- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Економічні передумови фінансово-господарського контролю і ревізії: зміст, завдання та функції
- •1.2. Організаційні форми і види фінансово-господарського контролю
- •4. Методичні прийоми, які застосовуються при здійсненні контролю фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій
- •Лекція 2. Нормативно-законодавча база, організація та планування контрольно-ревізійної роботи
- •Розділ II.Основні функції державної контрольно- ревізійної служби
- •Розділ ііі права, обов'язки і відповідальність державної контрольно-ревізійної служби
- •Розділ IV. Правовий захист службових осіб державної контрольно-ревізійної служби
- •Про затвердження Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні
- •Наказую:
- •Основні завдання ревізій і перевірок
- •Планування, організація і проведення ревізій та перевірок
- •Оформлення результатів ревізій (перевірок), заходи щодо усунення виявлених недоліків і порушень
- •Інструкція
- •2. Порядок призначення ревізії (перевірки)
- •3. Організація і проведення ревізій (перевірок)
- •4. Документування і оформлення результатів ревізій (перевірок)
- •5. Реалізація матеріалів ревізій (перевірок)
- •Порядок
- •Зупинення та відновлення видаткових операцій підприємств,
- •Установ і організацій за рахунками в банках за поданням органів
- •Державної контрольно-ревізійної служби в Україні
- •Додаток 1
- •Розпорядження про зупинення видаткових операцій підприємств, установ, організацій за рахунками в банках
- •Розпорядження про відновлення видаткових операцій підприємств, установ і організацій за рахунками в банках
- •2. Ревізія як метод наступного господарського контролю
- •3. Порядок призначення та проведення ревізії і перевірок
- •4. Послідовність підготовки до ревізії та організація ревізійного процесу
- •Програма комплексної ревізії виробничої та фінансово-господарської діяльності Київського об’єднання «Хімволокно» за період від 01.01.2009 до 31.12.2009
- •5. Права, обов’язки і відповідальність Державної контрольно-ревізійної служби
- •6. Права, обов’язки та відповідальність ревізорів
- •7. Оперативний облік і звітність з виконання контрольно-ревізійної роботи
- •Лекція 3. Контроль грошових коштів у касі підприємств туристичного та готельно-ресторанного бізнесу.
- •1. Завдання, джерела, нормативні акти, які використовуються при ревізії коштів у касі
- •2. Контроль фактичної наявності касової готівки і дотримання умов її збереження
- •3. Документальний контроль касових операцій
- •1. Завдання і джерела контролю.
- •2. Контроль операцій на поточному рахунку
- •3. Контроль операцій по розрахунках чеками з лімітованих і нелімітованих чекових книжок
- •4. Контроль операцій з векселями
- •1. Завдання і напрями ревізії, джерела та об’єкти контролю основних засобів нематеріальних активів
- •2. Перевірка стану збереження основних засобів
- •3. Особливості інвентаризації основних засобів
- •4. Контроль операцій по джерелах надходжень і видах вибуття основних засобів
- •1. Прямолінійний метод
- •2. Метод зменшення залишкової вартості
- •3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості
- •4. Кумулятивний метод
- •5. Виробничий метод
- •Помилки під час нарахування амортизації
- •5. Контроль операцій по ремонту основних засобів
- •6. Контроль операцій з нематеріальними активами
- •1. Завдання, джерела інформації і методичні прийоми контролю
- •2. Перевірка наявності та збереження товарно-матеріальних цінностей
- •3. Ревізія надходження, оцінки та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей
- •4. Ревізія операцій, пов’язаних з вибуттям матеріальних цінностей
- •5. Перевірка використання сировини і матеріалів на виробництві
- •6. Контроль малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •1. Завдання, об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми ревізії
- •2. Контроль і ревізія витрат виробництва за елементами затрат і калькуляційними статтями
- •2. Перевірка правильності ведення обліку загальновиробничих витрат
- •3. Ревізія собівартості продукції
- •1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю розрахунків
- •2. Контроль розрахунків з підзвітними особами
- •3. Контроль розрахунків із постачальниками і покупцями
- •Відомість
- •4.Контроль розрахунків із різними дебіторами і кредиторами
- •Відомість встановлених ревізією фактів простроченої дебіторської заборгованості Яготинського цукрового комбінату за період з 1 січня до 31 грудня 2009 року
- •5. Контроль кредитних операцій
- •1. Завдання, джерела інформації, методичні прийоми і послідовність процедури контролю
- •Фактографічна інформація, що використовується під час контролю трудових ресурсів і ревізії операцій щодо оплати праці
- •Законодавча і нормативна інформація, що використовується під час контролю і ревізії трудових ресурсів і заробітної плати
- •2. Контроль правильності нарахування оплати праці
- •3. Контроль розрахунків з оплати праці
- •4. Контроль нарахування сум відпускних
- •Тривалість відпусток
- •1. Контроль фінансових результатів діяльності підприємств
- •2. Контроль фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності підприємства
- •Де, р.220ф.№2 – “Чистий прибуток”
- •Де, р.100.Ф.№2 – “Прибуток” – Фінансові результати від операційної
- •3. Контроль використання оборотних коштів.
