- •1 Білет.
- •2 Білет
- •3 Білет.
- •4 Білет.
- •5 Білет.
- •6 Білет.
- •7 Білет.
- •8 Білет.
- •9 Білет.
- •10 Білет.
- •11Білет
- •12 Білет
- •13 Білет
- •14 Білет
- •15 Білет
- •16 Білет
- •16 Білет
- •17 Білет
- •19 Білет
- •19-20 Білет
- •21 Білет
- •22 Білет
- •23 Білет
- •24 Білет.
- •25 Білет.
- •26 Білет.
- •28 Білет
- •1. Масонські ложі і таємні політичні гуртки
- •2. Декабристський рух в Україні
- •29 Білет.
- •30 Білет.
- •31 Білет.
- •32 Білет.
- •33 Білет.
- •34 Білет.
- •35 Білет.
- •36 Білет.
- •37 Білет.
- •38 Білет.
- •39 Білет.
- •40 Білет.
- •41 Білет.
- •42 Білет.
- •43 Білет.
- •44 Білет.
- •]Район бойових дій
- •Бойові дії
- •45 Білет.
- •46 Білет.
- •Наслідки
- •47 Білет
- •48 Білет
- •49 Білет
- •50 Білет
- •51 Білет
- •52 Білет
- •1. Українське «Розстріляне Відродження»
- •53 Білет
- •54 Білет
- •55 Білет
- •Генеральний план «Ост»
- •56 Білет Черкащина у роки Другої світової війни
- •57 Білет
- •Генеральний план «Ост»
- •58 Білет.
- •59 Білет.
- •60 Білет.
- •61 Білет.
- •62 Білет.
- •Шістдесятники України
- •Початок 60-х
- •Кінець «відлиги»
- •63 Білет.
- •2.1. Позитивні явища в економіці
- •2.2. Ситуація в економіці
- •3.1. Внутрішня політика
- •1. Особливості індустріального розвитку
- •2. Посилення бюрократичного централізму. Свобода дій союзних відомств в Україні
- •3. Атомні електростанції. Перетворення України в зону екологічного лиха
- •4. Нарощення впк
- •5. Стан колгоспно-радгоспної системи
- •64 Білет.
- •65 Білет .
- •66 Білет.
- •67 Білет.
- •68 Білет
- •69 Білет
- •70 Білет
37 Білет.
Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. На західноукраїнських землях, що входили головним чином до складу Австро-Угорщини, розвивалися процеси, характерні і для інших країн тодішньої Європи. Мова йде насамперед про інтенсивний розвиток ринкових, капіталістичних відносин. Разом із тим тут були і свої особливості. На початку XX ст. провідне становище у промисловості Східної Галичини, Буковини, Закарпаття посідали великі промислові об'єднання. У Галичині на 1903 р. налічувалося 24 акціонерних об'єднання, а в 1912 р. їх уже було ЗО. На Закарпатті діяло дев'ять промислових акціонерних товариств. Динамізувався процес концентрації виробництва: з 1902 по 1910 р. кількість робітників Галичини збільшилася на третину, а число підприємств зменшилося майже вдвічі. Нові явища спостерігалися у сфері фінансів та кредиту, банківській справі. Розгортався кооперативний рух. Перед Першою світовою війною на західноукраїнських землях діяло 1500 різних кооперативів. Важливу роль у розвитку економіки краю відігравав не тільки український капітал, а й іноземний - австрійський, румунський, молдавський. Що ж стосується сільського господарства, то тут ситуація суттєво відрізнялася від тієї, яка була характерною для промисловості та фінансів. Галичина, Закарпаття, Буковина були відсталою аграрною провінцією Австро-Угорської імперії. У цьому секторі економіки було зайнято близько 90% населення. Складні соціально-економічні процеси, що відбувалися в цей період на західноукраїнських землях, віддзеркалювались і в суспільно-політичному житті краю. Це, зокрема, знайшло своє відображення у більшій структурованості населення, а відтак - у виникненні численних місцевих українських політичних партій. Наприкінці 90-х років почали проявлятися суперечливі тенденції в діяльності Української радикальної партії, створеної 1904 р. з ініціативи Б. Грінченка, С. Єфремова, Д. Дорошенка. В її лавах сформувалися три політичні групи: власне радикальна на чолі з М. Павликом, К. Трильовським, Ю. Бачинським, соціал-демократична на чолі з Р. Ярославичем, М. Ганкевичем, М, Новаковським; та національно-демократична на чолі з В. Охрімовичем, М. Левицьким, В. Будзиновським. Остання виступала за згуртування всіх українців навколо ідеї української державності. Соціал-демократи пропонували реформувати УРП та об'єднати її з соціал-демократичною партією Австрії. Радикальна група не заперечувала ідею утворення Української соціал-демократичної партії, висловлювала свою готовність співпрацювати з нею, але відкидала необхідність об'єднання із соціал-демократичною партією Галичини, звинувачуючи її в націоналізмі. 18 вересня 1899 р. на конференції соціал-демократів було прийнято рішення про утворення УСДП, а 26 грудня того ж року на з'їзді представників національно-демократичного крила УРП, організації "Народна Рада" та Комітету львівських русинів була створена Українська національно-демократична партія. Загострення соціально-економічної та політичної ситуації на західноукраїнських землях виявлялося також у зростанні страйкового руху. Найбільших масштабів сягнув страйк 1902 р. у Галичині, в якому взяли участь до 200 тис. сільських робітників і який був підтриманий всіма українськими партіями краю. Дедалі частіше на мітингах і страйках, окрім економічних, звучали й політичні вимоги. Такого характеру набули страйки будівельників (1902 р.), нафтовиків Борислава (1904 р.). У період 1905-1907 рр. страйковий рух під впливом російської революції набув усеохоплюючого характеру. Завоювавши у 1907 р. загальне виборне право до віденського парламенту, трудящі Галичини в 1908- 1914 рр. розгорнули боротьбу за загальне виборче право й до галицького сейму. Галичина делегувала до австрійського парламенту 20 українців - переважно соціал-демократів та радикалів. Заслуговує на увагу питання про ставлення українських партій до Першої світової війни. Українські соціал-демократи розуміли, що Галичина стане першою мішенню російської армії, тому виступали проти війни. Ці погляди поділялися й іншими українськими партіями краю. Важливою складовою суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях початку XX ст. була діяльність спортивно-молодіжних організацій. Львівська організація "Сокіл" стала провідною у Східній Галичині і функціонувала аж до 1939 р. Не менш популярним було товариство "Січ", засноване К. Трильовським - юристом за фахом, депутатом віденського парламенту та галицького сейму. Слід наголосити, що згадані організації не обмежували свою діяльність спортивно-оздоровчими питаннями, а чимало уваги приділяли вихованню молоді на українських традиціях культури, освіти, військової справи. Таким чином, на західноукраїнських землях на початку XX ст. відбувалися важливі зрушення, пов'язані з перебудовою економіки на ринкових, капіталістичних засадах. Це стосується й інших сфер життя українців, які жили під егідою Австро-У горської імперії. Дуже важливим було те, що кращі представники західноукраїнської інтелігенції попри утиски й переслідування робили все можливе для того, щоб підтримувати ідеї боротьби за національну і політичну незалежність України як єдиної держави.