65 Білет .

Побоюючись ослаблення своєї влади, Ста­лін скерував зусилля на обмеження впливу військовиків на су­спільно-політичне життя країни. 13 січня 1953 р. в пресі повідомлялося про ви­криття "терористичної групи" лікарів. У ті ж роки провадилася кампанія "боротьби проти безрідного космополітизму". Жертви - актор і режисер С.Міхоелс, поет П.Маркиш Космополітом оголошували будь-яку людину, яка цікавилася західними музикою, літературою, живо­писом. З’явилась ждановщина (від імені провідника і організатора політики, секретаря ЦК ВКПБ Жданова) – політика масових репресій проти творчої інтелігенції. Лисенко, користуючись підтримкою Сталіна, 1948 р. розпочав кампанію викриття "вейсманістів-морганістів" і критики генети­ків, яку ще називають "лисенківщиною". Було заборонено такі перспективні напрями в науці, як квантова фізика, теорія ймовір­ності та ін. У часи десталінізації: «відлига» - процес спроб лібералізації суспільно-політичного життя, проведення значних соціально-економічних реформ; лібералізація суспільно-політичного життя (ліквідація системи масових репресій, ГУЛАГу, зміна системи судочинства, децентралізація управління), реабілітація – політичний процес із відновлення історичної правди і справедливості щодо необґрунтовано репресованих громадян та депортованих народів у часи Сталінізму. Лютого 1956 р. – 20 з’їзд КПРС, де Хрущов критикував культ особи Сталіна. В Україні зароджується дисидентський рух. Поява дисидентів стала відповіддю на деформацію радянської політичної системи, на порушення прав і свобод громадян УРСР (Лук’яненко,. Горинь, Стус, Горська, В. Чорновіл). Були створені організації: Об’єднана партія визволення України, Український національний комітет, Український національний фронт, Українська робітничо-селянська спілка. В епоху Брежнєва відбувся поворот до неосталінізму: було відновлено поважне ставлення до Сталіна, порушувалися громадянські права і свободи, демократичній активності людей навішувався ярлик злочинного інакомислення, здійснювалися незаконні репресії. (Перший секретар ЦК КПУ Шелест, який проявляв наполегливість у захисті інтересів республіки в економіці, у мовній і культурній сферах, був усунутий. Натомість наступником став Щербицький, який здійснив «чистку» КПУ, виключивши із неї близько 37 тис. осіб.

Смерть Л.Брежнєва в 1982 р. Наступником стає Ю.Андропов. У 1984р. він помирає. Ю. Андропова змінив К. Черненко, який у 1985 р. теж помирає. Настав час М. Горбачова. Шляхи виходу з кризи: Прискорення соціально-економічного розвитку на основі форсування науково-технічного прогресу. Створення за три п’ятирічки виробничого потенціалу, що дорівнював би вже накопиченому за роки радянської влади. Створення нових виробничих потужностей в електроенергетиці, галузях важкої промисловості та хім..індустрії. Розв’язання житлової проблеми. Забезпечення предметами повсякденного вжитку всіх жителів країни. Виконання продовольчої програми. В сусп..-політ. житті: звільнення політв’язнів. оновлення партапарату. практика виборців партійних керівників таємним голосуванням з кількох кандидатур. Визнання неспроможності існування концепції «розвинутого соціалізму». Переосмислення історичного минулого, критичний аналіз радянського устрою. Прояви гласності: Видано твори раніше заборонених письменників і поетів. Почав працювати Український культурологічний клуб в Києві, в діяльності якого активно брали участь інтелігенція, дисиденти, політв’язні. Відновила роботу громадська група сприяння Гельсінських угод – «Український гельсінський союз». Поява незалежних від партійних структур політ клубів, громадсько-політичних об’єднань. Відбулися установча конференція «Товариства укр.. мови ім.. Шевченка», «Меморіалу». Створення масового громадсько-політичного руху на підтримку перебудови – РУХу. \\26 квітня 1986 р. вибухнув реактор Чорнобильської атомної електростанції.\\. В другій половині 80-х – погіршення економічної ситуації (не було вироблено чіткого плану проведення нових змін, нічого не зроблено для структурної перебудови промисловості, зношеність основних фондів підприємств, не вдалось впровадити в виробнгицтво найновіших досягнень вітчизняних вченів). Реформи в політ. системі: Вищим законодавчим органом держави оголошувався З’їзд народних депутатів. Передбачався поступовий перехід влади від партапарату до конституційних органів. Партія визнавала політичний плюралізм і багатопартійність. (УРП, СДПУ, УНП, ДСУ, ПДВУ, УМА, ПЗУ).