2. Особливості формування водної і прибережно-водної рослинності каскадів Голосіївських ставків

Значну роль у гідрологічному режимі річок і водойм, формуванні якості води відіграє рослинність водойм. Її поширення є навіть більшим площі водних об’єктів, оскільки вона зустрічається не тільки у воді, але й на берегах. Врешті-решт ця рослинність є невід’ємною складовою річок і водойм. [1]

Водна і прибережно-водна рослинність не займає в парку великих площ. Специфіка її формування, а також флористична і ценотична різноманітність пов'язана із специфікою водоймищ на території парку.

Перший водоток Горіховатський протікає через найбільш рекреаційну частину – Голосіївський парк ім. М.Рильського і впадає за межами парку в р. Либідь, два інших через Галерну затоку впадають до Дніпра. На кожному водотоці є каскад з 4 ставків. Водоймища цієї частини парку схильні до сильного антропогенного пресу, що в значній мірі позначається на гідрофільній рослинності. [5]

Серед Горіховатських ставків детальніше охарактеризуємо Горіхуватський №2. Глибина в придамбовой частині досягає 1,5-2,0 м. Площа водойми складає 0,9 га. Ставок відноситься до водойм з атмосферно-джерельним типом харчування. Використовується в рекреаційних цілях. [20]

Площа заростання водного дзеркала макрофітів досягає 30%. Рослинність відрізняється помітним флористичним (17 видів) і ценотичним (9 співтовариств) різноманіттям. Лівий берег крутий, майже на всьому протязі облямований чагарниками Phragmites australis. Вершина ставка зайнята поясом Scirpus sylvaticus, який зі збільшенням глибини змінюється Typha angustifolia. До середини літа в спільнотах гелофітов розвивається ярус свободноплавающіх рослин, представлений спільнотою Spirodela polyrhiza + Salvinia natans з домішкою Lemna trisulca. [19]

На мілководдях уздовж більш пологого правого берега і частково у лівого берега (біля дамби) перед заростями Phragmites australis на глибині 0,5-1,0 м розташовується широка смуга Nuphar lutea. Нижній ярус представлений Elodea canadensis з домішкою Ceratophyllum demersum і Potamoge-ton pectinatus. У верхній частині ставу розташоване велике пляма Trapa notons.

Загальні запаси сухої рослинної маси складають 1,150 т, з них на частку повітряно-водних рослин доводилося 0,779 т або 67,7%, рослин з плаваючим листям - 0,339 т або 29,4% і занурених - 0,032 т або 2,9%. [4]

На формування водної і прибережно-водної рослинності водотоків яружно-балкової системи впливають також вузькі долини, практично без заплав, а також круті заліснені схили, місцями прилеглі безпосередньо до русла. Смуги прибережно-водної рослинності при цих водотоках вузькі, місцями практично не виражені. Це переважно смуги, утворені гідрофільним різнотрав'ям, в якому переважає Alisma plantago-aquatica L., Veronica beccabunga L., Sagittaria sagittifolia L., Butomus umbellatus L., Bidens cernua L. місцями Sium latifolium L., Rorippa austriaca (Crantz) Bess., Oenanthe aquatica (L.) Poir. Невеликі куртини утворюють високотравні співтовариства Typha latifolia L., T. angustifolia L., рідше Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Glyceria maxima (C. Hartm) Holmb. На плоскіших ділянках з елементами заболочування вузькі смуги утворюють водно-болотяні види – Glyceria fluitans (L.) R. Br., відмічені такі види осок – Carex acutiformis Ehrh., C.acuta L., C.riparia Curt., C.vulpina L., зрідка Carex pseudocyperus L. Місцями відмічені ценози Scyrpus sylvaticus L., а також Acorus calamus L. – цінної лікарської рослини. На одному із ставків відмічені співтовариства Typha laxmanii Lepech., виду, який в Україні характерний для південних районів. Останнім часом цей вид став просуватися на північ. Зростання його на території парку – одне з найбільш північних в Україні. Серед інших південніших видів тут відмічений Bolboschoenus maritimus (L.) Palla. [5]

