- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Економічні передумови фінансово-господарського контролю і ревізії: зміст, завдання та функції
- •1.2. Організаційні форми і види фінансово-господарського контролю
- •4. Методичні прийоми, які застосовуються при здійсненні контролю фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій
- •Лекція 2. Нормативно-законодавча база, організація та планування контрольно-ревізійної роботи
- •Розділ II.Основні функції державної контрольно- ревізійної служби
- •Розділ ііі права, обов'язки і відповідальність державної контрольно-ревізійної служби
- •Розділ IV. Правовий захист службових осіб державної контрольно-ревізійної служби
- •Про затвердження Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні
- •Наказую:
- •Основні завдання ревізій і перевірок
- •Планування, організація і проведення ревізій та перевірок
- •Оформлення результатів ревізій (перевірок), заходи щодо усунення виявлених недоліків і порушень
- •Інструкція
- •2. Порядок призначення ревізії (перевірки)
- •3. Організація і проведення ревізій (перевірок)
- •4. Документування і оформлення результатів ревізій (перевірок)
- •5. Реалізація матеріалів ревізій (перевірок)
- •Порядок
- •Зупинення та відновлення видаткових операцій підприємств,
- •Установ і організацій за рахунками в банках за поданням органів
- •Державної контрольно-ревізійної служби в Україні
- •Додаток 1
- •Розпорядження про зупинення видаткових операцій підприємств, установ, організацій за рахунками в банках
- •Розпорядження про відновлення видаткових операцій підприємств, установ і організацій за рахунками в банках
- •2. Ревізія як метод наступного господарського контролю
- •3. Порядок призначення та проведення ревізії і перевірок
- •4. Послідовність підготовки до ревізії та організація ревізійного процесу
- •Програма комплексної ревізії виробничої та фінансово-господарської діяльності Київського об’єднання «Хімволокно» за період від 01.01.2009 до 31.12.2009
- •5. Права, обов’язки і відповідальність Державної контрольно-ревізійної служби
- •6. Права, обов’язки та відповідальність ревізорів
- •7. Оперативний облік і звітність з виконання контрольно-ревізійної роботи
- •Лекція 3. Контроль грошових коштів у касі підприємств туристичного та готельно-ресторанного бізнесу.
- •1. Завдання, джерела, нормативні акти, які використовуються при ревізії коштів у касі
- •2. Контроль фактичної наявності касової готівки і дотримання умов її збереження
- •3. Документальний контроль касових операцій
- •1. Завдання і джерела контролю.
- •2. Контроль операцій на поточному рахунку
- •3. Контроль операцій по розрахунках чеками з лімітованих і нелімітованих чекових книжок
- •4. Контроль операцій з векселями
- •1. Завдання і напрями ревізії, джерела та об’єкти контролю основних засобів нематеріальних активів
- •2. Перевірка стану збереження основних засобів
- •3. Особливості інвентаризації основних засобів
- •4. Контроль операцій по джерелах надходжень і видах вибуття основних засобів
- •1. Прямолінійний метод
- •2. Метод зменшення залишкової вартості
- •3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості
- •4. Кумулятивний метод
- •5. Виробничий метод
- •Помилки під час нарахування амортизації
- •5. Контроль операцій по ремонту основних засобів
- •6. Контроль операцій з нематеріальними активами
- •1. Завдання, джерела інформації і методичні прийоми контролю
- •2. Перевірка наявності та збереження товарно-матеріальних цінностей
- •3. Ревізія надходження, оцінки та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей
- •4. Ревізія операцій, пов’язаних з вибуттям матеріальних цінностей
- •5. Перевірка використання сировини і матеріалів на виробництві
- •6. Контроль малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •1. Завдання, об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми ревізії
- •2. Контроль і ревізія витрат виробництва за елементами затрат і калькуляційними статтями
- •2. Перевірка правильності ведення обліку загальновиробничих витрат
- •3. Ревізія собівартості продукції
- •1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю розрахунків
- •2. Контроль розрахунків з підзвітними особами
- •3. Контроль розрахунків із постачальниками і покупцями
- •Відомість
- •4.Контроль розрахунків із різними дебіторами і кредиторами
- •Відомість встановлених ревізією фактів простроченої дебіторської заборгованості Яготинського цукрового комбінату за період з 1 січня до 31 грудня 2009 року
- •5. Контроль кредитних операцій
- •1. Завдання, джерела інформації, методичні прийоми і послідовність процедури контролю
- •Фактографічна інформація, що використовується під час контролю трудових ресурсів і ревізії операцій щодо оплати праці
- •Законодавча і нормативна інформація, що використовується під час контролю і ревізії трудових ресурсів і заробітної плати
- •2. Контроль правильності нарахування оплати праці
- •3. Контроль розрахунків з оплати праці
- •4. Контроль нарахування сум відпускних
- •Тривалість відпусток
- •1. Контроль фінансових результатів діяльності підприємств
- •2. Контроль фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності підприємства
- •Де, р.220ф.№2 – “Чистий прибуток”
- •Де, р.100.Ф.№2 – “Прибуток” – Фінансові результати від операційної
- •3. Контроль використання оборотних коштів.
