у доповіді Президента України Леоніда Кучми з нагоди першої річниці Конституції Україн- ської держави. В ній сформульовано такі найважливіші

714

елементи антикризової програми: здійснення принципових заходів щодо лібералізації економічного режиму в Україні, істотне прискорення приватизаційного процесу, легалізація тіньової економіки насамперед за рахунок лібералізації податкової політики, активізація інвестиційного процесу, "економізація" зовнішньої політики держави, прискорен- ня та послідовне здійснення аграрної реформи, впорядку- вання економіки енергетичного сектора, виведення на пріо- ритетний рівень економічної політики соціальної сфери.

Корекція економічної політики не торкається її страте- гічних установок. Незмінними залишаються її базові по- зиції: трансформація економіки і здійснення цього проце- су прискореними темпами попри всі протидії консерватив- них та ворожих сил.

Перед молодою Українською державою стоять надзви- чайно складні та важливі завдання в сфері економіки. Від їх розв'язання у вирішальній мірі залежить наш поступ до цивілізованого життя. Тому реалізація економічної про- грами новітньої української держави повинна стати кров- ною справою кожного її громадянина.

У 50—90-х роках господарство України, як і світу в цілому, розвивалося в умовах прискорених темпів науки і техніки. На Заході досягнення наукового про гресу спрямовувалися на піднесення добробуту насе лення. В СРСР, як і в інших тоталітарних державах, у цей період панувала гігантоманія — будувався БАМ, здійснювалися широкомасштабна меліорація, продо- вольча, енергетична та інші програми. Неефективно, без врахування екологічного фактора, використовува лися сировинні ресурси, в тому числі в Україні — видо- буток кам'яного вугілля, залізної руди, сірки, нафти, газу тощо. Україна перетворилася на сировинний при- даток тодішнього СРСР. На території нашої держа- ви без дотримання достатньої безпеки в густонасе-

5.5715

лених місцях будувалися АЕС. 95 % промислових під- приємств підпорядковувалося Москві.

Ніякі "постанови" і "рішення" не вивели із стану застою сільське господарство. В управлінні колгоспами, як і в промисловості, панували не економічні, а адміні- стративні фактори. Чорноземні грунти затоплюва- ли "рукотворними морями", злочинно проводилася ме люрація. Слабкою була матеріальна зацікавленість робітників та колгоспників у результатах своєї праці. Рівень життя народу знижувався, загострювалися соціальні суперечності. Спроби правителів реанімува- ти економіку України не дали позитивних наслідків.

Тільки в умовах незалежності Україна дістала шанс подолати наслідки господарської кризи, вийти на рівень цивілізованих європейських країн. Попри всі економічні та соціальні негаразди за роки незалежності в розвит- ку нашої держави виявляються певні позитивні тен- денції.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Визначте економічні втрати України у роки другої світової війни. Порівняйте вихідний рівень її господар- ства з іншими країнами на початок відбудови.

2. Охарактеризуйте господарські підсумки відбудовного періоду. Як проходили індустріалізація, колективізація у західних областях України?

3. Які зміни відбулися протягом ЗО—80 х років у системі управління та планування господарства України? На скільки ефективним було реформування?

4. Визначте основні напрями розвитку господарства України у 50—80-х роках. Обгрунтуйте стагнаційний характер його наприкінці 70—80 х років.

5. Проаналізуйте промисловий розвиток України у 50— 80-х роках.

716

9.

6.

Як відбувалося науково-технічне переоснащення гос- подарства України? Доведіть, що панував екстенсив- ний (затратний) тип економічного розвитку.

7.

Проаналізуйте аграрну політику держави у 50—80-х роках. Яка результативність індустріалізації сіль- ського господарства^

8. Які економічні проблеми існували у невиробничій сфері?

Обгрунтуйте положення, що з кінця 70 х років у госпо дарстві України розвивалися кризові явища. Чому на зріла необхідність перебудови економіки на основі рин- кових відносин?

10. Проаналізуйте розвиток української економіки в роки незалежності. Які проблеми вирішуються в Україні в ході ринкових перетворень?

717

Господарство світу протягом тисячоліть пройшло вели- кий і складний шлях розвитку. Воно здійснило гігантський стрибок від первісної доби і перших цивілізацій до постінду- стріального суспільства. Нові технічні винаходи й вдоско- налення породжували принципові зміни у виробництві і перехід суспільства в якісно нові стадії свого розвитку. Етапні віхи соціально-економічного прогресу людства — східне та античне рабство, становлення мануфактурного виробництва, промислові перевороти та індустріалізація народного господарства провідних країн світу.

Економічний розвиток українських земель відбувався на основі загальних закономірностей, властивих для госпо- дарства всього світу. Генеза економічних систем України, незважаючи на їх особливості та специфіку, проходила в контексті світового господарського життя.

На сучасному етапі розвитку перед господарством світу відкриваються нові перспективи. Вони пов'язані з удоскона- ленням постіндустріального суспільства, оволодінням люд- ством новими видами енергії, новими технологіями, приско- реним становленням новітніх виробництв і галузей.

Економіка сучасного світу поступово набуває рис єдиної, цілісної системи, що характеризується взаємозалежністю та взаємодоповнюваністю її складових елементів. В умовах зростаючої економічної єдності світу актуалізується необхід- ність міжнародної координації, міждержавних економічних стосунків. Ця проблема набула особливого значення для країн, що розвиваються, та з перехідною економікою, до яких належить і Україна.

Яскравою сторінкою багатовікової історії України ста- ло проголошення її незалежності 24 серпня 1991 p. Перед відродженою державою постали надзвичайно складні та важливі завдання в сфері економіки. Їх послідовне розв'я- зання — нагальна потреба сучасності.

Із великими труднощами, натикаючись на шалену проти- дію ворожих сил, проходить нині процес становлення ринко-

718

вої економіки України, її інтеграції в європейський та світо- вий економічний простір. Без цього не мислимий економіч- ний суверенітет української держави, забезпечення про- цвітання та добробуту її багатостраждальному народові.

Залишається незмінним схвалений Верховною Радою України у 1994 p. курс на ринкові реформи. Вони мають бути інструментом якісної перебудови економіки, глибо- ких соціальних перетворень. Літом 1998 p. вперше за роки незалежності вдалося зупинити падіння валового внутріш- нього продукту України. Поступово збільшувалося вироб- ництво промислової продукції, почали зростати обсяги ка- пітальних вкладень, вантажних перевезень, деякі інші показники.

Однак на стабілізаційні процеси в українській економіці негативний вплив мала світова фінансова криза. Склалася дуже непроста ситуація, але вона залишається контрольо- ваною урядом. Намітилася стабілізація курсу національ- ної валюти, дещо зменшилися темпи інфляції.

Подолання наявних труднощів, кризових явищ, успіх у будівництві національної ринкової економіки України за- лежить насамперед від консолідації політичних сил в країні, створення надійного правового поля, залучення до актив- ної економічної діяльності якомога ширшого кола праце- здатного населення держави, але в чималій мірі залежить також від вивчення і творчого використання багатющого досвіду господарювання, нагромадженого людством.