- •З м і с т
- •Передмова
- •Звернення до Користувача
- •Синопсис
- •1 Рекомендації Ради Європи в їх політичному та освітньому контекстах
- •1.1 Що таке Рекомендації Ради Європи?
- •1.2 Цілі та завдання мовної політики Ради Європи
- •1.3 Що таке "плюрилінгвізм"?
- •1.4 Для чого потрібні ррє?
- •1.5 Для чого можуть бути використані ррє?
- •1.6 Яким критеріям відповідають ррє?
- •2 Підхід, прийнятий у ррє
- •2.1 Діяльнісно-орієнтований підхід
- •2.2 Рекомендовані рівні володіння мовою
- •2.3 Вивчення та викладання мови
- •2.4 Оцінювання мовних досягнень
- •З Рекомендовані рівні володіння мовою
- •3.1 Дескриптивні критерії рівнів володіння
- •3.2 Рекомендовані рівні володіння мовою ррє
- •3.3 Презентація загальнорекомендованих рвм
- •3.4 Ілюстративні дескриптори
- •3.5 Гнучкість у розгалуженому підході
- •3.6 Узгодженість компонентів змісту в загальнорекомендованих рвм
- •3.7 Як читати шкали ілюстративних дескрипторів
- •3.8 Як користуватись шкалами дескрипторів рвм
- •3.9 Рвм і ступені досягнень
- •4 Користування мовою та користувач / той, хто вивчає мову
- •4.1 Контекст користування мовою
- •4.2 Теми спілкування
- •4.3 Комунікативні завдання і цілі
- •4.4 Комунікативні мовленнєві види діяльності і стратегії
- •4.5 Процеси мовленнєвого спілкування
- •4.6 Тексти
- •5 Компетенції користувача/того, хто вивчає мову
- •5.1 Загальні компетенції
- •5.2 Комунікативні мовленнєві компетенції
- •6 Процеси вивчення і викладання мови
- •6.1 Чого саме учні повинні вчитись або чим володіти?
- •6.2 Процеси вивчення мови
- •6.3 Що може зробити кожен користувач Рекомендацій для полегшення вивчення мови?
- •6.4 Деякі методологічні напрями вивчення та викладання сучасних мов
- •6.5 Типові і випадкові помилки
- •7 Завдання та їх роль у навчанні мови
- •7.1 Характеристика завдань
- •7.2 Виконання завдання
- •7.3 Складність завдання
- •8 Лінгвістична диверсифікація і програма
- •8.1 Дефініція та основний підхід
- •8.2 Напрями у складанні програм
- •8.3 До процедури складання програм
- •8.4 Оцінювання і шкільне, позашкільне та післяшкільне навчання
- •9 Контроль
- •9.1 Вступ
- •9.2 Рекомендації як довідник для реалізації контролю
- •9.3 Типи контролю
- •9.3.11 Глобальний/аналітичний контроль
- •9.4 Прийнятний контроль і метасистема
- •Загальна бібліографія
- •Додаток а: Розробка дескрипторів рівнів володіння мовою
- •Додаток б: Ілюстративні шкали дескрипторів
- •Додаток в: шкали dialang
- •Iнші шкали dialang, основані на Загальноєвропейських Рекомендаціях
- •Додаток г: Твердження "Може робити" за alte
2.4 Оцінювання мовних досягнень
РРЄ - це "Загальноєвропейські Рекомендації щодо вивчення, викладання та оцінювання мови". Аж до цього пункту у центрі нашої уваги були суть використання мови і користувач мовою, а також їх значення для процесів вивчення та викладання.
У розділі 9, останньому, увага сконцентрована на функціях Рекомендацій стосовно оцінювання володіння мовою. У розділі виділено три головні напрями використання Рекомендацій:
1. для специфікації змісту тестів та екзаменаційних матеріалів;
2. для встановлення критеріїв ступеня досягнення навчальної мети щодо володіння як усним, так і писемним мовленням окремо та щодо безперервного само -, взаємооцінювання та оцінювання з боку вчителя;
3. для опису рівнів володіння в існуючих тестах та екзаменаційних матеріалах з метою створення можливості для порівняння різних кваліфікаційних систем.
