3 Методичні вказівки

1. Уважно прочитати умову задачі з індивідуального завдання. Визначити, що має бути отримано в результаті її розв'язку, які дані для цього потрібно ввести.

2. Розробити алгоритм розв'язку задачі, дати короткий опис (роз'яснення) основних кроків алгоритму.

3. Для вводу й виводу даних використати бібліотеку функцій <stdіo.h>.

4. Використати оператор swtch, який обчислює деякий вираз і направляє обчислення програми в залежності значення, які він приймає.

5. Використовуючи оператори циклу порахувати потрібне значення..

6. Вибрати оператори для запису циклічних і розгалужених процесів;

7. Обчислення суми. Під час обчислення суми початкове значення змінної, де нагромаджуватиметься сума, наприклад S, має дорівнювати нулеві. Для цього використовують команду присвоєння S=0

8. Обчислення добутку. Під час обчислення добутку початкове значення змінної, де нагромаджуватиметься добуток, наприклад має дорівнювати одиниці. Для цього використовують команду присвоєння d=1.

9. Ввести текст програми. Звернути увагу на типи даних, що будуть використані в програмі.

10. Запустити програму на компіляцію. У випадку необхідності виправити синтаксичні помилки.

11. Запустити програму на виконання. У випадку необхідності виправити семантичні помилки.

12. Реалізувати програму для різних вхідних даних.

13. Результати роботи програми вивести на екран.

4 Контрольні запитання

1. Який синтаксис оператора switch ?

2. Вирази яких типів використовуються в операторі switch ?

3. Які ключові слова має оператор switch ?

4. Для чого призначений оператор default?

5. В чому різниця між оператором for і while ?

6. В чому різниця між оператором while і do while?

7. Які чотири складові частини оператора for?

8. В чому різниця між оператором while і do while?

9. Які дві складові частини оператора while?

10. Які дві складові частини оператора do while?

11. Які цикли називаються арифметичними?

12. Які цикли називаються ітераційними?

Практична робота № 3

Тема: Складання програм для обробки одновимірних масивів

Мета роботи: Навчитись описувати, формувати і опрацьовувати одновимірні масиви даних в С-програмах; оволодіти основними способами відлагодження програми шляхом контролю за ходом її виконання.

1 Короткі теоретичні відомості

Масиви. Масив - це група пронумерованих( проіндексованих) однотипних елементів даних під одним загальним іменем. Розрізняють окремі елементи масиву по індексу – числу, яке стоїть після імені масиву в квадратних душках. Масиви необхідно описувати. Опис включає тип елементів масиву і розмір.

Приклад:

іnt data[100]; /* масив типу цілий з іменем data і розміром 100.

Звернення до окремих елементів масиву проводиться по індексу від 0 до 99. Першим елементом є data[0]; а не data[1].

Елемент масиву так само використовується, як проста змінна, і індексом може бути вираз або змінна.

Одномірні масиви. Одномірний масив має один індекс.. Індекс – це номер в квадратних душках після імені масиву.

При описі масиву компілятор виділяє для нього блок пам’яті, достатній для зберігання всього масиву разом. Окремі елементи поміщаються в пам’яті послідовно один за одним. Значення має це, де саме знаходиться опис масиву, як і прості змінні.

Індекс масиву може бути як літеральною константою, так і виразом. Слід пам’ятати, що індексація починається з нуля. Відповідно, коли дати елемент останній, компілятор помилку не виявить, але програма буде працювати непередбачено.

Імена і описи масивів. Ім’я масиву це звичайний ідентифікатор. Він має бути унікальним, за ним іде розмірність. Розмір масиву може бути як літеральна константа, так і символьна.

Наприклад

#define A 12