57.) Основні положення та значення Уругвайського раунду.

Уругвайський раунд - багатосторонні торговельні переговори. Ці переговори були розпочаті 15 вересня 1986 в Пунта-дель-Есте (Уругвай), звідки і отримали свою назву "Уругвайський раунд". Однак більша частина переговорів проходила в Женеві, в штаб-квартирі Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Переговори технічно завершилися на засіданні

Комітету з торговельних переговорів у Женеві 15 грудня 1993 року. Офіційне завершення Уругвайського раунду відбулося на зустрічі міністрів країн - учасниць переговорів в місті Марракеш (Марокко) 15 квітня 1994 року.

Організаційно результати Уругвайського раунду складаються з Угоди про заснування Світової організації торгівлі (СОТ) і додатків до цього документу, що містять угоди, домовленості та інші документи,охоплюють сфери торгівлі товарами, послугами і питання торговельних аспектів прав інтелектуальної власності. Весь цей пакет домовленостей розглядається як єдине ціле. Це означає, що будь-яка країна для того,щоб стати членом, повинна прийняти всі перераховані угоди і домовленості без будь-яких винятків.

58.) Генеральна угода з тарифів і торгівлі.

Генеральна угода з тарифів і торгівлі (англ. General Agreement on Tariffs and Trade (GATT) - міжнародна угода, досягнута 30 жовтня 1947 між 23 державами у Женеві (Швейцарія), згідно з якою кожна з них погодилася забезпечити іншим рівний і недискримінаційний режим торгівлі, скорочувати ставки мита на основі багатосторонніх домовленостей, і з часом усунути імпортні квоти. У 1995 перейменовано на СОТ.

ГАТТ мала три істотних риси:

- зниження тарифів;

- визначення принципів і правил, що регулюють імпорт та експорт;

- періодичні зустрічі, які забезпечували міжнародний форум для обговорення проблем торгівлі.

В результаті переговорів про тарифи імпортні мита і тарифні пільги могли бути збережені або усунені. Графіки зниження тарифів включали понад 60 000 товарів, охоплюючи більшу частину світової торгівлі. Переговори починалися на двосторонній основі і перетворилися на багатосторонні при розробці графіка зниження тарифів для всіх країн-учасниць. Принципи і правила ГАТТ гарантували зниження тарифів і доповнювали його ослабленням інших обмежень у світовій торгівлі, таких, як імпортні квоти, податкові збори і адміністративні заходи регулювання. Умови ГАТТ поширювали на всі країни-учасниці, а саме режим найбільшого сприяння в області тарифів, митних зборів і податкових зборів.

59.) Порядок приєднання до Світової Організації торгівлі.

Вступ до СОТ кожна країна здійснює на власних умовах, які визначаються в результаті переговорів між нею та членами СОТ. Цей процес регулюється Статтею XII (Приєднання) Марракеської Угоди про заснування Світової організації торгівлі, згідно якої:

1. Будь-яка держава чи окрема митна територія, яка має повну автономію у своїх зовнішніх торговельних відносинах та вирішенні інших питань, передбачених цією Угодою та багатосторонніми торговельними угодами, можуть приєднатися до цієї Угоди на умовах, що підлягають погодженню між ними та СОТ. Таке приєднання поширюється на цю Угоду та на багатосторонні торговельні угоди, додані до неї.

2. Рішення про приєднання приймаються Конференцією Міністрів. Конференція Міністрів схвалює домовленість про умови приєднання більшістю – дві треті голосів Членів СОТ.

3. Приєднання до багатосторонніх торговельних угод з обмеженою кількістю учасників регулюється положеннями відповідної угоди.

Як перший крок держава або незалежна митна територія подає заявку на ім‘я Генерального директора СОТ з висловленням наміру вступити до СОТ відповідно до положень Статті XII Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі. Заявка поширюється серед всіх членів СОТ, а країні надається статус спостерігача.

Статус спостерігача у Генеральні раді надається спочатку на п‘ятирічний період. При цьому представники країни-спостерігача можуть бути присутніми на Конференції міністрів, засіданнях Робочих комісій, груп, допоміжних органів Генеральної ради, за виключенням засідань Комітету з питань бюджету, фінансування та управління. Спостерігач також повинен робити фінансові внески відповідно до Статті VII:2 Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі. Заявки на вступ розглядаються Генеральною Радою, яка вирішує питання щодо створення Робочої групи з питань розгляду заявки про вступ країни до СОТ. На цьому етапі обговорення в Генеральній Раді носять загальний характер, і зазвичай Генеральна Рада приймає рішення про створення відповідної Робочої групи.