- •6.0929 „ Промислова біотехнологія ”
- •6.0929 „ Промислова біотехнологія ”
- •Розділ 1. Якісний аналіз
- •Якісний аналіз неорганічних катіонів
- •Лабораторна робота №1 Якісні реакції катіонів і-іі груп.
- •Контрольні питання.
- •Якісний аналіз неорганічних аніонів
- •Реакції аніонів I аналітичної групи Реакції сульфат-іонів sо42-
- •Реакції карбонат-іонів со32-
- •Реакції фосфат-іонів ро43-
- •Реакції аніонів II аналітичної групи
- •Реакції хлорид-аніонів Сl-
- •Реакції бромід-іонів Вr-
- •Реакції йодид-іонів і-
- •Реакції аніонів III аналітичної групи
- •Реакції нітрат-аніонів no3-
- •Лабораторна робота №2 Якісні реакції катіонів ііі групи. Якісні реакції аніонів
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота №3 Контрольний аналіз суміші катіонів і аніонів (невідома сіль)
- •Аналіз речовини або суміші речовин невідомого складу
- •Розділ 2. Титриметричні методи аналізу
- •Кислотно-основне титрування (метод нейтралцзації)
- •Лабораторна робота № 4 Приготування розчину соляної кислоти. Визначення концентрації соляної кислоти за титрованим розчином NаОн.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 5 Визначення концентрації соляної кислоти за натрій тетраборатом.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 6 Приготування робочого розчину натрію гідроксиду з наважки та визначення його концентрації за оксалатовою кислотою. Визначення масової частки лимонної (винної) кислоти.
- •Контрольні питання.
- •Перманганатометрія
- •Лабораторна робота № 7 Приготування та стандартизація робочого розчину kMnO4
- •Контрольні питання.
- •Йодометрія
- •Лабораторна робота № 8 Приготування титрованого розчину йоду за точною наважкою хімічно чистого препарату.
- •Лабораторна робота № 9 Приготування титрованого розчину натрію тіосульфату та визначення його точної концентрації за розчином калію біхромату.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 10 Йодометричне визначення міді
- •Контрольні питання.
- •Комплексонометрія
- •Лабораторна робота № 11 Приготування титрованого розчину комплексону ііі
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 12 Трилонометричне визначення цинку
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 13 Комплексонометричне визначення загальної жорсткості води
- •Контрольні питання.
- •Розділ 3. Фізико-хімічні методи аналізу Потенціометричний метод
- •Лабораторна робота № 14 Визначення заліза в солі Мора
- •Результати титрування заліза р-ном к2Сr2o7 концентрацією 0,1 m
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 15 Потенціометричне титрування хлорид - та йодид - іонів
- •Контрольні питання.
- •Вольтамперометричний метод аналізу
- •1. Визначення концентрації металів за рівняння м Ільковича
- •2. Визначення концентрації методом стандартних розчинів
- •3. Визначення концентрації речовини за методом калібрувального графіка
- •4. Визначення концентрацій речовин методом добавок
- •Лабораторна робота № 16 Визначення концентрації гідрохінона
- •Контрольні питання.
- •Амперметричне титрування
- •Лабораторна робота № 17 Визначення заліза ванадатом амонію
- •Контрольні питання.
- •Фотометричний метод аналізу
- •Прилади, які використовуються для фотометрії
- •Лабораторна робота № 19 Визначення заліза (III) із сульфосаліциловою кислотою диференційним методом
- •Контрольні питання.
- •Розділ 4. Використання фізико-хімічних методів в аналізі біооб’єктів Лабораторна робота № 20 Кількісне визначення вмісту білків за нінгідриновим методом
- •Контрольні питання.
- •Хроматографічні методи
- •Список літератури
Реакції хлорид-аніонів Сl-
Дія срібла нітрату АgNO3. Іони Аg+ осаджують Сl-іони у вигляді білого сирнистого осаду АgСl:
Осад не розчиняється в розведеній НNО3, але розчиняється в розчинах NH4OH, (NH4)2СО3, Nа2S2О3, КСN
Дія ртуті (І) і свинець нітрату Нg2(NО3)2, Рb(NО3)2
Іони Нg22+ і Рb2+ утворюють білі осади Нg2Сl2 і РbСl2.
Осади не розчиняються в розведеній НNО3, NH4OH, але розчинність РbС12 значно збільшується при підвищенні температури розчину.
