- •Міністерство транспорту та зв'язку україни
- •Мета виконання лабораторно-практичних робіт
- •Порядок виконання лабораторно-практичних робіт
- •Оформлення звітів про виконання лабораторно-практичних робіт
- •Лабораторна робота № 1-2
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Постановка завдання
- •3 Варіанти індивідуальних завдань
- •4 Методичні вказівки
- •5 Приклад виконання лабораторної роботи
- •6 Порядок виконання лабораторної роботи
- •7 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 Тема: "Програмування розгалужених обчислювальних процесів з використанням умовних операторів"
- •1 Короткі теоретичні відомості Умовний оператор if. Уморвний оператор – це оператор, який виконується в залежності від виконання деякої умови.
- •Синтаксис оператора
- •2 Постановка завдання
- •3 Варіанти індивідуальних завдань
- •4 Методичні вказівки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4
- •2 Варіанти індивідуальних завдань
- •3 Методичні вказівки
- •Оператор циклу while. Цикл while – це ітераційний цикл із передумовою. Це оператор циклу, який працює до тих пір, поки деяка умова буде істинною.
- •2 Постановка завдання
- •3 Варіанти індивідуальних завдань
- •4 Методичні вказівки
- •5 Приклад виконання лабораторної роботи
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6-7
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •Int array[a];
- •Int array[12];
- •Int array[a];
- •2 Варіанти індивідуальних завдань
- •3 Методичні вказівки
- •4 Приклад виконання лабораторної роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8
- •2 Постановка завдання
- •3 Приклад виконання лабораторної роботиІндивідуальне завдання
- •4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Індивідуальні завдання
- •3 Методичні вказівки
- •4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Індивідуальні завдання
- •3 Методичні вказівки
- •4 Приклад виконання лабораторної роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11-12
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Варіанти індивідуальних завдань:
- •3 Методичні вказівки
- •4 Приклад виконання лабораторної роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 13-14
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Постановка завдання.
- •3 Варіанти індивідуальних завдань
- •4 Методичні вказівки
- •5 Приклад виконання лабораторної роботи
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •Int putchar(int c);
- •2 Варіанти індивідуальних завдань
- •3 Методичні вказівки
- •4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 16
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •Int strcmp(const chart *str1, const chart *str2);
- •2. Варіанти індивідуальних завдань
- •3 Методичні вказівки
- •4 Приклад виконання лабораторної роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 17-18
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Постановка задачі
- •3 Варіанти індивідуальних завдань
- •4 Приклад виконання лабораторної роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 19
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Завдання практичної роботи
- •3 Варіанти індивідуальних завдань
- •4 Методичні вказівки
- •5 Приклад виконання лабораторної роботи
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 20
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2. Варіанти індивідуальних завдань
- •3 Методичні вказівки
- •4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 21
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Варіанти індивідуальних завдань
- •3 Методичні вказівки
- •4 Приклад виконання лабораторної роботи
- •2 Варіанти індивідуальних завдань
- •3 Методичні вказівки
- •4 Приклад виконання лабораторної роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 24
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Варіанти індивідуальних завдань
- •3 Методичні вказівки
- •4 Приклад виконання лабораторної роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 24
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2 Варіанти індивідуальних завдань
- •3 Методичні вказівки
- •4 Контрольні запитання
- •Практична робота № 1-2
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •Оператор виконує наступні дії:
- •3 Методичні вказівки
- •4 Контрольні запитання
- •Практична робота № 3
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •Int array[a];
- •Int array[12];
- •Int array[a];
- •2 Постановка завдання
- •3 Методичні вказівки
- •4 Приклад виконання практичної роботи Завдання
- •Програма розв'язку
- •5 Контрольні запитання
- •Практична робота № 4
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Постановка завдання
- •3 Варіанти індивідуальни х завдань
- •4 Методичні вказівки
- •5 Приклад виконання практичної роботи
- •6 Контрольні запитання
- •Практична робота № 5
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •Void func( ) /*нічого не повертає*/
- •2 Варіанти індивідуальних завдань
- •3 Методичні вказівки
- •4 Приклад виконання лабораторної роботи
- •5 Контрольні запитання
- •Практична робота № 6
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •2 Постановка завдання
- •3 Варіанти індивідуальних завдань
- •4 Методичні вказівки
- •2 Завдання практичної роботи:
- •3 Варіанти індивідуальних завдань
- •4 Методичні вказівки
- •5 Приклад виконання лабораторної роботи
- •Програма розв'язку
- •4 Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
5 Приклад виконання практичної роботи
Елементи масиву {0.4; 5; 9; 3.6; -2.5; 2.8; 4.8} задати при описі. Обчислити добуток елементів більших за 4.8. Вивести значення і адреси елементів масиву з парними індексами. До елементів масиву звернутися через вказівники з використанням операції посилання по вказівнику. Одержаний результат вивести на екран.
