- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Економічні передумови фінансово-господарського контролю і ревізії: зміст, завдання та функції
- •1.2. Організаційні форми і види фінансово-господарського контролю
- •4. Методичні прийоми, які застосовуються при здійсненні контролю фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій
- •Лекція 2. Нормативно-законодавча база, організація та планування контрольно-ревізійної роботи
- •Розділ II.Основні функції державної контрольно- ревізійної служби
- •Розділ ііі права, обов'язки і відповідальність державної контрольно-ревізійної служби
- •Розділ IV. Правовий захист службових осіб державної контрольно-ревізійної служби
- •Про затвердження Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні
- •Наказую:
- •Основні завдання ревізій і перевірок
- •Планування, організація і проведення ревізій та перевірок
- •Оформлення результатів ревізій (перевірок), заходи щодо усунення виявлених недоліків і порушень
- •Інструкція
- •2. Порядок призначення ревізії (перевірки)
- •3. Організація і проведення ревізій (перевірок)
- •4. Документування і оформлення результатів ревізій (перевірок)
- •5. Реалізація матеріалів ревізій (перевірок)
- •Порядок
- •Зупинення та відновлення видаткових операцій підприємств,
- •Установ і організацій за рахунками в банках за поданням органів
- •Державної контрольно-ревізійної служби в Україні
- •Додаток 1
- •Розпорядження про зупинення видаткових операцій підприємств, установ, організацій за рахунками в банках
- •Розпорядження про відновлення видаткових операцій підприємств, установ і організацій за рахунками в банках
- •2. Ревізія як метод наступного господарського контролю
- •3. Порядок призначення та проведення ревізії і перевірок
- •4. Послідовність підготовки до ревізії та організація ревізійного процесу
- •Програма комплексної ревізії виробничої та фінансово-господарської діяльності Київського об’єднання «Хімволокно» за період від 01.01.2009 до 31.12.2009
- •5. Права, обов’язки і відповідальність Державної контрольно-ревізійної служби
- •6. Права, обов’язки та відповідальність ревізорів
- •7. Оперативний облік і звітність з виконання контрольно-ревізійної роботи
- •Лекція 3. Контроль грошових коштів у касі підприємств туристичного та готельно-ресторанного бізнесу.
- •1. Завдання, джерела, нормативні акти, які використовуються при ревізії коштів у касі
- •2. Контроль фактичної наявності касової готівки і дотримання умов її збереження
- •3. Документальний контроль касових операцій
- •1. Завдання і джерела контролю.
- •2. Контроль операцій на поточному рахунку
- •3. Контроль операцій по розрахунках чеками з лімітованих і нелімітованих чекових книжок
- •4. Контроль операцій з векселями
- •1. Завдання і напрями ревізії, джерела та об’єкти контролю основних засобів нематеріальних активів
- •2. Перевірка стану збереження основних засобів
- •3. Особливості інвентаризації основних засобів
- •4. Контроль операцій по джерелах надходжень і видах вибуття основних засобів
- •1. Прямолінійний метод
- •2. Метод зменшення залишкової вартості
- •3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості
- •4. Кумулятивний метод
- •5. Виробничий метод
- •Помилки під час нарахування амортизації
- •5. Контроль операцій по ремонту основних засобів
- •6. Контроль операцій з нематеріальними активами
- •1. Завдання, джерела інформації і методичні прийоми контролю
- •2. Перевірка наявності та збереження товарно-матеріальних цінностей
- •3. Ревізія надходження, оцінки та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей
- •4. Ревізія операцій, пов’язаних з вибуттям матеріальних цінностей
- •5. Перевірка використання сировини і матеріалів на виробництві
- •6. Контроль малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •1. Завдання, об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми ревізії
- •2. Контроль і ревізія витрат виробництва за елементами затрат і калькуляційними статтями
- •2. Перевірка правильності ведення обліку загальновиробничих витрат
- •3. Ревізія собівартості продукції
- •1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю розрахунків
- •2. Контроль розрахунків з підзвітними особами
- •3. Контроль розрахунків із постачальниками і покупцями
- •Відомість
- •4.Контроль розрахунків із різними дебіторами і кредиторами
- •Відомість встановлених ревізією фактів простроченої дебіторської заборгованості Яготинського цукрового комбінату за період з 1 січня до 31 грудня 2009 року
- •5. Контроль кредитних операцій
- •1. Завдання, джерела інформації, методичні прийоми і послідовність процедури контролю
- •Фактографічна інформація, що використовується під час контролю трудових ресурсів і ревізії операцій щодо оплати праці
- •Законодавча і нормативна інформація, що використовується під час контролю і ревізії трудових ресурсів і заробітної плати
- •2. Контроль правильності нарахування оплати праці
- •3. Контроль розрахунків з оплати праці
- •4. Контроль нарахування сум відпускних
- •Тривалість відпусток
- •1. Контроль фінансових результатів діяльності підприємств
- •2. Контроль фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності підприємства
- •Де, р.220ф.№2 – “Чистий прибуток”
- •Де, р.100.Ф.№2 – “Прибуток” – Фінансові результати від операційної
- •3. Контроль використання оборотних коштів.
