- •Економічна історія
- •Частина і господарство первісної доби і стародавніх цивілізацій (з найдавніших часів до IV ст. Н.Е.)
- •Частина III становлення і розвиток господарства індустріальної та постшдустріальної шох (XVI ст. — до наших днів)
- •Розділ 2. Економічний розвиток провідних країн світу в XIX — на початку XX ст.
- •2.1. Промисловий переворот
- •2.2. Індустріалізація
- •2.3. Особливості аграрного розвитку
- •2.4. Міжнародні економічні відносини
- •Розділ 3. Господарство світу в міжвоєнний період
- •3.1. Подолання економічних наслідків першої світової війни та стабілізація господарства
- •3.2. Світова економічна криза 1929—1933 pp. І економічний розвиток у 30-х роках XX ст.
- •4.1. Економіка країн світу в роки другої світової війни
- •4.2. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку другої половини 40—90-х років XX ст.
- •4.3. Індустріалізація сільського господарства
- •4.4. Міжнародні економічні відносини
- •4.5. Нові індустріальні країни: їхнє становлення і економічний розвиток
- •Економічна історія україни
- •1.1. Процес феодалізації селян і земельні відносини
- •1.2. Ремесла. Міста
- •1.3. Торгівля. Фінанси
- •2.2. Аграрна еволюція українських земель у другій половині XVII — XVIII ст.
- •2.3. Мануфактурний період української промисловості
- •14"8 525
- •2.4. Розвиток українського національного ринку. Фінанси
- •Розділ 3. Господарство україни в XIX — на початку XX ст.
- •3.1. Промисловий переворот
- •3.2. Індустріалізація
- •3.3. Промисловий розвиток західноукраїнських земель
- •3.4. Сільське господарство України в дорефор- мений період
- •3.5. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
- •3.6. Зародження і розвиток кооперативного руху
- •3.7. Внутрішня і зовнішня торгівля
- •3.8. Фінанси і кредит
- •Розділ 4. Господарство україни в 1914 — 1939 pp.
- •4.1. Економічне становище України в 1914 — 1921рр.
- •4.2. Нова економічна політика в Україні
- •4.3. Індустріалізація та колективізація: позитивні і негативні наслідки
- •4.4. Західноукраїнські землі в 20—30-х роках хХст.
- •I'1' •.
- •5.1. Господарство України в роки другої світової війни
- •21*8 525 647
- •23 8-525 709
- •23-8 525 713
- •719 Короткий термінологічний словник
719 Короткий термінологічний словник
Метричні міри
Алтин =6 денгам.Аршин= 71 см.
Відро австрійське = 10 л.
Векша —грошова одиниця Київської Русі (IX—XIII ст.). Дорівнювала 1/4 — 1/6 куни, 1/2 — 1/3 резани. Еквівален- томВ.було 0,33 г срібла.
Гарнець =4 кварти, або 16 кватирок, або 3,77 л.
Гривня —вагова, грошово-вагова і грошово-лічильна одиниця Київської Русі. В XI ст. в обігу були срібні гривні. В XVII ст. гривня важила 160—197 г срібла.
Грош —срібна польська монета масою 3,1 г.Денга —срібна російська монета XIV—XVIII ст.
721
Денарій —срібна монета в європейських країнах в Се- редньовіччі.
Десятина —казенна 1,09 га.
Десятина(господарська) — 1,45 га (застосовується з XVIII ст.). У XIX ст. 1 десятина в середньому становила 1,2 га.
Дукат —60 коп. золотом, угорський — 3,5 дол.
Злотий польський(в Україні — золотий) — ЗО грошей.
Камінь — 32,90 фунта.
Карбованець російський — 100 коп.
Кварта — 0,5 л.
Копа — 60 шт.
Куна —срібна грошова одиниця Київської Русі. Назва походить від шкірки куниці, яка виконувала роль грошо- вої одиниці. 1К. =2 г = 2 резанам = 4—6 векшам.
Лашт —60 карців, або 360 пудів, або 5896,8 кг.Морг —0,56 га.
Ногата —грошова одиниця в Київській Русі. В XI ст. 1 Я. = 1/2 гривні = 1/25 куни. З XII ст. — 1/20 гривні, 2,5 куни.
Пуд —16,38 кг, або 40 фунтів.
