- •3.) Поняття та система джерел міжнародного економічного права.
- •4.) Кодифікація та уніфікація міжнародного економічного права.
- •5.) Поняття та система принципів міжнародного економічного права.
- •6.) Загальні принципи міжнародного економічного права.
- •7.) Спеціальні принципи міжнародного економічного права.
- •8.) Поняття суб’єктів міжнародного економічного права.
- •9.) Правовий статус держави, як суб’єкта міжнародного економічного права.
- •10.) Імунітет держави за міжнародним правом.
- •11.) Державні органи зовнішніх економічних зв’язків за міжнародним економічним правом.
- •12.) Правосуб’єктність міжнародних економічних організацій.
- •13.) Правонаступництво держави в міжнародному економічному праві.
- •14.) Поняття та значення транснаціональних корпорацій в міжнародному економічному праві.
- •15.) Міжнародно-правове регулювання діяльності транснаціональної компанії.
- •16.) Поняття території в міжнародному економічному праві.
- •17.) Статус та класифікація вільних економічних зон.
- •18.) Поняття та ознаки міжнародного економічного договору.
- •19.) Класифікація міжнародних економічних договорів.
- •21.) Дія, припинення дії та тлумачення міжнародних договорів.
- •22.) Денонсація міжнародного економічнго договору.
- •23.) Загальна характеристика торгівельних, кредитних угод та угод про міжнародні розрахунки.
- •24.) Способи платежів в міжнародних економічних (торгівельних) угодах.
- •26.) Поняття ціни в міжнародній торгівлі.
- •27.) Поняття та значення Міжнародної Торгової Палати.
- •28.) Основні форми інтеграції в міжнародному економічному праві.
- •29.) Класифікація міжнародних організацій.
- •30.) Загальна характеристика прийняття рішень у міжнародних організаціях.
- •31.) Організація економічного співробітництва і розвитку (оеср).
- •32.) Європейська асоціація вільної торгівлі (єавт).
- •33.) Європейський економічний простір (єеп).
- •34.) Центральноєвропейська ініціатива (цєі).
- •35.) Міжнародна асоціація економічних наук.
- •36.) Оон і міжнародне економічне співробітництво.
- •37.) Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану (ескато).
- •38.) Спеціальні установи оон в галузі міжнародних економічних відносин.
- •39.) Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку.
- •40.) Продовольча і сільськогосподарська Організація Об’єднаних Націй.
- •41.) Всесвітня організація інтелектуальної власності.
- •42.) Конференція оон з торгівлі та розвитку (юнктад).
- •43.) Всесвітня митна організація (вмо).
- •44.) Загальна характеристика Європейського Союзу.
- •45.) Організація країн – експортерів нафти.
- •46.) Північноамериканська зона вільної торгівлі (нафта).
- •47.) Україна в інтеграційних процесах.
- •48.) Поняття міжнародно –правової відповідальності.
- •49.) Міжнародні спори і засоби мирного вирішення спорів.
- •50.) Міжнародна торгівля і міжнародне торгівельне право.
- •51.) Тарифні засоби регулювання торгівлі.
- •53.) Кількісні обмеження, як нетарифний засіб доступу товарів на національні ринки.
- •54.) Податки та технічні бар’єри, як нетарифні засоби доступу товарів на національні ринки.
- •55.) Загальна характеристика Світової Організації Торгівлі.
- •56.) Структура Світової Організації Торгівлі.
- •57.) Основні положення та значення Уругвайського раунду.
- •58.) Генеральна угода з тарифів і торгівлі.
- •59.) Порядок приєднання до Світової Організації торгівлі.
- •60.) Міжнародно-правове регулювання сфери послуг.
- •61.) Система Всесвітнього Банку.
- •62.) Міжнародний валютний фонд.
- •63.) Міжнародний правопорядок на ринку інвестицій.
- •64.) Міжнародно-правове регулювання міжнародного транспортного права.
- •65.) Міжнародно-правове регулювання залізничного транспорту.
- •66.) Міжнародно-правове регулювання авіаційного транспорту.
- •67.) Міжнародно-правове регулювання автомобільного транспорту.
- •68.) Міжнародно-правове регулювання морського транспорту.
- •69.) Міжнародний договір купівлі – продажу: поняття, порядок укладання та вирішення спорів.
- •70.) Міжнародно-правова відповідальність в міжнародному економічному праві.
50.) Міжнародна торгівля і міжнародне торгівельне право.