Цікаві знахідки. На півдні Києва, в південно-східній частині Голосіївського лісу, розташовані Китаївські ставки. На їхніх берегах виявлено популяцію Heracleum sosnovskyi Manden., яка займає площу близько 1000 м2. Вегетація рослин в умовах Києва відбувається нормально: вони квітують, плодоносять.Поодинокі особини H. sosnovskyi автор (Багацька Т.Ц) знаходила на березі оз. Сирецьке, а опубліковані дані про інші великі масиви борщівника Сосновського на берегах водойм м. Києва відсутні.

Heracleum sosnovskyi — дворічна або багаторічна трав’яна вологолюбна рослина родини Аріасеае, ендемік Кавказу, виділений як окремий вид у 1944 р. На батьківщині росте на середніх і верхніх частинах гірських схилів по узліссях і галявинах.[17]

Рослина містить багато кумаринів. Жорсткі частини рослини при контакті зі шкірою людини травмують її, спричиняючи свербіння і подразнення на зразок опіків. Сонячне випромінювання і волога шкіра — фактори, які підсилюють травмуючий ефект, а підсушування і силосування рослин значно зменшує їх негативну дію. [18]

H. sosnovskyi є травматоїдною рослиною, небажаною в зоні відпочинку «Китаївські ставки» .[17]

На початку жовтня 2006 р. у верхів’ї Оріхуватського ставка, що поблизу Голосіївської площі, була знайдена пістія тілорізоподібна або водяний латук (Pistia stratiotes L. Syn. P. aegiptica, P. comutata, P. linquaeformis, var. iepieuri, P. cordata i spathulata Schleiden; P. aephiopica Fenzl; P. occidentalis Blume) . Вона зростала двома осередками по 12 і 20 м2 у заростях рогозу широколистого (Typha latifolia L.), а також розсіяно на воді площею близько 300 м2, а до 15 жовтня 2006 р. вітром рослини пестії були зігнані до верхів’я ставка у затоку, де вона була розташована щільно суцільним килимом площею понад 20 м2, інший осередок постійно перебував у заростях рогозу широколистого, поодинокі рослини плавали вздовж берега смугою завширшки 0,5 м і завдовжки близько 20 м.

У 2006-2008 роках працівники Голосіївського парку восени чистили ставок, виловлювлюючи рослини пестії. Відновлення заростей, мабуть, відбувається за допомогою насіннєвого розмноження.

Пістія в акваріумах не лише декоративна, а й корисна рослина. По-перше, вона активно споживає розчинену у воді органіку, не даючи їй набути надмірної концентрації та спричинити цвітіння води з вибуховим розмноженням одноклітинних водоростей, отже, вона виконує роль своєрідного біологічного фільтра.

По-друге, вона має здатність акумулювати у своїх тканинах солі важких металів, запобігаючи надмірній концентрації їх у воді (не випадково ж у південних широтах пістію використовують у водоочисних спорудах). Тому дуже важливо мати рослини пістії в акваріумі з ніжними, чутливими до хімічного складу води рибками.

По-третє, нижня частина листків і густе коріння рослин є прекрасним субстратом для риб, що мечуть ікру у поверхневих шарах води. І останнє - в гущі коренів знаходять притулок і корм мальки багатьох риб, у тому числі й живородних.

Екологічна пластичність та швидке розмноження робить цю рослину бур'яном водойм, зрошувальних каналів, рисових полів тощо. Ця невелика декоративна рослина в природних умовах веде себе дуже агресивно, а назва ’’злісний бур’ян“ не повністю відображає ступінь шкоди, яку завдає ця рослина природі й людині, невпинно інтенсивно роз-множуєючись. За короткий відрізок часу пістія може повністю покрити воднедзеркало невеликої водойми і спричинити його зникнення.

