- •3.) Поняття та система джерел міжнародного економічного права.
- •4.) Кодифікація та уніфікація міжнародного економічного права.
- •5.) Поняття та система принципів міжнародного економічного права.
- •6.) Загальні принципи міжнародного економічного права.
- •7.) Спеціальні принципи міжнародного економічного права.
- •8.) Поняття суб’єктів міжнародного економічного права.
- •9.) Правовий статус держави, як суб’єкта міжнародного економічного права.
- •10.) Імунітет держави за міжнародним правом.
- •11.) Державні органи зовнішніх економічних зв’язків за міжнародним економічним правом.
- •12.) Правосуб’єктність міжнародних економічних організацій.
- •13.) Правонаступництво держави в міжнародному економічному праві.
- •14.) Поняття та значення транснаціональних корпорацій в міжнародному економічному праві.
- •15.) Міжнародно-правове регулювання діяльності транснаціональної компанії.
- •16.) Поняття території в міжнародному економічному праві.
- •17.) Статус та класифікація вільних економічних зон.
- •18.) Поняття та ознаки міжнародного економічного договору.
- •19.) Класифікація міжнародних економічних договорів.
- •21.) Дія, припинення дії та тлумачення міжнародних договорів.
- •22.) Денонсація міжнародного економічнго договору.
- •23.) Загальна характеристика торгівельних, кредитних угод та угод про міжнародні розрахунки.
- •24.) Способи платежів в міжнародних економічних (торгівельних) угодах.
- •26.) Поняття ціни в міжнародній торгівлі.
- •27.) Поняття та значення Міжнародної Торгової Палати.
- •28.) Основні форми інтеграції в міжнародному економічному праві.
- •29.) Класифікація міжнародних організацій.
- •30.) Загальна характеристика прийняття рішень у міжнародних організаціях.
- •31.) Організація економічного співробітництва і розвитку (оеср).
- •32.) Європейська асоціація вільної торгівлі (єавт).
- •33.) Європейський економічний простір (єеп).
- •34.) Центральноєвропейська ініціатива (цєі).
- •35.) Міжнародна асоціація економічних наук.
- •36.) Оон і міжнародне економічне співробітництво.
- •37.) Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану (ескато).
- •38.) Спеціальні установи оон в галузі міжнародних економічних відносин.
- •39.) Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку.
- •40.) Продовольча і сільськогосподарська Організація Об’єднаних Націй.
- •41.) Всесвітня організація інтелектуальної власності.
- •42.) Конференція оон з торгівлі та розвитку (юнктад).
- •43.) Всесвітня митна організація (вмо).
- •44.) Загальна характеристика Європейського Союзу.
- •45.) Організація країн – експортерів нафти.
- •46.) Північноамериканська зона вільної торгівлі (нафта).
- •47.) Україна в інтеграційних процесах.
- •48.) Поняття міжнародно –правової відповідальності.
- •49.) Міжнародні спори і засоби мирного вирішення спорів.
- •50.) Міжнародна торгівля і міжнародне торгівельне право.
- •51.) Тарифні засоби регулювання торгівлі.
- •53.) Кількісні обмеження, як нетарифний засіб доступу товарів на національні ринки.
- •54.) Податки та технічні бар’єри, як нетарифні засоби доступу товарів на національні ринки.
- •55.) Загальна характеристика Світової Організації Торгівлі.
- •56.) Структура Світової Організації Торгівлі.
- •57.) Основні положення та значення Уругвайського раунду.
- •58.) Генеральна угода з тарифів і торгівлі.
- •59.) Порядок приєднання до Світової Організації торгівлі.
- •60.) Міжнародно-правове регулювання сфери послуг.
- •61.) Система Всесвітнього Банку.
- •62.) Міжнародний валютний фонд.
- •63.) Міжнародний правопорядок на ринку інвестицій.
- •64.) Міжнародно-правове регулювання міжнародного транспортного права.
- •65.) Міжнародно-правове регулювання залізничного транспорту.
- •66.) Міжнародно-правове регулювання авіаційного транспорту.
- •67.) Міжнародно-правове регулювання автомобільного транспорту.
- •68.) Міжнародно-правове регулювання морського транспорту.
- •69.) Міжнародний договір купівлі – продажу: поняття, порядок укладання та вирішення спорів.
- •70.) Міжнародно-правова відповідальність в міжнародному економічному праві.
27.) Поняття та значення Міжнародної Торгової Палати.
Міжнародна Торгова Палата (International Chamber of Commerce), або скорочено (ICC) — це міжнародна організація, яка має на меті підтримку й розвиток міжнародної торгівлі й глобалізації. Членами цієї організації є країни, до яких МТП має доступ через свої національні комітети. Уповноваженим Представником Міжнародної Торгової Палати В Україні є Український національний комітет міжнародної торгової палати (ICC Ukraine[1]). Основні напрями діяльності ICC — розроблення правил, міжнародний арбітраж і вираження позицій бізнесу. Оскільки компанії, що входять до складу ICC є безпосередніми учасниками міжнародного бізнесу, Міжнародна Торгова Палата має повне право розробляти правила, що регулюють світову торгівлю. Хоча вони є добровільними, бізнесмени щодня дотримуються їх у численних ділових операціях, і ці правила становлять основу міжнародної торгівлі. ICC також надає найнеобхідніші послуги, зокрема, через Міжнародний арбітражний суд ICC — провідну арбітражну установу світу. Ще одна послуга — Світова Федерація Торгових Палат, міжнародна мережа торгово-промислових палат, яка відповідає за взаємодію та обмін досвідом між палатами.
28.) Основні форми інтеграції в міжнародному економічному праві.
У країнах, що створили інтеграційні об´єднання, спостерігаються позитивні зрушення в економіці: зменшуються трансакційні витрати і прискорюються темпи взаємної торгівлі; зростаюча конкуренція між виробниками з різних країн стримує зростання цін, стимулює поліпшення якості товарів і створення нових технологій, зумовлює скорочення відносно неефективних виробництв, призводить до припливу іноземних інвестицій.
Першою формою наближення країн одна до одної є підписання преференційних торгових угод. Вони підписуються або на двосторонній основі між окремими країнами, або між існуючими угрупуваннями та окремою країною.
Другою формою інтеграції виступає зона вільної торгівлі. При цій формі інтеграції країни добровільно відмовляються від захисту своїх національних ринків тільки у відносинах зі своїми партнерами по даному об´єднанню, а стосовно третіх країн вони виступають не колективно, а індивідуально, тобто зберігають свій економічний суверенітет.
Більш розвинутою формою регіональної інтеграції виступає Митний союз. У рамках цього інтеграційного об´єднання зовнішньоторговельні зв´язки його членів із третіми країнами визначаються колективно.
Четвертою формою розвитку інтеграційних об´єднань є Спільний ринок. Тут усі характеристики Митного союзу зберігають своє значення. Крім того, у рамках Спільного ринку усуваються обмеження на переміщення різних факторів виробництва, що підсилює економічну взаємозалежність країн — членів даного виду інтеграційного об´єднання.
П´ята форма інтеграції — створення економічного союзу, який передбачає об´єднання національних економік кількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і проведення спільної валютної політики. На цьому етапі виникає потреба в установах, наділених правом не тільки координувати дії та спостерігати за економічним розвитком, а й приймати оперативні рішення від імені угрупування в цілому.