- •4. Контроль фінансового стану підприємства.
4. Контроль фінансового стану підприємства.
У процесі своєї діяльності підприємства вступають у різні розрахункові взаємовідносини. Внаслідок незавершення розрахунків на кінець звітного періоду вони у вигляді дебіторської і кредиторської заборгованості відображаються у розділі II активу і III та IV пасиву бухгалтерського балансу. Завданням ревізора є визначення величини, характеру і динаміки заборгованості та причин її утворення. Крім того, у процесі ревізії необхідно встановити платоспроможність підприємства. Порушення розрахункових взаємовідносин на підприємстві призводить до непередбаченого перерозподілу оборотних коштів, що негативно позначається на фінансовій і виробничій діяльності підприємства.
При перевірці стану дебіторської та кредиторської заборгованості особливу увагу ревізор має зосередити на контролі позовної давності заборгованості, що значиться на балансі як реальна, а насправді строки її стягнення через арбітраж чи суд адміністрацією підприємства пропущені, тому підлягає списанню на збитки. Ревізору необхідно виявити причини, місце утворення збитків та відповідальних за них осіб. При цьому застосовуються документальні методичні прийоми контролю. Аналогічно перевіряються розрахунки з відшкодування заподіяних збитків, розрахунки з іншими дебіторами. Перевіряючи дебіторську і кредиторську заборгованість за строками її виникнення, необхідно визначити поточну і очікувану платоспроможність підприємства.
Поточна платоспроможність — це стан розрахункових відносин, за яких відсутня прострочена кредиторська заборгованість підприємства і, навпаки, при наявності на балансі несплаченої заборгованості кредиторам, за якою втрачені строки платежу, підприємство вважають неплатоспроможним. Очікувана платоспроможність — це забезпеченість підприємства коштами для погашення заборгованості, строки сплати якої настали. Для визначення платоспроможності підприємства використовуються дані бухгалтерського балансу. Застосовуючи методичні прийоми економічного аналізу для дослідження розрахунків підприємства, необхідно розробити заходи щодо повного погашення заборгованості по платежах до державного бюджету, що тісно пов'язано з економічним аналізом стану коштів, що знаходяться на рахунках в банку, касі та у підзвітних осіб, а також інших активів і пасивів балансу.
При контролі коштів на розрахунковому рахунку та інших рахунках перевіряють забезпеченість коштами для виконання виробничого процесу, своєчасність виплати заробітної плати працівникам, розрахунки з державним бюджетом і органами соціального страхування та інших розрахунків. При цьому використовується інформація, відображена на рахунках “Рахунки в банках”, “Інші кошти”.
При контролі касових операцій визначається використання готівки для розрахунків по заробітній платі з робітниками і службовцями, а також задоволення невідкладних потреб в коштах підприємства при розрахунках готівкою. Перевірка здійснюється за даними облікових регістрів по рахунку “Каса”.
При контролі розрахунків з підзвітними особами встановлюється необхідність цього виду розрахунків, їх своєчасність і цільове використання коштів, виданих під звіт працівникам підприємства, згідно з даними на рахунку “Розрахунки з підзвітними особами”.
