68 Білет

З початку 90-х років, із становленням національних держав, питання національних меншин на пострадянському просторі все частіше привертає увагу науковців. Перспективи щодо внутрішнього розвитку новостворених держав та зародження демократії тісно пов’язані із проблемою національних меншин.  Проголошення незалежності України у 1991 році створило умови для її трансформації у демократичну, соціальну і правову державу, головним обов’язком якої є забезпечення прав і свобод громадян, інтеграції в міжнародно-правову систему захисту прав людини, врегулювання правового становища національних меншин.  Проблема національних меншин є дуже актуальною для України, оскільки сьогодні ми можемо спостерігати масове переселення інших народів. На території України проживають, за переписом населення 2001 р., 130 національностей. Українці становлять 77,8 %, росіяни 17,3 %. Далі йдуть білоруси (0,6 %), молдавани (0,5 %), кримські татари (0,5 %), болгари (0,4 %), угорці, румуни та поляки (по 0,3 %), євреї (0,2 %) та інші, що є незаперечним свідченням важливості правового регулювання становища національних меншин в Україні [1, 9]. Кожна з представлених в Україні етнічних груп так чи інакше прагне зберегти свою мову, культурну спадщину, традиції, які в кінцевому рахунку формують основи національної ідентичності, забезпечують можливості для підтримки життєдіяльності й розвитку культури того чи іншого етносу, підтримки його соціальної й політичної спроможності. Ці положення закріплені Законом України «Про національні меншини в Україні» 1992 р. і Конституцією України 1996 р., а також наявність Декларації прав національностей України 1991 р. свідчить, що українська держава поступово створює необхідні правові умови розвитку національних меншин. Мирне співіснування народів у багатоетнічному суспільстві визначається поєднанням різноманітних чинників: економічних, соціальних, політичних, релігійних, культурних, історичних. Природно, усталені типи міжетнічної взаємодії, як правило, мають стабільний потенціал толерантності та взаємопристосованності етнічних груп до спільного життя на єдиній території. Україна відкрито проголосила світові, що будує демократичну правову державу, в якій однаково добре буде українцям і росіянам, євреям і полякам, білорусам і угорцям, болгарам і молдаванам, німцям і румунам, представникам усіх народів, для яких українська земля стала рідною. Проблеми міжнаціональних відносин стали одним з важливих аспектів діяльності Верховної Ради України, її комісій і комітетів з питань культури та духовного відродження, державного суверенітету, міжреспубліканських та міжнаціональних відносин. Для сучасної України проблеми національних меншин і міжнаціональних відносин гостро актуалізовані ще тією обставиною, що вони відбуваються в процесі трансформації та побудови національної держави не відходячи від принципів євроінтеграції, задекларованої українською дипломатією. Процес формування нової держави, нового суспільства, передусім повинен спиратися на ідею єднання, яка б консолідувала це суспільство, стала б фундаментом його стабілізації, й цілком очевидно, що в багатонаціональній державі, якою є Україна, ця ідея повинна сприйматися всіма її громадянами незалежно від їх національних відмінностей. Забезпечення гарантій та механізму реалізації прав національних меншин стало одним з провідних політико-правових напрямів діяльності у становленні незалежної Української держави та у максимальному наближенні законодавства України до законодавства провідних європейських країн стосовно національних меншин і національних відносин. Актуальність теми дослідження не викликає сумніву, оскільки:  – є необхідність у створенні теоретичних основ та визначення системи права і свобод національних меншин;  – є потреба вдосконалити чинне законодавство, яке стосується національних меншин;  – є реальна потреба у створенні діючих механізмів, що забезпечували б основні права та свободи національних меншин у нашій країні.  Об’єктом дослідження є правове становище національних меншин в Україні. Предметом дослідження – гарантії та механізм захисту прав і законних інтересів національних меншин в Україні.  Системний аналіз об’єкту дослідження зумовив використання наступних наукових методів: діалектичного, формально-логічного, історико-порівняльного. Виходячи з актуальності вказаної теми, метою даної роботи є аналіз теоретичних і організаційних проблем; метою дослідження є комплексний науковий аналіз особливостей правового становища національних меншин на  території України.