- •Історія україни
- •Лекція 1 вступ до курсу «історія україни»
- •2. Історичні джерела. Джерелознавство. Історіографія
- •2. Періодизація історії України
- •Персоналії
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Лекція 2 стародавня доба на території україни
- •Персоналії
- •Найважливіші події:
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 3 київська русь
- •2. Давньоруська народність – «колиска трьох братніх народів». Міфи та реальність
- •Персоналії
- •Найважливіші події:
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література
- •Лекція 4 українські землі в складі литовського князівства й речі посполитої
- •3. Демографічні та етнокультурні процеси
- •4. Стратифікація суспільства
- •Персоналії
- •Найважливіші події:
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Лекція 5 національна революція та створення козацької держави (середина хvіі ст.)
- •3. Проблеми державотворення українського народу
- •Персоналії
- •Найважливіші події:
- •1648 Р.
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 6 під владою іноземних держав (XVIII – xіx ст.)
- •2. Правобережні й західноукраїнські землі
- •3. Специфіка русифікаторської політики царизму та імперського уряду Австро-Угорщини
- •4. Українська еміграція
- •Персоналії
- •Найважливіші події:
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 7 капіталістична еволюція україни у другій половині XIX ст.: напрями, особливості і соціально-політичні наслідки
- •Персоналії
- •Контрольні запитання:
- •Лекція 8 україна на початку XX ст. (1900-1914 рр.)
- •4. Розвиток культури в Україні на початку XX ст. (1900-1914 рр.)
- •Персоналії
- •Найважливіші події:
- •1900 Р.
- •1905 Р.
- •1907 Р.
- •1914 Р.
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 9 перша світова війна і україна ( 1914-лютий 1917 рр.)
- •Персоналії
- •Найважливіші події:
- •1918 Р.
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 10 українська революція (1917-1921 рр.)
- •2. Державні утворення і населення в 1918-1920 рр.
- •3. Більшовицька експансія та встановлення радянської влади в Україні
- •Персоналії
- •Найважливіші події:
- •1918 Р.
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована літератури:
- •Лекція 11 західноукраїнські землі у вирі революційно-визвольних рухів
- •1.Боротьба за незалежність і будівництво національної держави
- •2. Прорахунки та здобутки уряду зунр
- •3. Трагічний розвиток подій й ліквідація державності
- •Персоналії
- •Найважливіші події:
- •1918 Р.
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 12 україна в міжвоєнну добу світової історії (1918-1938 рр.)
- •1. Соціально-економічні перетворення радянсько-більшовицького керівництва: неп та індустріалізація країни з колективізацією сільського господарства
- •2. Національна політика та український культурний ренесанс
- •3. Сталінський тоталітарний режим. Політичні репресії в Україні
- •Персоналії
- •Найважливіші події:
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 13 західна україна в міжвоєнний період
- •1. Чужа влада та її державницькі «рецидиви»
- •2. Загальнонаціональні прагнення корінного населення
- •3. Радикалізація суспільно-політичного життя мешканців регіонів
- •Персоналії
- •Найважливіші події:
- •Лекція 14 друга світова війна (1939-1945 рр.)
- •1. Україна і суспільство в 1939-1941 рр.: соціально-економічні і культурні проблеми. Людина і влада
- •2. Возз’єднання західноукраїнських земель в складі урср
- •3. Найбільш дискусійні аспекти Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.)
- •4. Вклад українців у загальну перемогу: цифри, факти, оцінки
- •Персоналії
- •Найважливіші події:
- •1939 Р.
- •1941 Р.
- •1942 Р.
- •1943 Р.
- •1944 Р.
- •1945 Р.
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 15 україна у повоєнні роки (1946 – 1956 рр.)
- •1. Наслідки Великої Вітчизняної війни для політичного та міжнародного становища України
- •2. Відбудова народного господарства України в 1946 – на початку 1956-го років. Голод 1946-1947 рр.
- •3.Посилення ідеологічного тиску на суспільство. Національне питання.
- •4.Сталінізм на західноукраїнських землях.
- •Персоналії
- •Найважливіші події:
- •1946 Р.