Контроль розрахункових взаємовідносин з державним бюджетом охоплює операції, пов'язані з бюджетом по сплаті податку на прибуток, податку на додану вартість, акцизного збіру, а також місцевих податків і зборів, податків із заробітної плати робітників і службовців та інших платежів, відображених по рахунку “Розрахунки за податками й платежами”. За даними обліку необхідно встановити правильність і своєчасність нарахування та сплати у державний бюджет належних сум. Причини затримання внесків платежів у бюджет перевіряються по кожному випадку окремо. За даними контролю в разі порушень накладаються певні штрафні санкції на винуватців.
Основною заключною стадією контролю фінансового стану є систематизація і групування результатів контролю, одержаних у процесі ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства. При цьому складається аналітична таблиця по розділах балансу доходів і видатків (фінансового плану), в якій подаються планові і звітні показники виконання фінансового плану підприємства. Проте в балансі доходів і видатків не відображаються такі важливі показники фінансової діяльності, як використання оборотних коштів не за призначенням, дотримання нормативів матеріальних запасів, їх завищення, кредити банків, розрахункові взаємовідносини та інші показники. Тому доцільно провести групування і зіставлення позапланових вкладень в оборотні кошти, з одного боку, а позапланові джерел їх покриття - з іншого.
Як показала практика, позапланові вкладення в оборотні кошти негативно впливають на фінансовий стан підприємства, винятком є лише кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку в банку. Джерела покриття позапланових оборотних коштів бувають економічно обґрунтовані і необгрунтовані.
Економічно обґрунтовані джерела — це залишок власних оборотних коштів, незаповнення нормативу виробничих запасів, непрострочена кредиторська заборгованість, невикористані залишки спеціальних фондів.
Економічно необґрунтовані джерела — це всі види простроченої заборгованості, а також нестачі, розтрати, крадіжки, різні претензійні суми, незаплановані вилучення власних оборотних коштів у різні активи, не пов'язані з основною діяльністю підприємства (капітальні вкладення).
Узагальнюючи подані у попередніх параграфах розрахунки, ревізор повинен дати інтегральну оцінку фінансової стабільності і платоспроможності підприємства. Зокрема, він має визначити у своєму висновку такі показники: кредитоспроможність підприємства — можливості своєчасно і повністю розрахуватися за своїми зобов'язаннями; ліквідність балансу - покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у гроші відповідає строку погашення зобов'язань; ліквідність активів - величина, обернена часу, необхідного для перетворення їх у грошові активи. Чим менше часу, необхідного для того, щоб цей вид активів перетворився у гроші, тим вища його ліквідність. Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку зменшення ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за строками їх погашення і розташованими у порядку зростання строків.
В залежності від ступеня ліквідності активи підприємства поділяють на такі групи: активи найбільш ліквідні - кошти підприємства і поточні (короткострокові) фінансові інвестиції (цінні папери); активи, які швидко реалізуються: дебіторська заборгованість та інші активи, які визначаються відніманням від підсумку розділу II активу балансу величини найбільш ліквідних активів; активи, що повільно реалізуються: статті розділу II активу балансу, за винятком “Витрати майбутніх періодів”, а також статті “Довгострокові фінансові вкладення” розділу 1 активу балансу (зменшуються на величину вкладень до статутних фондів інших підприємств); активи, що важко реалізуються статті розділу І балансу “Основні засоби”, “Нематеріальні активи” тощо.
Пасиви балансу групуються ревізором за ступенем їх оплати за календарними періодами. Зіставлення найбільш ліквідних коштів і швидко реалізовуваних активів з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дає змогу визначити поточну ліквідність. Порівняння активів, які повільно реалізуються, з довго- і середньостроковими пасивами відображає перспективну ліквідність. Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність підприємства на найближчий період. Перспективна ліквідність є прогнозом платоспроможності на підставі порівняння майбутніх надходжень і платежів.
Отже, ревізія фінансового стану підприємства завершується розробкою конкретних організаційно-технічних заходів щодо оздоровлення економічного клімату підприємства в цілому і окремо по кожному підрозділу, а також вживанням запобіжних санкціонованих заходів щодо виявлених порушень.