Тема 4. Політичні права і свободи людини і громадянина в Україні.

(2 год.)

Мета лекції:

• освітня: поглиблення у слухачів і студентів знань про систему і зміст політичних прав і свобод людини;

• розвиваюча: формування цілісності сприйняття політичних прав і свобод людини як прав першого покоління, що складають систему прав людини;

• виховна: подолання правового нігілізму у студентів і слухачів щодо декларативності політичних прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Міжпредметні зв’язки: філософія, теорія держави та права, державне право зарубіжних країн, історія держави та права зарубіжних країн, галузеві юридичні науки.

Актуалізація опорних знань: згадати зі шкільного курсу основ правознавства визначення терміну „політичні права”.

ТЗН: комп'ютерна презентація; схеми, таблиці.

План

1. Поняття політичних прав та їх система

2. Характеристика політичних прав за положеннями Конституції України та міжнародних стандартів

Основні поняття: політичні права і свободи; право на свободу об’єднання; право на звернення; збори; мітинги; походи; політична партія; громадське об’єднання; «негативна свобода об'єднання»; петиція

Перше питання. Систему прав, свобод і обов'язків, що функціонують у сфері суспільно-політичних відносин, об'єднує одне з найважливіших політичних прав – право на участь громадян в управлінні державними справами.

Стаття 5 Конституції України проголошує носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні народ, який здійснює владу безпосередньо, через органи державної влади і органи місцевого самоврядування. З цих конституційних принципів витікають права, записані в ст. 38 Конституції України:

1) громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами як безпосередньо (вільні вибори до органів державної влади і місцевого самоврядування, всеукраїнський і місцеві референдуми), так і через своїх представників, обраних до вказаних органів влади;

2) громадяни України користуються рівним правом доступу до державної служби, до служби в органах місцевого самоврядування.

Навколо прав, закріплених у статті 38 об’єднуються інші політичні права, зокрема:

• право на свободу об’єднання (ст. 36);

• право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги походи і демонстрації (ст. 39);

• право на звернення (індивідуальні і колективні) до державних органів і органів місцевого самоврядування, до посадовців цих органів (так зване право петицій - ст. 39);

• і, нарешті, в цю класифікаційну групу включаються такі багатоаспектні обов'язки, як обов'язок громадян і їх об'єднань дотримувати Конституцію і закони України (ч.1 ст.68). Однак, це стосується усіх фізичних осіб, але, в першу чергу – громадян України;

• шанування національних символів, захист Вітчизни, який здійснюється відповідно до закону шляхом військової і альтернативної (невійськової) служби (Закон України «Про альтернативну (невійськової) службу» від 12.12.1991 р. в ред. від 18.02.99 р. зі змін. від 06.04.2000 р.).

Суб'єктами вказаних прав, свобод і обов'язків є громадяни України.

Друге питання. Право на участь в управлінні державними справами гарантується демократичною організацією всієї політичної системи суспільства, Конституцією і поточним законодавством, практикою організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні.

У ст. 36 поняття об'єднання конкретизовано за видами:

• політичні об'єднання (партії);

• професійні об'єднання (профспілки);

• інші об'єднання громадян.

Більш докладний перелік об'єднань громадян, їх правовий статус дає спеціальний закон «Про об'єднання громадян» від 16. 06. 1992 р., закон «Про політичні партії в Україні» від 5. 04. 2001 р. та ін.

Конституція України (ст. 37) обмежує свободу вибору типів (видів) створюваних об'єднань громадян за їх програмно-цільовою спрямованістю. Заборона діяльності об'єднання громадян здійснюється тільки в судовому порядку.

Суб'єкт основного права – громадяни України.