Покрив із пістії значно підвищує витрату води із водойми, бо на випаровування нею витрачається незрівнянно більше води, ніж на випаровування із відкритої водної поверхні. Вона змінює газообмін у водоймі і готує всі умови для повного заростання її і заболочування.

Пістія тілорізоподібна офіційно вважається лихом у південних штатах США, особливо великої шкоди завдаючи у водоймах Флориди. Шкідливими наслідками надмірного розмноження водяного салату у водоймі є скорочення біорізноманіття, блокування газообміну (особливо у разі утворення суцільного покриву у стоячих та слабо проточних водоймах), зниження концентрації кисню, що призводить до заморів риби. Також покрив водяного салату блокує надходження світла до товщі води і, таким чином, призводить до загибелі занурених видів водної флори. Тому щоб рослини пістії не заважали розвитку своїх сусідів у водоймі, її зарості необхідно час від часу проріджувати.[11]

Отже, при конкретних відмінностях, водна рослинність Голосіївських водотоків має ряд загальних закономірностей і характеризується значною різноманітністю. Найбільше поширення водні макрофіти мають в ставках з найменшими антропогенними навантаженнями, на ставках, які активно використовуються в рекреаційних цілях (човнова станція, безпосереднє розташування біля житлового масиву – ставок біля масиву Мишоловка) водна рослинність займає невеликі площі і розміщується по краях ставків, характеризується одноманітністю, бідним видовим складом, відсутністю рідкісних видів.

В цілому, у водоймищах Голосіївського лісу переважають співтовариства рдестів, широко представлені у водоймищах України – Potamogeton pectinatus L., P. berchtoldii Fieb., P. trichoides Cham. et Schlecht., P.crispus L., P. perfoliatus L., рідше зустрічаються ценози Potamogeton natans L. Серед занурених видів співтовариства утворює Ceratophyllum demersum L. найбільш поширені в цих ставках, зрідка зустрічаються співтовариства Ceratophyllum submersum L. Відмічені в цих водоймищах і співтовариства Elodea canadensis Michx. Характерними для всіх водотоків Голосіївського урочища є співтовариства, утворені прикріпленими видами, з плаваючим на поверхні води листям – це співтовариства водяного горіха плаваючого (Trapa natans L.), реліктового вигляду, занесеного в Україні в Червону книгу (2009). Найбільші площі ці співтовариства займають в ставках Горіховатського водотока. У одному із ставків цього водотока відмічені співтовариства, утворені євросибірським видом – кубушкою жовтою (Nuphar lutea (L.) Smith), содомінантом, в яких виступає (Trapa natans L.). Серед вільноплаваючих видів у водоймищах Голосіївського лісу зустрічаються співтовариства Lemna trisulca L., L. minor L. і Spirodella polyrrhiza (L.) Schleid.

Особливу цінність водної рослинності парку надають спільноти, які занесено до Зеленої книги України (2009). Всього виявлено 7 таких спільнот. Чотири спільноти формацій у водотоках Голосіївського лісу: 1 - Trapeta natantis, 2 - Ceratophylleta submerse, 3 - Nuphareta luteae, 4 - фрагменти спільноти Sagittarieta sagittifoliae. Останні відзначені в ставках Гоореховатского водотоку і представлені тут асоціацією Sagittaria sagittifolia - Trapa natans. Три спільноти формацій виявлені тільки в озері Шапарня: 1 - Nymphaeeta albae, 2 - Nymphaeeta candidate, 3 - Salvinieta natantis.

В цілому своєрідні водойми НПП «Голосіївський» відіграють важливу роль як у ландшафтній структурі парку, так і в збереженні гідрофільного різноманітності. У складі водної рослинності парку виявлено 7 співтовариств, занесених до Зеленої книги України і 1 співтовариство є регіонально-рідкісних (Utricularieta vulgaris). У флорі 2 види охороняються згідно Бернської конвенції і занесені до Червоної книги України (Trapa natans L., Salvinia natans (L.) All.), ряд видів знаходиться на кордоні поширення. [5]