- •6.0929 „ Промислова біотехнологія ”
- •6.0929 „ Промислова біотехнологія ”
- •Розділ 1. Якісний аналіз
- •Якісний аналіз неорганічних катіонів
- •Лабораторна робота №1 Якісні реакції катіонів і-іі груп.
- •Контрольні питання.
- •Якісний аналіз неорганічних аніонів
- •Реакції аніонів I аналітичної групи Реакції сульфат-іонів sо42-
- •Реакції карбонат-іонів со32-
- •Реакції фосфат-іонів ро43-
- •Реакції аніонів II аналітичної групи
- •Реакції хлорид-аніонів Сl-
- •Реакції бромід-іонів Вr-
- •Реакції йодид-іонів і-
- •Реакції аніонів III аналітичної групи
- •Реакції нітрат-аніонів no3-
- •Лабораторна робота №2 Якісні реакції катіонів ііі групи. Якісні реакції аніонів
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №3 Контрольний аналіз суміші катіонів і аніонів (невідома сіль)
- •Аналіз речовини або суміші речовин невідомого складу
- •Розділ 2. Титриметричні методи аналізу
- •Кислотно-основне титрування (метод нейтралцзації)
- •Лабораторна робота № 4 Приготування розчину соляної кислоти. Визначення концентрації соляної кислоти за титрованим розчином NаОн.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 5 Визначення концентрації соляної кислоти за натрій тетраборатом.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 6 Приготування робочого розчину натрію гідроксиду з наважки та визначення його концентрації за оксалатовою кислотою. Визначення масової частки лимонної (винної) кислоти.
- •Контрольні питання.
- •Перманганатометрія
- •Лабораторна робота № 7 Приготування та стандартизація робочого розчину kMnO4
- •Контрольні питання.
- •Йодометрія
- •Лабораторна робота № 8 Приготування титрованого розчину йоду за точною наважкою хімічно чистого препарату.
- •Лабораторна робота № 9 Приготування титрованого розчину натрію тіосульфату та визначення його точної концентрації за розчином калію біхромату.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 10 Йодометричне визначення міді
- •Контрольні питання.
- •Комплексонометрія
- •Лабораторна робота № 11 Приготування титрованого розчину комплексону ііі
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 12 Трилонометричне визначення цинку
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 13 Комплексонометричне визначення загальної жорсткості води
- •Контрольні питання.
- •Розділ 3. Фізико-хімічні методи аналізу Потенціометричний метод
- •Лабораторна робота № 14 Визначення заліза в солі Мора
- •Результати титрування заліза р-ном к2Сr2o7 концентрацією 0,1 m
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 15 Потенціометричне титрування хлорид - та йодид - іонів
- •Контрольні питання.
- •Вольтамперометричний метод аналізу
- •1. Визначення концентрації металів за рівняння м Ільковича
- •2. Визначення концентрації методом стандартних розчинів
- •3. Визначення концентрації речовини за методом калібрувального графіка
- •4. Визначення концентрацій речовин методом добавок
- •Лабораторна робота № 16 Визначення концентрації гідрохінона
- •Контрольні питання.
- •Амперметричне титрування
- •Лабораторна робота № 17 Визначення заліза ванадатом амонію
- •Контрольні питання.
- •Фотометричний метод аналізу
- •Прилади, які використовуються для фотометрії
- •Лабораторна робота № 19 Визначення заліза (III) із сульфосаліциловою кислотою диференційним методом
- •Контрольні питання.
- •Розділ 4. Використання фізико-хімічних методів в аналізі біооб’єктів Лабораторна робота № 20 Кількісне визначення вмісту білків за нінгідриновим методом
- •Контрольні питання.
- •Хроматографічні методи
- •Список літератури
Контрольні питання.
1.Суть метода визначення цинку комплексонометричним методом.
2. Обчисліть масу наважки вихідної речовини.
Який механізм дії індикатора ксиленолового оранжевого?
Напишіть рівняння реакції визначення цинку комплексонометричним методом.
Як обчислити вміст цинка в досліджуваному розчині?
Лабораторна робота № 13 Комплексонометричне визначення загальної жорсткості води
Мета: Визначити загальну жорсткість водопровідної води комплексонометричним методом.
Обладнання та посуд:.
1.Бюретка, 50,0 мл;
2.Колба для титрування;
3. Титрований розчин трилону Б, 0,1 н;
4.Мірний циліндр, 25мл;
5. Амонійний буферний розчин (рН=10)
6. Індикатор – хромоген-чорний.
Завдання: Обчислити загальну жорсткість водопровідної води.
Принцип методу. Жорсткість води – це природна властивість води, що залежить від розчинних солей кальцію та магнію.
Жорсткість, обумовлену присутністю солями кальцію, називають кальцієвою, а та що залежить від магнію – магнієвою. Сумарний склад солей кальцію та магнію називають загальною жорсткістю води. Загальна твердість поділяється на карбонатну, зумовлену складом гідрокарбонатів (при рН>8,3) солей кальцію та магнію та не карбонатну, зумовлену складом солей кальцію та магнію сильних килот. Так як при кип’ятіннні води гідрокарбонати переходять в карбонати, та випадають в осад цю твердість води називають тимчасовою. Постійна твердість залишається після кип’ятіння. Твердість пом’якшеної води виражають в мг-екв/л.
Твердість знаходиться в широких межах. Вода з твердістю менше 4 мг-екв/л називається м’якою, від 4 до 8 мг-екв/л – середньою, та від 8 до 12 мг-екв/л– досить твердою.
Висока твердість зумовлена солями магнію погіршує властивості води, надає їй гіркий смак. Загальна твердість питної води не повинна перевищувати 10 мг-екв/л. Для зменшення твердості води використовують осадження солей кальцію та магнію у вигляді малорозчинних сполук, а також використовують іоніти.
Загальну твердість води визначають комплексонометричнм титруванням стандартним розчином комплексну III (динатрової солі етилендиамінтетраацетату) в лужному середовищі в присутності відповідного метало індикатора (хромоген чорного, кислотного хромтимоген синього).
Комплексон III утворює в лужному середовищі безбарвні комплексні сполуки, що є більш стійкими ніж комплекси металів з метало індикатором.
Взаємодія кальцію та магнію з хромоген чорним призводить до утворення червоно-фіолетового комплексу, який при додаванні титр анту вивільнюється з утворенням вільного індикатору, що має блакитне забарвлення. Точка еквівалентності фіксується при зміні забарвлення з червоно-фіолетового до блакитного.
Виявленню заважають йони заліза, кобальту, алюмінію, цинку, марганцю, органічні забарвлені речовини.
Хід аналізу. До 100 мл водопровідної води додають 15 мл амонійного буферного розчину з рН 10, на кінчику лопатки порошкового індикатора хромоген-чорного та титрують 0,1 н. розчином трилону Б та спостерігають за переходом забарвлення від червоно-фіолетового до блакитного.
Загальну жорсткість визначають за формулою
NЕДТА – нормальність ЕДТА, моль-екв/л
VЕДТА – об’єм ЕДТА, що пішов на титрування
V – об’єм проби води, взятої для визначення.