46 Білет.

. Становлення радянської влади на Україні. Встановлення більшовицької радянської владив Україні відбулося при зовнішньому збройному втручанні з боку комуністичної Росії.Після ультиматуму 4 грудня 1917 р. Центральній Раді більшовицькі війська наступного дня розпочали наступ на територію УНРі 8 грудня зайняли Харків. Там, під захистом московських багнетів, зібрався I Всеукраїнський з'їзд Рад, повністю контрольований Москвою, і 12 грудня 1917 р. резолюцією "Про організацію влади в Україні" проголосив вУкраїнській Народній Республіцірадянську владу. Одночасно обрано вищий розпорядчий і законодавчий орган влади на період між з'їздами Рад - Центральний виконавчий комітет на чолі з Ю. Медведєвим. ЦВК 17 грудня сформував уряд - Народний Секретаріат у складі 11 секретарств, який очолив М.Скрипник. Місцевими органами радянської влади проголошувалися губернські, повітові, волосні, сільські та міські ради робітничих, селянських і солдатських депутатів та надзвичайні органи влади - ревкоми, реввійськревкоми, надзвичайні комісії.Перша радянська влада протрималася до березня 1918 р., коли більшовицьку армію витіснили з України німецько-австрійські війська, які відновили УНР. Вже в умовах кризи гетьманського режиму, 28 листопада 1918 р. більшовики створили в Курську Тимчасовий робітничо-селянський уряд України а чолі з Ю. П'ятаковим. За допомоги російських радянських військ цей уряд 6 січня 1918 р. захопив Харків, проголосив Україну соціалістичною радянською республікою- УСРР, декларувавши її федерацію з Росією. 29 січня ЦВК, який очолював В.Затонський, призначив новий уряд - Раду Народних Комісарів і голову Раднаркому - X.Раковського. Місцевими органами влади залишилися ради, ревкоми та створені комітети бідноти. Означену державну структуру закріпила Конституція УСРР, прийнята 14 березня 1919 р. В умовах денікінської окупації України, витіснені звідси більшовики створили в Москві 11 грудня 1919 р. Всеукраїнськийреволюційнийкомітет, який перебрав на себе найвищу законодавчу та виконавчу владу в УСРР. Очолював Г. Петровський. У кінці лютого 1920 p., після вигнання денікінців і чергового встановлення радянської влади, відновилидіяльністьВУЦВК, Раднарком та місцеві органи більшовицькоїдиктатури. В Україні остаточно встановилася радянська влада.

Радянський уряд України, який з січня 1919 року очолював надісланий з Москви X. Раковський, проводив, як і ленінський Раднарком, політику «воєнного комунізму». Ця політика передбачала силовими методами замінити товарно-грошові відносини прямим продуктообміном між виробниками. Відповідно проводилась найсуворіша централізація управління промисловістю, виробництвом і розподілом продуктів, заборона приватної торгівлі, націоналізація всієї промисловості. Робітники й службовці переводилися на воєнний стан, впроваджувалась обов’язкова трудова повинність та карткова система в містах.

Особливим лихом для селянства стала продрозкладка, яка передбачала фактично безкоштовну реквізицію майже всього, що зростив селянин. До того ж заперечуючи приватну власність на землю, більшовики почали утворювати комуни і радгоспи, що по суті означало оголошення війни селянству.

Ризький мир — договір, підписаний у Ризі 18 березня 1921 представниками РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщі — з другого^[1], який формально закінчив польсько-радянський збройний конфлікт 1919–1920 років, санкціонував поділ українських і білоруських земель між Польщею і Радянською Росією та фактично анулював Варшавський договір 1920.

Ризький мир був завершенням переговорів, які велися спершу (серпень 1920) у Мінську, а згодом (від 21 вересня 1920) у Ризі. Польську делегацію очолював Я. Домбський, радянську — К. Данішевський (Мінськ) та А. Йоффе (Рига); УСРРрепрезентував спершу Д. Мануїльський, а потім Ю. Коцюбинський і Е. Квірінґ.