Текст програми
#include <stdio.h>
float A[]={0.4, 5, 9, 3.6, -2.5, 2.8, 4.8};
float P=1;
void main()
{ int i;
for (i=0; i<7; i++)
{
if (*(A+i)>4.8) P=P*(*(A+i)) ;
}
/* Вивід добутку на екран */
printf("P=%f\n\n", P);
/* Вивід елементів масивів і їх адресів */
for (i=0; i<7; i=i+2)
printf("A[%d]=%f\tadresa A[%d]=%ld\n", i, *(A+i), i, A+i);
}
Результат:
P=216.000015
A[0]=0.400000 adresa A[0]=4202504
A[2]=9.000000 adresa A[2]=4202512
A[4]=-2.500000 adresa A[4]=4202520
A[6]=4.800000 adresa A[6]=4202528
6 Контрольні запитання
Який знак операції використовується для одержання адреси змінної?
Який знак операції використовується для одержання значення по адресі, що зберігається у вказівнику?
Які операції можна виконувати над вказівниками?
Чи потрібно описувати вказівники?
Який тип мають вказівники при описі?
Чи можна вказівники описувати разом зі змінними?
Який синтаксис опису вказівників?
Чому рівна адреса 1-го елементу масиву?
Який знак операції використовується для одержання значення по адресі, що зберігається у вказівнику?
Який зв’язок між індексом і вказівником на даний елемент масиву?
Які операції можна виконувати над вказівниками?
Практична робота № 5
Тема: Написання програм з використанням власних функцій
Мета: Оволодіти основами структуризації програм, навчитись розробляти і використовувати власні функції.
1 Короткі теоретичні відомості
Опис функції. Функції при використанні потрібно описувати. Опис функції називають прототипом функції. Синтаксис опису: (прототип функції)
Тип функції (значення, яке повертає функція) ім’я функції(тип арг1. імя-арг. 1, тип арг2. імя-арг.2, тип арг3. імя арг.3);
Оператор опису функції повідомляє компілятору функцію, яка буде визначена в програмі пізніше. Опис включає тип значення, яке повертає функція, ім’я функції і типи аргументів, які передаються в функцію. Оператор опису закінчується ;
Приклад float cube(float x);
Для того, щоб до функції можна було звернутися, у тому ж файлі повинно бути опис функції (прототип).
double line(double x1,double y1,double x2,double y2);
double square(double a, double b, double c);
Це прототипи функцій, описаних вище.
Прототипи функцій повинні бути бути в тексті швидше аніж виклик функції, щоб компілятор міг здійснити перевірку правильності виклику.
Визначення функції. При написанні функції перш за все треба визначити, що вона буде виконувати. Визначення функції - це повний текст функції. Перший рядок визначення функції називається заголовком функції. Якщо опис містить імена аргументів, то заголовок функції повністю співпадає з описом, за виключенням крапки з комою.
В описі функції імена аргументів необов’язкові, але в заголовку вони є .
Далі пишемо заголовок функції. Заголовок функції складається з 3-х частин:
Тип повертаючого значення, який визначає тип даних, які повертаються з функції в викликаючу програму. Типи можуть бути будь-які, які розглядаються в мові. Можна описати функцію, яка не повертає ніякого значення, задавши пустий тип void. Приклад