Дія окисників. Вільний хлор Сl2 є дуже сильним окисником, стандартний окисно-відновний потенціал пари Сl2/2Сl- {Сl2/2Сl-=1,36B} досить високий і окиснити Сl- іони можна тільки за допомогою окисника, для якого величина стандартного окисно-відновного потенціалу буде вища за +1,36 В. Такою системою може бути МnО4-/Мn2+ для якої {МnО4-/Мn2+=1,51B}
10Сl-+2МnО4-+16Н+5Сl2+2Мn2++8Н2О.
Не дивлячись на те, що приведена реакція супроводжується знебарвленням реагенту МпО4--іона, для виявлення іонів С1- вона практично не використовується.
Реакції бромід-іонів Вr-
Іон Вr--аніон бромидної кислоти НВr, яка є розчином бромистого водню у воді. Подібно до НСl, НВr є сильною кислотою. Серед солей бромоводневої кислоти (бромідів) нерозчинними у воді є лише АgВr, Нg2Вr2 та РbВг2. За своїми властивостями броміди дуже близькі до хлоридів і відрізняються від них меншою розчинністю АgВr, Нg2Вr2, РbВr2, меншою величиною стандартного окисно-відновного потенціалу пари Вr2/2Вr- (E°Br2/2Br-=+1,07В проти Е°Cl2/2Cl-=+1,36В} та деякими іншими характеристиками.
Дія срібла нітрату АgNO3 Іони Аg+ осаджують з бромідних розчинів жовтуватий осад АgВr:
Осад АgВr не розчиняється в розведеній НNO3, слабо розчиняється у водному розчині аміаку і розчиняється в розчинах Na2S2O3 i KCN
Срібло бромід легко відновлюється до металічного срібла при дії на осад порошкоподібного цинку в присутності води або 2 н розчину Н2SО4.
При цьому Вr--іони переходять в розчин, де і можуть бути виявлені.
Дія окисників: а) Всі окисники, які окиснюють хлорид-іони до вільного хлору (КМnО4, РbО2, МnО(ОН)2, К2Сг2О7), окиснюють також і бромід-іони до вільного брому:
б) Дія хлорної води або гіпохлориту натрію NaClO. Хлорна вода та гіпохлорит-іони СlO- виділяють з кислих розчинів бромідів вільний бром, який екстрагується органічними розчинниками (СНС13, СС14, С6Н6), забарвлюючи їх в помаранчевий колір. Надлишок хлору окиснює вільний бром з утворенням бромхлориду ВrСl жовтого кольору:
Реакції йодид-іонів і-
Йодид-іон є аніоном йодоводневої кислоти. Йодоводнева кислота представляє собою розчин йодистого водню у воді. У водному розчині йодистий водень повністю дисоціює на іони. Тому йодоводнева кислота НІ подібно до хлороводневої НС1 та бромоводневої НВr є сильною кислотою:
НІ→Н++I-
Иодид-аніони утворюють малорозчинні у воді солі з тими ж катіонами, що і хлориди і броміди, але розчинність йодидів (АgI, Нg2І2, РbІ2) значно менша. Оскільки стандартний потенціал пари І2/2І- значно менший I2/2I-=0,54 В за потенціал системи Вг2/2Вr- =1,07 B, то йодид-іони легше окиснюються окисниками.
Дія срібло нітрату AgNO3 Иодид-іони І- з іонами срібла Аg+ утворюють жовтий осад АgІ:
І-+Аg+→АgI↓
Осад АgІ слабо розчиняється в Na2S2О3 і добре розчиняється в розчині КCN:
Осад АgІ реагує також з порошком металічного цинку, який відновлює іони Аg+ до металічного срібла Аg, а І--іони переходять в розчин, де і можуть бути виявлені:
Для одержання золотистих кристалів до невеликої кількості осаду РbІ2 в пробірки додають дистильованої води і нагрівають до повного розчинення РbІ2. І потім пробірку швидко охолоджують в струмені води. При цьому виділяються красиві золотисті кристали і реакцію іноді називають реакцією "золотого дощу".
Дія окисників: а) Іони Сu2+ окиснюють йодид-іони І- до вільного йоду І2, який забарвлює розчин з осадом СuІ в бурий колір:
б) Азотиста кислота НNО2 в кислому середовищі окиснює йодид-іони до вільного йоду:
в) Хлорна вода виділяє вільний йод:
Вільний йод екстрагується органічними розчинниками, забарвлюючи їх у фіолетовий колір.
Надлишок хлорної води окиснює йод до безбарвної йодноватої кислоти.