3 Методичні вказівки

2. Перед написанням програми ще раз переглянути теоретичний матеріал і приклади програм, що ілюструють особливості обробки символьної інформації у С-програмах. Окрему увагу звернути на способи задання рядків.

3. Для роботи з бібліотечними функціями для обробки символьної інформації підключити бібліотечний файл string.h.

4. Уважно прочитати умову задачі індивідуального завдання, продумати алгоритм її розв'язку, вибрати потрібну бібліотечну функцію для роботи з символьними рядками.

5. Відкомпілювати програму і виконати її. Зафіксувати результати кожної реалізації.

6. Оформити звіт з лабораторної роботи, дотримуючись вимог щодо його змісту.

4 Контрольні запитання

1. Що називається символом?

2. Що таке рядок в мові С?

3. Чи потрібно описувати символи?

4. Як вивести на екран числові коди символів F, G, <, g, ?

5. Що називається символьною константою?

6. Як задаються символьні змінні?

7. Чи можна задавати символьні змінні при описі?

8. За допомогою якої функції вводяться рядки з клавіатури?

9. Який синтаксис функції puts()?

10. За допомогою якої функції виводяться рядки на екран?

11. За допомогою якої функції вводяться символи з клавіатури?

12. За допомогою якої функції виводяться символи на екран?

13. Що повертає функція gets()?

Лабораторна робота № 16

Тема: Використання стандартних функцій для обробки символьної інформації

Мета: Навчитись використовувати бібліотечні функції для роботи з символьними даними і текстовою інформацією.

1 Короткі теоретичні відомості

Визначення довжини рядка. Довжина рядка (кількість символів в ньому) визначається функцією strlen(). Прототип функції знаходиться в файлі string.h.

size_t strlen(char *str);

Тип size_t визначений в файлі stdring.h як unsigned. (ціле без знаку). Ця функція повертає ціле число без знаку. Цей тип використовується в багатьох функціях, які призначені для роботи з рядками. Аргумент, який передається в функцію це вказівник на рядок, довжину якого треба визначити. Функція повертає кількість символів. Від початку рядка до першого нульового символу.

Копіювання рядків. Один рядок не можна присвоїти іншому. Треба виконати копіювання даного рядка , який займає певну ділянку памяті в іншу ділянку, де знаходиться рядок-копія.

Є дві функції strcpy() i strncpy(). Вони описані в файлі string.h, який необхідно підключити для їх використання.

Функція strcpy(). Копіює заданий рядок в ділоянку пам’яті. ЇЇ прототип

char *strcpy(char *destination, const char *sourse);

Функція strcpy() копіює рядок, який знаходиться по адресу sourse (разом з завершаючим символом /0) в ділянку памяті, яка починається по адресу в вказівнику destination. Функція повертає вказівник на новий рядок destination.

До виклику функції необхідно виділити память для нового рядка. Сама функція не перевіряє, чи досить памяті по вказаній їй адресі. Якщо розподілу памяті не виконалося, то функція затре strlen(sourse) байт нової інформації, починаючи з адресу , вказаному в destination.

Функція strncpy().аналогічна функції strcpy(), тільки з її допломогою копіюється задана кількість символів.

Порівняння двох рядків. Функція strcmp() призначена для посимвольного порівняння двох рядків. Вона має прототип: