2. Екологічний стан іхтіофауни каскаду Голосіївських ставків

Загальновідомо, що наявність у водоймах іхтіофауни оптимального кількісного та якісного складу, за інших рівних умов, є запорукою функціонування їх в стані стійкої біологічної рівноваги. Особливо це стосується водойм, які характеризуються обмеженими можливостями самоочищення. Невиконання цих умов, у випадку постійного забруднення водойм продуктами життєдіяльності населення, неминуче призводить до перетворення їх в об'єкти, що представляють підвищену загрозу для здоров'я людини. [14]

Дослідження проводилися у 1983 та 2001-2002 рр. У 1983 р. досліджувалися Оріхуватські стави № 1-4, а в 2001-2002 рр.. (Посезонно, крім зимового періоду) - лише ставок № 1.[12]

Загальна площа досліджених ставів становить близько 6 га. Встановлено, що за рівнем забруднення ці водойми знаходяться в критичному стані. Можливо тому іхтіофауна цих водойм досить бідна і одноманітна. В цілому в 1983 р. в Оріхуватських ставках виявлено 8 видів риб, які відносяться до трьох сімейств (табл. 5) Найбільш представницьким за кількістю видів було сімейство коропових: карась звичайний, плотва звичайна, товстолобик білий, амур білий, верховка звичайна і піскар звичайний . Інші сімейства були представлені тільки по одному виду (трьохголкова колючка звичайна і бичок-гонець).

Таблиця 5. Видовий склад іхтіофауни Оріхуватських ставків (1983 р)

Види риб	Оріхуватські ставки
	№1		№2		№3	№4
Коропові Cyprinidae
Карась звичайний — Carassius carassius (L.)	+		+		+	+
Верхівка звичайна — Leucaspius delineatus (Несk.)	+		+		+	+
Плотва звичайна — Rutilus rutilus (L.)	+		—		—	—
Піскар звичайний - Cobio gobio (L.)	+		—		—	—
Товстолобик білий - Hypophtalmichthys molitrix i Val.	+		—		—	—
Амур білий - Ctenopharingodon idella (Val.)	+		—		—	—
Колючкові Gasterosteidae
Колючка трьохголкова	+		+		+	—
Бичкові Gobiidae
Бичок-гонець (Neogobius gymnotrachelus (Kessl)	+		—		—	—
Всього видів	8		3		3	2

Найбільш різноманітним видовим складом іхтіофауни - 8 видів - характеризувався ставок № 1 (1983 р.). Водоймище розташоване безпосередньо в межах Голосіївської площі і є місцем активного відпочинку, в тому числі і любительського рибальства. Враховуючи роль цієї водойми в рекреації, він в 1983 р. був зариблений годовиками білого товстолобика в кількості 8000 прим., А згодом - і підрощених личинками білого товстолобика і білого амура загальною кількістю близько 200 000 прим. (Інтродукція здійснювалася Інститутом гідробіології НАН України з меліоративної метою). В інших ставках видовий склад іхтіофауни представлений лише карасем звичайним, верховкою звичайною і трьохголковою колючка звичайною (табл. 6).

Таким чином, за винятком найбільшого за площею ставка № 1, іхтіофауна інших водойм бідна, одноманітна і представлена, в основному, непромисловими видами.

Таблиця 6. Розподіл і чисельність іхтіофауни Оріхуватських ставків (1983 р)

Види риб	Оріхуватські ставки
	№1	№2		№3	№4	По району
	1	2		1	2	1	2		1	2	1	2
Верхівка звичайна	1063,3	98,2		314,0	83,1	952,0	81,5		Ед.	Ед.	891,2	92,7
Карась звичайний	0,7	0,1		62,0	16,4	200,0	17,1		Ед.	Ед.	52,8	5,5
Колючка трьохголкова	9,0	0,8		2,0	0,5	16,0	1,4		—	—	8,6	0,5
Товстолобик білий	8,3	0,4		—	—	—	—		—	—	4,7	0.2
Плотва звичайна	4,7	0,3		—	—	—	—		—	—	1,8	0,1
Піскар звичайний	3,0	0,1		—	—	—	—		—	—	0,6	0,1
Бичок-гонець	1,0	0,1		—	—	—	—		—	—	0,6	0,1
Всього	1082	100		378	100	1168	100		Ед	Ед.	960,3	100
Абсолютна чисельність, екз/м2	7,17			2,50	—	7,73	—		—	—	6,36	—

Примітка. 1 - кількість екземплярів; 2 - частка виду в улові,%; Од. - Одиничні екземпляри в улові.