- •4. Контроль фінансового стану підприємства.
2. Перевірка правильності ведення обліку загальновиробничих витрат
Виробляючи готову продукцію, особливо одночасно декількох видів, підприємство несе витрати, які за економічним змістом становлять окрему самостійну групу загальновиробничих. Їх відображають за дебетом рахунка 91 “Загальновиробничі витрати”. Даний рахунок призначений для обліку та розподілу непрямих виробничих витрат, зокрема: витрат на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо); амортизацію основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого призначення; витрат на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрат на вдосконалення технології й організації виробництва; витрат на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень; витрат на обслуговування виробничого процесу; витрат на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природнього середовища; інших витрат (втрати від браку, оплата простоїв, тощо). Перераховані витрати не можуть бути віднесені до конкретного виду продукції, тому вони підлягають розподілу. Основна частина цих витрат розподіляється між видами продукції (списується на дебет рахунка 23 “Виробництво”), а нерозподілена частина збільшує собівартість продукції, тобто прямо списується на рахунок 90 “Собівартість реалізації”. Для визначення суми розподілених і нерозподілених загальновиробничих витрат слід використати Додаток 1 до П(С)БО 16, в якому наводиться розрахунок загальновиробничих витрат.
Значну питому вагу в структурі загальвиробничих витрат займають витрати на утримання і експлуатацію устаткування. До них, крім іншого, відносяться амортизаційні відрахування на повне відновлення і витрати на ремонт основних засобів виробничого призначення; витрати на опалення, освітлення і утримання виробничих приміщень і деякі інші. Основна мета ревізорської перевірки – визначити, чи правильно розподілені ці витрати на собівартість кожного конкретного виду продукції. При цьому ревізору варто враховувати, що в організації можуть застосовуватися різні способи розподілу загальновиробничих витрат, зокрема: пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників чи кількості випущеної продукції, витратам з переділу; пропорційно кошторисним чи нормативним ставкам.
Застосування того чи іншого способу розподілу загальвиробничих витрат залежить від галузі промисловості, умов технології і виробництва, що навіть в одній галузі можуть бути різні. Однак ревізор під час перевірки повинен проаналізувати таке: наскільки обраний спосіб відповідає конкретним умовам роботи організації і сприяє систематичному і постійному контролю за загальвиробничими витратами; наскільки чітко налагоджена розробка нормативів витрат на експлуатацію і ремонт різних груп устаткування, лімітів споживання електроенергії, палива,інструментів, мастильних матеріалів, а також лімітів чисельності обслуговуючого персоналу.
При ревізії необхідності віднесення витрат особливу увагу варто звернути на перевірку витрат на управління виробництвом. Для цілей оподатковування витрати на відрядження, представницькі витрати, витрати на утримання службового автотранспорту, компенсації за використання для службових поїздок особистих легкових автомобілів приймаються в межах норм, установлених законодавством. При перевірці на належну увагу заслуговують обґрунтованість виробничих витрат і наявність виправдувальних документів (рахунка, чеків магазинів, ресторанів і т.д.).