6.5 Типові і випадкові помилки

Типові помилки (хибні у явлення) виникають в результаті "нітермовлення", спрощеного або викривленого уявлення про компетенцію на мові, що вивчається. Коли учень припускається хибних уявлень, рівень володіння ним мовою дійсно узгоджується з його компетенцією, в якій розвинулись вміння, що відрізняться від норм мови L2. Випадкові помилки (далі помилки), з іншого боку, трапляються у володінні мовою, коли користувач/учень (як це може бути у випадку з носієм мови) не застосовує свою компетенцію належним чином.

6.5.1 До хибних уявлень учнів можна ставитись по-різному:

а) хибні уявлення та помилки свідчать про невдачу у навчанні;

б) хибні уявлення та помилки свідчать про неефективне викладання;

в) хибні уявлення та помилки свідчать про готовність учня до спілкування, незважаючи на ризик помилитись;

г) хибні уявлення є неминучим, тимчасовим продуктом розвитку учнівського іншомовлення.

д) помилки неминучі при будь-якому використанні мови, включаючи мовлення носіїв.

6.5.2 Дії, що можуть виконуватись по відношенню до учнівських помилок та хибних уявлень:

а) всі хибні уявлення та помилки негайно виправляються вчителем;

б) негайна взаємокорекція повинна систематично заохочуватись для уникнення хибних уявлень;

в) усі хибні уявлення мають бути виявлені та виправлені тоді, коли це не перешкоджає спілкуванню (напр., методом розмежування правильності та швидкості мовлення);

г) хибні уявлення мають бути не просто виправлені, але також проаналізовані і пояснені у відповідний для цього час;

д) помилки випадкового характеру можуть пропускатись, проте систематичні хибні уявлення мають викорінюватись;

е) хибні уявлення слід виправляти тільки тоді, коли вони негативно впливають на спілкування;

є) хибні уявлення можуть трактуватись як "перехідна інтермова" та ігноруватись.

6.5.3 Як використовуються результати спостереження за хибними уявленнями учнів та їх аналіз:

а) при плануванні майбутнього вивчення та викладання, індивідуального чи групового?

б) при плануванні курсів та розробці засобів навчання?

г) при оцінюванні та перевірці результатів вивчення і викладання, напр.:

чи оцінюються учні/студенти насамперед з точки зору їх хибних уявлень та помилок при виконанні поставленого завдання?

якщо ні, які інші критерії визначення лінгвістичних досягнень застосовуються? чи оцінюються хибні уявлення та помилки, і якщо так, то згідно яких критеріїв? яке відповідне значення надається хибним уявленням та помилкам у:

вимові

орфографії

лексиці

морфології

синтаксисі

вживанні

соціокультурному змісті?

Користувачі Рекомендацій можуть, за бажанням, розглянути і, відповідно, визначити своє ставлення та дії у відповідь на учнівські хибні уявлення та помилки і вирішити, чи слід застосовувати однакові або різні критерії щодо:

• фонетичних типових і випадкових помилок;

• орфографічних типових і випадкових помилок;

• лексичних типових і випадкових помилок;

• морфологічних типових і випадкових помилок;

• синтаксичних типових і випадкових помилок;

• соціолінгвістичних типових і випадкових помилок;

• прагматичних типових і випадкових помилок.

. З м і с т .