Тема № 14: Основи державного (конституційного) права Російської Федерації Семінарське заняття: Основи державного (конституційного) права Російської Федерації

Навчальна мета заняття: охарактеризувати конституцію Росії, визначити її особливості, проаналізувати систему вищих органів влади Російської Федерації, розкрити порядок їх формування, повноваження, порядок взаємодії. Дослідити державний устрій країни, а також основи правового статусу особи в Російській Федерації.

Час проведення – 2 год.

Навчальні питання:

1. Загальна характеристика Конституції Росії 1993 р.

2. Конституційний статус вищих органів державної влади Російської Федерації.

3. Державний устрій Росії.

4. Основи правового статусу особи у Російської Федерації.

Методичні вказівки

Розпад Радянського Союзу й утворення на його основі незалежних національних держав призвели до формування в колишніх радянських республіках національних систем права і, у першу чергу, конституційного права. При вивченні теми, курсанту варто звернути увагу на відмінність Конституції 1993 р. від Конституцій СРСР 1918, 1925, 1937 і 1978 рр.

У Конституції Російської Федерації міститься окрема глава (I), присвячена основам конституційного ладу країни. Тут вперше застосована дефініція суспільного ладу як конституційного, що істотно відрізняється від принципів і підвалин соціалістичного ладу. Курсанту необхідно чітко визначити цю відмінність і знати, які засади конституційного ладу закріплені в Конституції Росії.

Аналіз системи вищих органів влади й управління РФ варто робити на основі статей Конституції, що визначають порядок формування, повноваження, принципи взаємовідносин Президента, Федеральних Зборів і Уряду Російської Федерації. Розглядаючи дане питання, слід зазначити, що в зв'язку з федеративним устроєм Російської Федерації в систему державних органів влади входять органи державної влади Російської Федерації й органи державної влади її суб'єктів. Система федеральних державних органів РФ містить у собі Президента РФ, Федеральні Збори - двопалатний парламент РФ (Рада Федерації - верхня палата, Державна Дума - нижня палата), Уряд РФ, федеральні міністерства, державні комітети і відомства (служби), що здійснюють компетенцію РФ. У цю систему також входять Конституційний Суд РФ, Верховний Суд РФ, Вищий Арбітражний Суд і Прокуратура РФ. У систему федеральних органів влади входять військові, арбітражні й інші федеральні суди й органи прокуратури, утворені в суб'єктах РФ, що відповідно до конституції РФ являють собою єдину централізовану систему з підпорядкуванням нижче стоячих прокурорів вищестоящому і Генеральному прокурору РФ (ст.129). У систему державних органів суб'єктів РФ входять: законодавчі органи державної влади (законодавчі збори, державні збори, верховні ради республік у складі РФ; законодавчі збори країв, областей, міст федерального значення, автономної області й автономних округів); виконавчі органи державної влади (уряди республік у складі РФ, адміністрації й уряди країв, областей, міст федерального значення, автономної області й автономних округів), Конституційні Суди республік у складі РФ; президенти республік - глави держав у складі РФ; глави адміністрацій країв, областей, міст федерального значення, автономної області й автономних округів у складі РФ. Необхідно пам'ятати, що владними повноваженнями в Росії розташовують не тільки органи держави, але й органи місцевого самоврядування. Так, у ст.12 Конституції Росії говориться: “У Російській Федерації признається і гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування в межах своїх повноважень самостійно”. Але в цій же статті спеціально зазначається, що “органи самоврядування не входять у систему органів державної влади”, тому не здійснюють (якщо їм такі не делеговані) владні повноваження від імені РФ.

Також на основі конституційних положень необхідно дослідити конституційно-правовий статус Російської Федерації та її суб'єктів. У Конституції проголошується, що рівноправними суб'єктами Російської Федерації є республіки, краї й області, міста федерального значення, автономні області, автономні округи. Федеративний устрій Російської Федерації засновано на її державній цілісності, єдності системи державної влади, розмежуванні предметів ведення і повноважень між органами державної влади Російської Федерації й органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, рівноправності і самовизначення народів. Крім усього іншого Російська Федерація покликана забезпечувати цілісність і недоторканність своєї території.

При характеристиці правового положення особи в Російській Федерації варто виходити з того, що Конституція розглядає (ст. 2) людину, її права і свободи в якості вищої цінності. Причому, конституція проголошує, що визнання, дотримання і захист прав і свобод людини і громадянина - обов'язок держави. Дана стаття є певним орієнтиром для подальшого удосконалювання всієї системи основних прав і свобод людини і громадянина в умовах розвитку демократичного товариства.

Питання цільових виступів курсантів:

1. Правове положення палат парламенту у Російській Федерації.

2. Дотримання прав людини у Російській Федерації.

Теми рефератів:

1. Засади конституційного ладу Росії.

2. Партійна система Росії.

3. Особливості Російського федералізму.

Література:

Базова:

1. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: підручник / А. З. Георгіца. – Тернопіль: Астон, 2003.

2. Державне право зарубіжних країн. Особлива частина: навч.посіб. / [Л.Д.Варунц, А.В.Войціховський, Т.І Гудзь та ін.]; за заг. ред В.О.Серьогіна; МВС України, Харк. Нац. Ун-т внутр. справ.-Х.: ХНУВС, 2011. – 292 с.

3. Конституции государств – участников СНГ / ред. кол.: Л.А. Окуньков (рук.), В.В. Оксамытный, М.Я. Булошников. – М.: НОРМА–ИНФРА-М, 1999.

4. Конституційне право зарубіжних країн: навч. посіб. / за заг. ред. В.О. Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

5. Конституції зарубіжних країн: навчальний посібник / авт.-упоряд. В.О.Серьогін, [Ю.М. Коломієць, О.В. Марцеляк та ін.]; за заг. ред. к.ю.н., доц. В.О.Серьогіна. – Харків, Видавництво «ФІНН», 2009. – 664 с.

6. Михалева Н.А. Конституционное право зарубежных стран СНГ: учеб. пос. / Н.А.Михалева. – М.: Юристъ, 1998.

7. Новые конституции стран СНГ и Балтии. – 2-е изд. – М., 1996.

Допоміжна:

1. Князев С.Д. Российский федерализм: конституционно-правовое содержание и проблемы реализации. // Государство и право. - 2008. – № 1. – С. 232-239.

2. Козлова Е.И., Кутафин О.Е. Конституционное право России: учебник. / Е.И.Козлова, О.Е. Кутафин. – 2-е изд. – М.: Юристъ, 2001.

3. Осейчук В.И. О необходимости нового этапа конституционной реформы в России / В.И.Осейчук // Конституционное и муниципальное право. – 2006. – № 5. – С. 6-12.

4. Фоков А.П. Конституционно-правовое регулирование собственности в России и некоторых зарубежных странах (сравнительно-правовое исследование) / А.П.Фоков // Конституционное и муниципальное право. – 2004. – № 1. – С. 46-48.