- •4. Контроль фінансового стану підприємства.
2. Перевірка стану збереження основних засобів
Нормативними документами, що регулюють бухгалтерський облік основних засобів, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, якими має керуватися ревізор під час перевірки. Ревізор також має керуватися нормами податкового законодавства.
Послідовність і напрями контролю:
1) перевірка дотримання умов збереження основних засобів:
а) контроль повноти закріплення об’єктів основних засобів за матеріально відповідальними особами;
б) оцінка добору кадрів на посади матеріально відповідальних осіб;
в) перевірка стану інвентарного обліку в матеріально відповідальних осіб і бухгалтерії;
2) перевірка повноти і своєчасності проведення інвентаризації основних засобів та відображення її результатів у обліку;
3) вибірковий контроль стану збереження основних засобів (фондів) у структурних підрозділах підприємства.
Ревізор повинний ознайомитися з методологією обліку основних засобів, викладеною в наказі про облікову політику. Зокрема необхідно знати: вартісну межу об'єктів для їхнього віднесення до основних засобів; установлений перелік об'єктів, що відносяться до основних засобів незалежно від вартості; методи нарахування амортизації основних засобів; порядок відображення витрат на ремонт основних засобів; порядок проведення переоцінки основних засобів; терміни проведення інвентаризації основних засобів; перелік рахунків і субрахунків, установлених робочим планом рахунків і використовуваних для відображення операцій з обліку основних засобів.
Як правило, ревізія основних засобів починається з перевірки дотримання умов збереження. При наявності інформації про недостачу об'єктів основних засобів ревізору потрібно починати ревізію із раптової перевірки основних засобів за місцем їх знаходження. За відсутності такої інформації ревізору слід починати з перевірки наявності і стану інвентаризаційних карток в картотеці аналітичного обліку основних засобів та відповідності даних пооб'єктного аналітичного обліку основних засобів даним синтетичного обліку. Для цього ревізор зіставляє дані опису інвентарних карток основних засобів за класифікаційними групами з наявними в картотеці інвентарними картками. За відсутності інвентарних карток необхідно: встановити наявність об'єктів основних засобів, для яких відсутні інвентарні картки; вияснити причини продажу, ліквідації основних засобів; відновити з допомогою працівників бухгалтерії аналітичний пооб'єктний облік основних засобів, якщо він відсутній.
При ревізії обов’язково підсумок залишків по всіх класифікаційних групах основних засобів зіставляють із залишком по рахунку 10 “Основні засоби” за Головною книгою. Залишки повинні бути однакові. Якщо виявлені розбіжності між даними аналітичного і синтетичного обліку, то необхідно встановити причини такого відхилення і винуватців. Перевіряють також чи не числяться у складі основних засобів об'єкти вартістю нижче встановленої межі та об'єкти, термін служби яких менший 12 місяців (незалежно від вартості). При цьому варто враховувати, що межа вартості об'єкта визначається на дату придбання об'єкта (введення в експлуатацію).
Як показала практика, характерною помилкою, що виявляється при перевірках, є необґрунтоване включення основних засобів до складу малоцінних і швидкозношуваних предметів. Часто причиною такого включення є прагнення підприємства збільшити свої витрати за рахунок збільшення нарахування амортизації. При перевірці основних засобів необхідно одержати підтвердження належного оформлення прав власності організації на об'єкти основних засобів. Ревізору повинні бути надані документи на створення, придбання, передачу об'єктів основних засобів, а в необхідних випадках – і свідчення про реєстрацію угод відповідно до законодавства. Обов’язково ревізор перевіряє наявність і оформлення договорів купівлі-продажу основних засобів; правомірність включення окремих витрат у вартість основних засобів відповідно до П(С)БО 7; чи правильно визначена інвентарна вартість завершених будівництвом об'єктів; чи правильно визначена вартість об'єкта після добудовування і дообладнання, реконструкції, модернізації чи часткової ліквідації.
