22.) Денонсація міжнародного економічнго договору.

Денонсація - належним чином оформлений спосіб правомірного припинення дії міжнародного договору, відмови від нього. В Україні механізми денонсації, передбачені Законом «Про міжнародні договори України» для здійснення денонсації, однаково чинні при розгляді питань припинення, призупинення дії міжнародного договору України або виходу з договору.

Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 (ст. 54, 56) допускає два види Д. м. д.: 1) денонсацію, передбачену в самому міжнар. договорі; 2) денонсацію, яку можна вивести з наміру учасників допустити можливість денонсації чи виходу з договору або з характеру міжнар. договору. На відміну від інших способів розірвання міжнар. договорів (відміна, анулювання тощо), Д. м. д. характеризується такими ознаками: 1) право на денонсацію має бути обумовлене в самому договорі; 2) денонсація відбувається у суворо обумовленому договором порядку. Недотримання порядку Д. м. д. тягне за собою можливість визнання її недійсною. Порядок денонсації передбачає: обов'язкове завчасне попередження про намір розірвати договір; строк, протягом якого це попередження можна зробити; визначення, через який період часу після попередження про розірвання договору він втрачає силу; іноді (звичайно у багатосторонніх договорах) обу-мовлення того, в якій формі має бути зроблене таке попередження. Д. м. д. може відбутися тільки з дотриманням зазначених умов, причому за своєю формою ці умови досить різноманітні і залежать від погодження сторін договору. Іноді розрізняють два осн. види денонсації: 1) денонсація, заяву про яку можна зробити у певний час; 2) денонсація, заяву про яку можна зробити в будь-який час. У міжнар. договорах, в яких зазначено строк їхньої дії, право на денонсацію звичайно надається наприкінці цього строку. Причому в договорі точно встановлено, до закінчення якого строку сторони мають право денонсувати його. У договорах з невизначеним строком дії право на денонсацію іноді надається після закінчення певного строку з моменту набуття договором чинності, ратифікації тощо. Таким чином, припинення міжнар. договорів шляхом денонсації відбувається внаслідок самої заяви про денонсацію, зробленої згідно з умовами договору, і закінчення постденонсаційного строку.

23.) Загальна характеристика торгівельних, кредитних угод та угод про міжнародні розрахунки.

Договорами встановлюється правовий режим, який сторони взаємно надають одна одній щодо регулювання порядку ввезення та вивезення товарів, митного оподаткування, торговельного мореплавства, інших видів транспорту, транзиту, діяльності юридичних і фізичних осіб кожної зі сторін на території іншої. Основою торговельного договору є норми про торговельно-політичний режим. Як правило, торговельні договори, мають тривалий термін дії — 5 років і більше. Часто торговельні договори укладаються "навічно", тобто без формального терміну їх дії. Кредитні угоди. Цей вид міжнародних економічних договорів передбачає, що певні держави (кредитори) надають іншим державам (боржникам) певні грошові кошти, а одержувачі коштів беруть зобов'язання погасити суму боргу на передбачених угодами умовах (твердою валютою, банківськими металами, поставками товарів тощо). Замість коштів кредитори можуть надавати боржникам товар у натуральній формі. За таких угод боржник, як правило, зобов'язується ще й сплатити винагороду за користування кредитом. Міжурядова кредитна угода — це угода про зобов'язання погасити борг. Кредит надається не для безпосереднього його використання урядом, а в інтересах суб'єктів відповідної країни. У міжнародній практиці часто постає потреба залучити додаткові гарантії для укладення міжурядової кредитної угоди. Такими гарантіями вважаються: - ратифікація кредитної угоди згідно із законодавством про міжнародні договори; - видача боржником урядових боргових зобов'язань; - видача боржником боргових зобов'язань казначейства чи векселів національного банку.

Угоди про міжнародні розрахунки.Ці угоди є міждержавними угодами про порядок здійснення розрахунків за товари, послуги та інші торговельні й неторговельні операції. Такі угоди можуть укладатися окремо. Часто ж положення про механізм розрахунків включаються до інших угод, наприклад, угод про товарообіг. У сфері міжнародних економічних відносин існують такі види угод з міжнародних розрахунків: • Платіжні. Уряди беруть зобов'язання дозволяти перекази конвертованої чи обмежено конвертованої валюти в межах здійснення платежів між відповідними країнами. • Клірингові. Передбачають встановлення країнами централізованого порядку безготівкових розрахунків щодо взаємного товарообігу та інших платежів. Види платежів обумовлюються в угодах. За клірингових угод відбувається взаємне зарахування боргів і вимог щодо зовнішньоекономічних операцій без переказу валют. • Платіжно-клірингові. Передбачають можливість сплати боржником заборгованості за клірингом банківськими металами або конвертованою валютою.