Резана —грошова одиниця Київської Русі. В XI ст.IP. =1/50 гривні=2/5 ногати = 1/2 куни. В XII ст. прирівню- валася до куни.
Рубль російський —33 алтини, 2 денги.
Фунт— 405 грам.Чверть —8 пудів.
722
Історико-економічні терміни
Алод —індивідуальна приватна спадкова власність на землю, що вільно відчужувалася.
Беналітет —монопольне володіння феодалів господар- ськими будівлями.
Бенефіцій —земельне володіння, яке дарувалося вели- ким феодалом (королем) в пожиттєве користування васалам за умови несення військової або адміністративної служби.
Ганза(група покупців) — торговий союз міст Балтій- ського та Північного морів на чолі з містом Любеком у XII—XVI ст. Офіційно оформлений у 1556 p., формально існував до 1669 p. Назва з'явилась у 1267 p. в англійській королівській грамоті.
Домен —земля, на якій велося господарство землевлас- ників.
Домінікальні землі —поміщицька, державна, церковна земля в Австрійській імперії та на західноукраїнських зем- лях, що входили до її складу.
Емфітевтичне право —довго- або вічнострокова оренда.Євродолари —долари, що продаються за межами США.
Закупи —залежні люди в Київській Русі, які брали у феодала в борг позику (купу) і зобов'язані були відробити її.
Залізний шлях —сухопутний торговий шлях, що з'єднував Київ з Тмутараканню, Малою Азією і країнами Сходу.
Золоте забезпечення —запас золота у центральних бан- ках, призначений для покриття банківської емісії, а інколи й для забезпечення поточних рахунків та інших зобов'я- зань, що належать до оплати.
723
Капітулярій —закони і розпорядження франкських ко- ролів з династії Каролінгів.
Колон —вільний дрібний землероб у Римській імперії у І—II ст. н. е. Статус колонів змінився у IV—V ст. н. е.
Комендація —форма перетворення вільних селян наза- лежних.
Кріпосне право —система права у Середньовіччі, що встановлювала залежність селянина від феодала і неповну власність останнього на селянина-кріпака.
Лен — бенефіцій,що передався у спадок.
Люстрація —інвентаризація у королівських маєтках середньовічної Польщі.
Магдебурзьке право —система міського самоуправлін- ня у середні віки.
Мануфактура —1) форма промислового виробництва, яка історично передувала машинній промисловості; ха- рактеризується ремісничою технікою і поділом праці;
2) назва деяких текстильних підприємств в Україні та в інших країнах.
Нобілі —знать у Стародавньому Римі, привілейована правляча верхівка, сенатори.
Нобілітація —отримання дворянства в добу Середньо- віччя.
Патронат —1) за часів Римської республіки — добро- вільна віддача громадян у покровительство великим зем- левласникам; 2) у пізній Римській імперії, у добу раннього Середньовіччя — система залежності невеликих власників.
Прекарій —умовне землеволодіння, коли земля отри- мувалася на строк, визначений її власником.
Пул —одна з форм монополій, яка характеризується тим, що прибуток усіх учасників надходить у загальний
724
фонд і розподіляється між ними пропорційно до розмірів їхніх капіталів.
Райфайзенка —сільський кредитний кооператив, на- званий ім'ям німецького громадського діяча Райфайзена Фрідріха Вільгема, засновника кредитних кооперативів у Німеччині.
Регалії —за феодалізму в Західній Європі монопольне право королів та великих феодалів на стягнення мита, су- дових штрафів тощо.
Рустикальні землі —селянські земельні наділи в Австрійській імперії та західноукраїнських землях, що вхо- дили до її складу.
Рядовичі —залежне населення в Київській Русі, яке слугувало князю договором (рядом).
Серваж —форма феодальної залежності селян у Франції в XI—XIII ст.
Соляний шлях —сухопутний торговий шлях, що з'єдну- вав Київську Русь з узбережжям Чорного моря.
Тартак —лісопилка в XVI—XIX ст.
Феод —спадкове землеволодіння в Західній Європі у добу Середньовіччя.
Цензива —оброчна система користування землею.
Челядь —раби в Київській Русі у IX—XI ст. (холопи).
Чинш —фіксована плата в грошовій або натуральній формі за користування земельним наділом.
725