Відносна чисельність іхтіофауни характеризувалася домінуванням верховки звичайної (92,7%). Частка карася звичайного становила всього 5,5%, для решти видів риб вона коливалася в межах 0,1-0,9%.[21]

У 2001-2002 рр.. були продовжені іхтіологічні дослідження ставу № 1. Сучасні дані (табл. 7) відрізняються від попередніх якісним складом іхтіофауни - 7 видів, які відносяться до 4 сімейств і 7 родів. Відмінності полягають у тому, що за минулі 11 років із складу іхтіофауни цієї водойми зникли 5 видів (плотва звичайна, піскар звичайний, карась звичайний, товстолобик білий і амур білий). Зазначені зміни у видовому складі можуть бути пов'язані з радикальним очищенням водойми. У той же час у видовому складі з'явилися гірчак звичайний, чебачок амурський, карась сріблястий та окунь звичайний.

Таблиця 7. Видовий склад іхтіофауни Оріхуватських ставків (2001-2002 рр..)

Види риб	2001-2002	1983
Плотва звичайна - Rutilus rutilus (Linnaeus)	—	+
Амур білий - Ctenopharyngodon id el la (Valenciennes)	—	+
Верхівка звичайна - Leocaspius delineatus (H e з ke 1)	+	+
Чебачок амурський - Pseudorasdora parva (S с h 1 e g.)	+	—
Піскар звичайний - Cobio gobio gobio Linnaeus	—	+
Гірчак звичайний - Rhodeus sericeus (P a 1 la s)	+	—
Карась звичайний - Carassius carassius (Linnaeus)	—	+
Карась сріблястий - Carassius auratus gibelio (Bloch)	+	—
Товстолобик білий - Hypophthaimichthys molitrix (V a 1.)	—	+
Трьохголкова колючка звичайна - Casterosteus acuieatus Linnaeus	+	+
Окунь звичайний - Perea fluviatilis Linnaeus	+	—
Бичок-пісочник - Neogobius fluviatilis fluviatilis (Pallas)	+	+
Всього видів	7	8

Промислові види та об'єкти любительського рибальства (карась сріблястий, окунь звичайний, бичок-гонець) складають трохи менше половини всього видового складу (42,9%). Решта видів (верховка звичайна, гірчак звичайний, чебачок амурський і трьохголкова колючка звичайна) відносяться до категорії непромислових видів. Відносна чисельність риб характеризується переважанням останніх - 98,9% іхтіофауни, що населяє цю водойму.[12]

За особливостями розмноження тут, як і в багатьох інших водоймах міської зони м. Києва, домінує фітофільная екологічна група - 42,8% видів. За характером харчування переважають види-зоопланктофаг - 57,1% видів. Бентофаги, хижі і травоїдні містять у своєму складі по одному виду (по 14,3%). Серед цих груп найбільш високою відносною чисельністю характеризується фітофіл і зоопланктофаг, непромислову вид верховка звичайна - 81,3%. Другим за чисельністю є непромислову, по особливостях розмноження остракофіл і за характером харчування рослиноїдний вид гірчак звичайний. Решта - верховка звичайна, чебачок амурський, трьохголкова колючка звичайна і бичок-гонець - представлені в уловах одиничними екземплярами.[13]

Отже, у видовому складі іхтіофауни Голосіївських ставків за останні 11 років відбулися зміни, які носять негативний характер. У ставку №1 зникли чотири промислових види, а замість них з'явилися два нових для цієї водойми промислових та один непромисловий вид. Найбільш численною у водоймі залишилася, як і колись, верхівка звичайна. У складі сучасної іхтіофауни якісно і кількісно домінують непромислові види, фітофіли і зоопланктофаг. Видовий склад іхтіофауни Голосіївського ставу № 1 дуже обмежений, а за якісними і кількісними показниками - не збалансований. [12]

Умови природного відтворення промислових видів риб (наявність нерестового субстрату, відсутність різких добових коливань рівня води під час інкубації ікри) потенційно сприятливі, проте надмірно висока чисельність верхівки у водоймі виключає можливість їх реалізації в повній мірі. Харчуючись зоопланктоном, верхівка створює потужну харчову конкуренцію промисловим рибам на ранніх етапах їх онтогенезу.

Для регуляції чисельності верхівки доцільно вселення у водойму судака звичайного, що буде сприяти поліпшенню умов природного відтворення промислових видів риб та збільшення їх іхтіомасси.

Практично повна відсутність у водоймі бентофагів (див. табл. 5) свідчить про те, що ця харчова ніша повністю вільна. Для хоча б часткового її використання можливо вселення у водойму плотви звичайної. Таким чином, інтродукція в водойму судака та плітки збільшить біорізноманіття іхтіофауни і дасть можливість отримати додаткову іхтіомассу.

Подальші дослідження гідрохімічного режиму та еколого-токсикологічної ситуації, умов існування і розвитку гідробіонтів - кормових об'єктів для риб, чисельності та продуктивності популяцій різних видів риб дозволять розробити конкретні науково обгрунтовані рекомендації щодо поліпшення якості водного середовища та підвищення біопродуктивності досліджених водойм. [14]