- •3.) Поняття та система джерел міжнародного економічного права.
- •4.) Кодифікація та уніфікація міжнародного економічного права.
- •5.) Поняття та система принципів міжнародного економічного права.
- •6.) Загальні принципи міжнародного економічного права.
- •7.) Спеціальні принципи міжнародного економічного права.
- •8.) Поняття суб’єктів міжнародного економічного права.
- •9.) Правовий статус держави, як суб’єкта міжнародного економічного права.
- •10.) Імунітет держави за міжнародним правом.
- •11.) Державні органи зовнішніх економічних зв’язків за міжнародним економічним правом.
- •12.) Правосуб’єктність міжнародних економічних організацій.
- •13.) Правонаступництво держави в міжнародному економічному праві.
- •14.) Поняття та значення транснаціональних корпорацій в міжнародному економічному праві.
- •15.) Міжнародно-правове регулювання діяльності транснаціональної компанії.
- •16.) Поняття території в міжнародному економічному праві.
- •17.) Статус та класифікація вільних економічних зон.
- •18.) Поняття та ознаки міжнародного економічного договору.
- •19.) Класифікація міжнародних економічних договорів.
- •21.) Дія, припинення дії та тлумачення міжнародних договорів.
- •22.) Денонсація міжнародного економічнго договору.
- •23.) Загальна характеристика торгівельних, кредитних угод та угод про міжнародні розрахунки.
- •24.) Способи платежів в міжнародних економічних (торгівельних) угодах.
- •26.) Поняття ціни в міжнародній торгівлі.
- •27.) Поняття та значення Міжнародної Торгової Палати.
- •28.) Основні форми інтеграції в міжнародному економічному праві.
- •29.) Класифікація міжнародних організацій.
- •30.) Загальна характеристика прийняття рішень у міжнародних організаціях.
- •31.) Організація економічного співробітництва і розвитку (оеср).
- •32.) Європейська асоціація вільної торгівлі (єавт).
- •33.) Європейський економічний простір (єеп).
- •34.) Центральноєвропейська ініціатива (цєі).
- •35.) Міжнародна асоціація економічних наук.
- •36.) Оон і міжнародне економічне співробітництво.
- •37.) Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану (ескато).
- •38.) Спеціальні установи оон в галузі міжнародних економічних відносин.
- •39.) Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку.
- •40.) Продовольча і сільськогосподарська Організація Об’єднаних Націй.
- •41.) Всесвітня організація інтелектуальної власності.
- •42.) Конференція оон з торгівлі та розвитку (юнктад).
- •43.) Всесвітня митна організація (вмо).
- •44.) Загальна характеристика Європейського Союзу.
- •45.) Організація країн – експортерів нафти.
- •46.) Північноамериканська зона вільної торгівлі (нафта).
- •47.) Україна в інтеграційних процесах.
- •48.) Поняття міжнародно –правової відповідальності.
- •49.) Міжнародні спори і засоби мирного вирішення спорів.
- •50.) Міжнародна торгівля і міжнародне торгівельне право.
- •51.) Тарифні засоби регулювання торгівлі.
- •53.) Кількісні обмеження, як нетарифний засіб доступу товарів на національні ринки.
- •54.) Податки та технічні бар’єри, як нетарифні засоби доступу товарів на національні ринки.
- •55.) Загальна характеристика Світової Організації Торгівлі.
- •56.) Структура Світової Організації Торгівлі.
- •57.) Основні положення та значення Уругвайського раунду.
- •58.) Генеральна угода з тарифів і торгівлі.
- •59.) Порядок приєднання до Світової Організації торгівлі.
- •60.) Міжнародно-правове регулювання сфери послуг.
- •61.) Система Всесвітнього Банку.
- •62.) Міжнародний валютний фонд.
- •63.) Міжнародний правопорядок на ринку інвестицій.
- •64.) Міжнародно-правове регулювання міжнародного транспортного права.
- •65.) Міжнародно-правове регулювання залізничного транспорту.
- •66.) Міжнародно-правове регулювання авіаційного транспорту.
- •67.) Міжнародно-правове регулювання автомобільного транспорту.
- •68.) Міжнародно-правове регулювання морського транспорту.
- •69.) Міжнародний договір купівлі – продажу: поняття, порядок укладання та вирішення спорів.
- •70.) Міжнародно-правова відповідальність в міжнародному економічному праві.
29.) Класифікація міжнародних організацій.
Міжнародні організації — об'єднання трьох або більше незалежних держав, їхніх урядів, інших міжурядових організацій, спрямоване на вирішення певних спільних питань чи організації проектів. Уряди діють від імені своєї держави і представляють її інтереси, дотримуючись поваги її суверенітету. Міжнародні міжурядові організації часто називають міжнародними організаціями, хоча останніми можуть називатися також і міжнародні неурядові організації (INGOs), такі як міжнародні неприбуткові організації, чи мультинаціональні корпорації. Міжнародні міжурядові організації є важливим суб'єктом в публічному міжнародному праві, починають діяти після підписання певного взаємного договору, ратифікованого державами-учасниками.
Класифікація
За предметом діяльності — політичні, економічні, кредитно-фінансові, з питань торгівлі, охорони здоров'я, культури та ін.
За колом учасників — універсальні, регіональні.
За порядком прийому нових членів — відкриті, закриті.
За цілями та принципами діяльності — з загальною компетенцією, зі спеціальною компетенцією.
За кількістю членів — всесвітні, групові.
30.) Загальна характеристика прийняття рішень у міжнародних організаціях.
У практиці діяльності міжнародних організацій існує чотири методи прийняття рішень:
1) одностайний.
Абсолютна одностайність — позитивне голосування всіх членів міжнародної організації. При цьому рішення не може бути прийняте, якщо один з членів організації був відсутній або утримався від голосування.
Відносна одностайність — позитивне голосування членів міжнародної організації, за якого голоси тих, хто утримався, не беруться до уваги під час визначення результатів голосування (рішення можна прийняти одностайно навіть голосами меншості).
«Кваліфікована» одностайність (одностайність великих держав) — діючий у Раді Безпеки ООН принцип голосування, який передбачає одностайність не всіх членів Ради, а тільки її постійних членів — Росії, США, Франції, Великобританії та Китаю.
Одностайність зацікавлених сторін —- позитивне голосування тільки зацікавлених сторін, тобто тих, кого це питання безпосередньо стосується.
2) мажоритарний (за більшістю голосів)
- абсолютна (проста) більшість -- прийняття рішень абсолютною більшістю в 50 % голосів плюс один голос від загальної кількості членів організації, або 50 % голосів плюс один голос від загальної кількості присутніх, які беруть участь у голосуванні;
- «кваліфікована» більшість — прийняття рішень визначеною статутом організації кваліфікованою більшістю (наприклад дві третини) голосів.
3) консенсусний (метод розробки і прийняття рішень, коли не виникає заперечень з боку хоча б одного члена організації проти прийняття конкретного акта або документа. Отже, консенсус — це: - процес досягнення спільного рішення через розробку попередньо погодженого погляду; - процедура прийняття рішення без голосування і за відсутності у більшості випадків формально внесених заперечень.
4)метод «зважених» голосів. (метод прийняття рішень, за якого члени організації мають неоднакову кількість голосів залежно від зазначених у статуті показників (критеріїв): участь у фінансуванні організації, економічний потенціал, обсяг зовнішньої торгівлі тощо )
Найтрадиційнішим і найпоширенішим у сучасних міжнародних організаціях є мажоритарний метод.