Міжнаро́дна торгівля — торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі товарами відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. При міжнародній торгівлі послугами клієнти та ті хто надають послуги є резиденти різних країн. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародний поділ праці
Міжнародне торговельне право є системою принципів і норм, що регулюють відносини у сфері міжнародної торгівлі. Міжнародне торговельне право є підгалуззю міжнародного економічного права. У деяких підручниках з міжнародного торговельного права це поняття вживається в набагато ширшому значенні, принципи і норми міжнародного публічного права злиті з принципами і нормами міжнародного приватного права. Інакше кажучи, міжнародне торговельне право розглядається або як дисципліна, що створена двома зазначеними гілками права, або як така, що стоїть на межі між ними. У пропонованому курсі лекцій поняття "міжнародне торговельне право" розумітимемо класично, тобто без урахування сфери міжнародного приватного права.
Джерела міжнародного торговельного права:
• міжнародні договори (зокрема, торговельні);
• міжнародні правові акти міжнародних організацій;
• міжнародні торговельні звичаї;
• міжнародні прецеденти міжнародних арбітражів і судів;
• національне законодавство, якщо воно за згодою відповідних держав застосовується до регулювання міжнародних торговельних відносин.
51.) Тарифні засоби регулювання торгівлі.
Тарифні методи за суттю є економічними і діють через ринковий механізм, вони спрямовані на здешевлення експорту, подорожчання імпорту і впливають на фінансові результати діяльності учасників ЗЕД.
Мета тарифного регулювання полягає:
1.В покращенні конкурентних умов в імпортуючій країні;
2. І головне - в захисті національної промисловості, здоров'я населення, охороні навколишнього середовища, моралі, релігії і національній безпеці.
Тарифне регулювання ЗЕД. Державне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою широкого кола засобів, кількість яких постійно зростає.
Класичним засобом регулювання зовнішньої торгівлі являються митні тарифи, які по характеру впливу відносяться до економічних регуляторів. Митний тариф являє собою систематизований перелік (зведення) митних ставок , які визначають розмір оплати по експортних та імпортних товарах, тобто мита. ГАТТ/ВТО не забороняє захист національної економіки. Згідно з принципами ГАТТ/ВТО вона повинна будуватися в цілому на митних тарифах, а не на інших комерційних заходах. Мета цього правила - чітке визначення об'єму захисту і зведення до мінімуму пов'язаного з ним захисту торгівлі.
52.) Нетарифні засоби регулювання доступу товарів на національні ринки. Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежено-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни. До нетарифних заходів регулювання відносяться:
1. Заборони експорту та імпорту. Це вимушені заходи, визнані міжнародною практикою. Заборони можуть виступати у відкритій і закритій формі. Різновидом заборони відкритої форми являються часткові заборони, які, в свою чергу, можуть мати безумовний і умовний характер. Заборони безумовного характеру встановлюються на імпорт товарів, здатних заподіяти шкоду різним сферам життєдіяльності держави. Умовні заборони використовують тоді, коли постачальник імпортної продукції не дотримується встановлених правил і норм. Крім постійно діючих заборон, використовуються також сезонні і тимчасові заборони на ввіз.
2. Кількісні обмеження експорту та імпорту. Вони являються традиційними методами кількісного обмеження в міжнародній торгівлі. До них відносяться квотування і ліцензування.
3. "Добровільні" обмеження експорту. Їх відносять в особливу групу кількісних обмежень. Вони являють собою неофіційну домовленість між експортером та імпортером про обмеження ввозу певних товарів на ринок імпортера.
4. Антидемпінгові заходи - специфічні заходи нетарифного регулювання являють собою судові та адміністративні тяжби, претензії, які пред'являють національні підприємці іноземним постачальникам, звинувачуючи їх у продажу товарів по занижених цінах (нижче "нормальних" цін), що може нанести шкоду місцевим виробникам.
5.Технічні бар'єри. Це перешкоди для імпорту іноземних товарів, що виникають в зв'язку з їх невідповідністю до національних стандартів систем виміру та інспекції якості, вимог техніки безпеки, санітарно-ветеринарних норм, правил упаковки, маркерування та інших вимог. Перевірка відповідності ввезеного в країну товару всім цим вимогам обумовлюється об'єктивними вимогами виробництва і споживання продукції. В той же час вони можуть виконувати протекціоністську роль.
6. Заходи, пов'язані з виконанням митних формальностей. До них відносяться: - прикордонний податок, який накладається на товари за факт перетину кордону; - платежі, пов'язані з оформленням документів на митниці, митним оглядом товарів, перевіркою їх якості; - інші платежі (портові, статистичні, фітосанітарні і т.д.). Наприклад, в Україні за митне оформлення товарів в залежності від митної вартості при перевищенні 1000дол. США береться митний збір в розмірі 0,2% від митної вартості.
7. Імпортний депозит. Це попередня застава, яку імпортер повинен внести в свій банк перед закупівлею іноземного товару. Розмір застави залежить від вартості угоди. Імпортер не одержує по депозиту проценти, і через кілька місяців сума застави повертається. Протекціоністське значення імпортних депозитів полягає в тому, що вони збільшують витрати імпортера під час даної операції і підвищують ціну імпортного товару.