При перевірці збереження і наявності основних засобів є з'ясування правильності оцінки основних засобів, оскільки від цього залежить вірогідність визначення фінансових результатів організації і відображення їх у звітності. Перевірка правильності оцінки основних засобів може бути суцільною (при невеликій кількості об'єктів) чи вибірковою.
Ревізор перевіряє: чи оформлені протоколи узгодження ціни і чи відображена грошова оцінка в установчих документах; правомірність включення інших витрат у первісну вартість; вірогідність установлення ринкової ціни. Для визначення ринкової ціни можуть бути використані дані про ціни на аналогічну продукцію, отримані в письмовій формі від організацій-виробників; відомості про рівень цін, опубліковані в засобах масової інформації і спеціальній літературі; експертні висновки про вартість окремих об'єктів основних засобів. Ревізору слід знати, що оцінка об'єктів, придбаних за іноземну валюту, відображається у гривнях шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України, що діє на дату придбання об'єктів у власність, господарське ведення чи оперативне керування.
Керуючись діючим законодавством, ревізор повинен перевірити, чи правильно визначений момент переходу права власності відповідно до умов контракту; чи включені у вартість митні платежі (мита, збори) й інші витрати, пов'язані з придбанням основних засобів. При перевірці правильності оцінки основних засобів необхідно звернути увага на те, чи були випадки зміни первісної вартості об'єктів, які причини викликали ці зміни (добудовування, дообладнання, реконструкція, часткова ліквідація), чи відображені витрати по капітальних вкладеннях на рахунку 15 “Капітальні інвестиції”, чи показано джерело цих капітальних вкладень.
В більшості випадків вибірковою перевіркою ревізор встановлює наявність основних засобів за місцями їх експлуатації (на підставі інвентарних списків). Якщо виявлена недостача основних засобів, то необхідно взяти письмове пояснення у матеріально відповідальної особи і вжити відповідні заходи із відшкодування вартості даного об'єкта основних засобів. Перевіряючи якість проведених на підприємстві інвентаризацій основних засобів, слід вияснити: дотримання строків інвентаризації і порядку її проведення на підприємстві; оформлення підсумків інвентаризації (протягом 10 днів). Одночасно ревізор повинен уважно вивчити матеріали попередніх інвентаризацій, особливу увагу звертаючи на правильність відображення результатів в бухгалтерському обліку. Зустрічаються випадки формального проведення інвентаризації, коли дані про об’єкти інвентаризації переносяться в інвентаризаційні описи з інвентарних карток чи минулорічних інвентаризаційних описів. Повноту об’єктів інвентаризації встановлюють порівнянням інвентарних описів з даними аналітичного обліку в оборотних відомостях.
На підставі вивчення всіх матеріалів інвентаризації ревізор робить висновок про якість проведеної інвентаризації. Для перевірки якості інвентаризації доцільно провести вибіркову інвентаризацію окремих об’єктів основних засобів. Повна інвентаризація призначається: коли встановлено факти відсутності актів приймання-передавання основних засобів при звільненні і прийнятті нових працівників, інші грубі порушення чинного законодавства.
Досконало перевіряється, чи всі об'єкти основних засобів закріплені за матеріально відповідальними особами. Для цього вартість закріплених за матеріально відповідальними особами основних засобів за даними інвентаризаційних списків основних засобів зіставляють із залишком по дебету рахунка “Основні засоби” на дату перевірки. Встановивши порушення, ревізор повинен з'ясувати, чому воно допущене, хто винен і якими є його наслідки.
Візуальна перевірка наявності угод з працівниками, які тимчасово чи постійно виконують обов’язки матеріально відповідальних осіб, зустрічна перевірка через письмовий запит до правоохоронних органів щодо можливості заборони деяким працівникам виконувати роботу, пов’язану з матеріальною відповідальністю, дають можливість визначитися в критеріях вибору об’єктів для контролю, виявити взаємопов’язані порушення, нестачі і крадіжки, їх причини.
Як правило завершують ревізію перевіркою зберігання зайвих, непотрібних, законсервованих основних засобів. Практика роботи показує, що такі об'єкти основних засобів часто зберігаються просто неба і розкомплектовуються. За всіма фактами такого зберігання об'єктів основних засобів необхідно провести детальне розслідування, в результаті якого виявити розмір заподіяної шкоди та її винуватців.