2.3 Вивчення та викладання мови

2.3.1 Така постановка навчальних цілей нічого не говорить про процеси, завдяки яким ті, що навчаються, стають здатними діяти певним чином, або про процеси формування побудови компетенцій, які роблять можливими види діяльності. Нічого не сказано також про шляхи полегшення процесів оволодіння мовою та самим навчанням стосовно викладачів. До того ж, однією з головних функцій Рекомендацій є підтримати і допомогти усім різним партнерам-учасникам Процесів вивчення та викладання мови інформувати їх у якомога доступнішій формі не лише про їх цілі та прагнення, але також і про методи, що застосовуються, та про результати, яких досягнуто на цей момент. Здається зрозумілим, що Рекомендації не можуть обмежитись розглядом лише знань, умінь та навичок тих, хто навчається, які необхідно розвивати, для того щоб діяти як компетентний користувач мовою. Тут йтиметься також про процеси вивчення мови та оволодіння нею, так само як і про методи навчання. Про це докладніше у розділі 6.

2.3.2 Слід ще раз роз'яснити роль цих Рекомендацій щодо процесу оволодіння мовою, її вивчення та викладання. Згідно з основними принципами демократичного плюралізму. Рекомендації мають бути не лише доступними розумінню, прозорими і логічними, але також відкритими, динамічними і не мати догматичного характеру. З цієї причини неможливо зайняти якусь одну позицію на одному чи іншому боці сучасних теоретичних диспутів про природу оволодіння мовою та її зв'язок з процесом навчання, так само як і неможливо прийняти якийсь один підхід у навчанні мови, виключивши усі інші. Власне, їх роль полягає у заохоченні всіх, хто, як партнери, залучені до процесів вивчення та викладання мови, й у допомозі їм викладати якомога чіткіше й прозоріше їх власні теоретичні засади та практичні процедури. Саме з цією метою нами запропоновані параметри, категорії, критерії та шкали, що їх користувачі можуть використати для себе і які, можливо, стимулюватимуть користувачів до більш широкого, ніж раніше, розгляду напрямів або до застосування тих методів роботи, які не розглядалися раніше. Це не означає, що попередні припущення були помилковими. Йдеться тільки про те, що всі, хто відповідає за планування, мають переглянути теорію і практику таким чином, щоб це сприяло урахуванню рішень, прийнятих іншими викладачами у їх власних і, зокрема, в інших європейських країнах.

Відкриті, "нейтральні" Рекомендації не повинні, звичайно, характеризуватися відсутністю власної політики. Запроваджуючи ці Рекомендації, Рада Європи ні в якому разі не відступає від принципів, викладених вище у розділі 1, а також у Recommendations R (82) 18 та R (98)6 Комітету Міністрів, адресованих урядам країн-членів РЄ.

2.3.3 Розділи 4 та 5 стосуються, головним чином, видів діяльності та компетенцій, які потрібні користувачу мови або тому, хто її вивчає, під час його спілкування цією мовою з іншими користувачами. У розділі 6 йдеться переважно про способи, які розвивають необхідні вміння, і про те, як полегшити цей розвиток. У розділі 7 ретельно розглядається роль завдань у процесах користування мовою та її вивченні.

Проте повне запровадження прийнятого нами плюршгінгвального та плюрикультурного підходу ще потребує дослідження. У розділі 6 лише розглядається суть і розвиток плюрилінгвальної компетенції. Їх застосування для диверсифікації викладання мови та освітніх стратегій повніше досліджується у розділі 8.