У відповідному розділі детально розглядаються можливі варіанти, які можуть бути обрані для провідних процедур оцінювання. Варіанти вибору представлені у формі контрастних пар. У кожному випадку використані терміни чітко визначені. Відповідні переваги та недоліки обговорюються у зв'язку з метою оцінювання в їх освітньому контексті. Також встановлюються засади для застосування того чи іншого альтернативного напряму.
В розділі продовжують розглядатися питання можливостей при оцінюванні. Підхід базується на спостереженні, що практична схема оцінювання не може бути створена у завершеному вигляді. Рішення має бути прийняте за умови врахування певної суми деталей, наприклад, в опублікованій екзаменаційній програмі, з огляду на необхідність прийняття дуже деталізованих підсумків при безпосередньому створенні екзаменаційних матеріалів або при встановленні банку тестів. Експерти, особливо під час усного іспиту, змушені працювати в умовах часового тиску (цейтноту). Вони можуть керуватись лише жорстко обмеженими критеріями. Учні, які б хотіли оцінити свій власний рівень володіння мовою, кажуть, що керуються тим наступним, що вони повинні виконати. Ці наступні завдання мають бути відібрані відповідно до компонентів загальної комунікативної компетенції, релевантної для них. Це ілюструє більш загальний принцип: Рекомендації повинні бути доступними для розуміння, але всі користувачі ними мають підходити до них вибірково. Селективність (вибірковість) зможе дійсно включати в себе використання простішої схеми класифікації, яка, як ми це побачили у зв'язку з "комунікативними видами діяльності", може зруйнувати категорії, виділені у загальній схемі. З іншого боку, до намірів користувача може входити застосування деяких категорій та їх експонентів (зразків) в особливо релевантних сферах. У розділі обговорюються отримані дані. Ілюстрацією обговорення є представлення схем, прийнятих деякими екзаменаційними органами для критеріїв оцінювання рівнів володіння мовою.
Багатьом користувачам розділ 9 допоможе підійти до публічних екзаменаційних програм з більшою пильністю та критичністю, задовольнивши їх очікування того, щоб інформація, яка надходить від екзаменаційних органів, забезпечувала зв'язок з цілями, змістом та процедурами кваліфікаційних іспитів на національному та інтернаціональному рівні (e.g. ALTE, ІСС). Методисти знайдуть їх корисними для розширення обізнаності про результати оцінювання вчителів на початковому ступені тренінгу і тренінгу протягом наступної роботи. Разом з тим, вчителі стають більш відповідальними за оцінювання своїх учнів і студентів на всіх рівнях, як поточне так і підсумкове.
Ті, хто навчається, також більшою мірою залучаються до здійснення самооцінювання чи планування та роздумів щодо свого навчання, для виявлення своєї здатності спілкуватися мовами, які вони формально не вивчали, але які мають сприяти їх плюрилінгвальному розвитку.
Зараз у стані розгляду є запровадження Європейського Мовного Портфеля для міжнародного вжитку. Портфель надасть можливість усім тим, хто навчається, задокументувати свої досягнення на шляху до плюрилінгвальної компетенції шляхом запису різного роду навчального досвіду стосовно самого широкого ряду мов, більшість з яких інакше залишилися б не атестованими і невизнаними. Очікується, що Портфель допоможе заохотити всіх, хто навчається, здійснювати регулярну осучаснену самооцінку рівня володіння кожною мовою. Це матиме велике значення для достовірності документа в очах пошукувачів в аспекті його відповідальності та прозорості. Це зробить РРЄ ще більш цінними.
Усім, хто професійно залучений до розвитку тестування, а також до адміністрації та проведення публічних іспитів, корисно буде опрацювати розділ 9 разом з більш спеціальним посібником для Екзаменаторів (документ СС - Lang(96)10 rev). Цей посібник, в якому детально розглядаються питання укладання тесту і його оцінювання, є доповненням до розділу 9. Він містить також поради щодо подальшого читання, додаток для аналізу матеріалів тесту і термінологічний глосарій.
. З м і с т .