1.3 Удосконалення технічного оснащення станції

На залізницях нашої країни застосовуються різні схеми станції, деякі з них сформувалися ще у дореволюційний період.

Для деяких станцій характерне нераціональне розміщення окремих пристроїв, невдале розміщення приймально-відправних та сортувального парків і недостатньо досконала конструкція горловин. Територія більшості станцій обмежена міськими будівлями, пристроями локомотивного господарства, пасажирською будівлею чи вантажним двором. Колійний розвиток часто не відповідає сучасним умовам роботи та об’єму перевезень.

У зв’язку із збільшенням об’ємів перевезень необхідно знаходити шляхи до прогресивних проектних рішень з організації роботи станції для підвищення її пропускної та переробної спроможності, а також досягнення максимальної ефективності використання наявного на ній технічного оснащення. Також слід зазначити, що в умовах ринкової економіки при жорсткій конкуренції з іншими видами транспорту необхідно проводити заходи по зниженню експлуатаційних витрат, зменшенню простоїв вагону на станції.

Під час проходження переддипломної практики на станції “К” в результаті опитування працівників станції і власних спостережень були встановлені деякі недоліки як у схемі, так і в роботі станції.

Аналізуючи недоліки в технічному оснащенні станції можна запропонувати наступні заходи по удосконаленню оснащення станції:

а) розібрати витяжну колію № 40, так як вона затримує вагонопотік з напрямку К-Ж. Натомість я пропоную на її місці запроектувати колію № 34, яка дасть можливість приймати і відправляти поїзда із напрямку К-Ж;

б) в сортувальному парку, я пропоную запроектувати колію № 21, для затриманих вагонів у зв’язку з збільшенням вагонопотоку, а також запроектувати гірку середньої потужності.

1.4 Техніко - економічні показники роботи станції за

період з 2006- 2009

Одним з підходів до прогнозування зміни показників є метод аналітичного вирівнювання, тобто побудова математичної моделі, яка найкращим чином описувала б динаміку явища у часі. Найчастіше для описання тренду використовують многочлени різних ступенів, експоненти,

логістичні криві. Многочлени мають вигляд:

- пряма. (1.1)

-парабола другого порядку. (1.2)

- парабола третього порядку. (1.3)

Параметри многочленів мають конкретну економічну інтерпретацію, яка залежить від змісту часового ряду. Зокрема параметр - характеризує швидкість зростання показника, параметр - у літературі інтерпретується по-різному, тобто відображає рівень ряду приt=0, параметр - прискорення його зростання.

Пряма відображає постійний приріст рівнів часового ряду та характеризує рівномірну зміну явища в часі.

Парабола другого порядку описує рух із рівномірною зміною приростів.

У параболі третього порядку приріст може змінювати свій знак один або два рази.

У дипломному проекті приймаємо припущення, що для опису динаміки показників, які прогнозуються, можна використовувати лінійну функцію.

Побудуємо та проаналізуємо математичну модель зміни показника у часі, що є дані про зміну вантажообігу з 2006-2009 рік.

Таблиця 1.1 Зміна вантажообігу з 2006-2009 рік

Рік	2006	2007	2008	2009
Вантажо-обіг, тис тонн	1034	1361	1450	1243

Для знаходження невідомих параметрів та потрібно розв’язати таку систему нормальних рівнянь:

(1.4)

де n – кількість значень у вихідному ряду ( у даному випадку n = 4 ).

Для спрощення розрахунків введемо порядкові номери років, 2006 рік - 1, 2007 рік – 2, 2008 рік – 3, 2009 рік – 4.

Тоді для визначення системи складемо таку таблицю 1.1:

Рік	Вантажообіг тис тон	Рік
2006	1034	1	1	1034
2007	1361	2	4	2722
2008	1450	3	9	4350
2009	1243	4	16	4972
	5088	10	30	13078

Тоді система рівнянь буде мати вигляд:

Після розв’язання цієї системи отримаємо, що і, тоді математична модель, що описує зміну вантажообігу, має вигляд.Це означає, що за рік вантажообіг збільшується у середньому на 71,6 тис. тонн.

Перевіримо значущість зв’язку вантажообігу за допомогою коефіцієнта детермінації.

Для визначення коефіцієнта детермінації зробимо попередні обчислення:

1) середнього рівня ряду: тис. тонн.

2) теоретичних рівнів ряду: тис. тонн;

тис. тонн;

тис. тонн;

тис. тонн.

Отже, виходячи з даних обчислень, можна спрогнозувати обсяг перевезень на наступні роки.