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 16 криза та руйнація тоталітарної системи
- •1. Сутність і парадокси «відлиги»
- •2. Успіхи, прорахунки, абсурдність економіки
- •3. Дисидентський рух
- •4. Авторитарна командно-адміністративна система управління та її негативний вплив на суспільно-політичне життя. Неосталінізм
- •5.Духовне життя суспільства
- •6. Особливості функціонування політичної системи радянського суспільства. Зовнішня політика
- •Персоналії
- •Найважливіші події:
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 17 кроки до незалежності
- •2. Початок національного відродження. Повернення з небуття
- •3. На шляху до багатопартійності
- •4. Декларація про державний суверенітет
- •5. Проголошення незалежності та його підтвердження всеукраїнським референдумом
- •6. Нові можливості в науці та культурі України в роки перебудови
- •Персоналії
- •Найважливіші події:
- •Рекомендована література:
- •Лекція 18 утверджена соборність
- •1. Суспільно-політичне й економічне становище в перші роки незалежності
- •2. Вибори та розстановка сил
- •3. Україна на міжнародній арені
- •4. Конституційний процес: закономірності, прорахунки, перспективи
- •5. Економічний розвиток, соціальні перетворення: сьогодення і майбутнє
- •6. Культурницькі горизонти: що попереду?
- •Персоналії
- •Найважливіші події
- •1991 Р.
- •1992 Р.
- •1997 Р.
- •2008 Р.
- •2010 Р.
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
Персоналії
Бурмистренко Михайло Олексійович (1902-194) – політичний та державний діяч. Закінчив Московський інститут журналістики. Із січня 1938 р. – другий секретар ЦК КП(б)У, голова ВР УРСР. Один з організаторів партизанського руху в Україні, член військової ради Південно-Західного фронту (серпень-вересень 1941 р.). загинув у бою 29 вересня 1941 р. в районі Шумейково Полтавської області.
Ватутін Микола Федорович (1901-1944) – генерал армії, Герой Радянського Союзу (з 1965, посм.), командувач військами Воронізького фронту (липень-жовтень 1942 р. та березень-жовтень 1943 р.), Південно-Західного (жовтень-березень 1943 р.), 1-го Українського (жовтень 1943 р. – березень 1944 р.) фронту. 29 лютого 1944 року був тяжко поранений і 15 квітня 1944 року помер. Похований у Києві.
Єроменко Андрій Іванович (1892-1970) – Маршал Радянського Союзу (1955), Герой Радянського Союзу (1944), Герой ЧССР (1970). З липня 1941 року заступник командувача Західного фронту, серпень-жовтня 1941 року командувач Брянським фронтом, із серпня 1942 року командувач Сталінградським фронтом, Південним (січень-лютий 1943 р.), Калінінським (квітень-жовтень 1943 р.), 1-м Прибалтійським (жовтень-листопад 1943 р.) фронтами. Другим Прибалтійським ( з квітня 1944 р.), 4-м Українським (з березня 1945 р.) фронтами. Урна з прахом похована у Кремлівській стіні.
Жуков Георгій Костянтинович (1896-1974) – Маршал Радянського Союзу (1943), Герой Радянського Союзу (1939, 1944, 1945, 1956), Герой МНР (1969). Двічі удостоєний орденом "Перемоги". З червня 1941 р. – член Ставки, із серпня 1942 р. – заступник Верховного Головнокомандувача. У березні-травні 1944 р. – командувач 1-го Українського фронту. З листопада 1944 р. до травня 1945 р. – командувач 1-го Білоруського фронту. Урна з прахом похована у Кремлівській стіні.
Кирпонос Михайло Петрович (1892-1941) – генерал-полковник, Герой Радянського Союзу (1940), з січня 1941 року – командувач Київським особливим ВО. З почату війни – командувач Південно-Західним фронтом. Загинув у бою 20 вересня 1941 р. в районі Шумейково поблизу м. Лохвиця, Полтавської області. Похований у Києві, у парку Вічної Слави.
Ковпак Сидір Артемович (1887-1967) – державний та громадський діяч, один з керівників партизанського руху, двічі Герой Радянського Союзу (1942, 1944), генерал-майор (1943). В 1941-1942 рр. – командир з’єднання, яке здійснило ряд глибоких рейдів на Правобережну Україну. За 26 місяців з’єднання пройшло понад 10 тис. км, знищивши гарнізони ворога у 39 населених пунктах. З 1947 р. – заступник голови Президії ВР УРСР. На честь героя встановлено пам’ятник у Путивлі.
Кожедуб Іван Микитович (1920-1991) – тричі Герой Радянського Союзу (1944, 1944, 1945). За роки війни здійснив 330 бойових вильотів, збив 62 літаки противника. Обраний депутатом ВР СРСР в 1946-1962 рр. з 1964 р. – заступник командувача авіацією Московського ВО, з 1971 р. – у центральному апараті Військово-Повітряних Сил.
Конєв Іван Степанович (1897-1973) – двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), Маршал Радянського Союзу, Герой ЧССР (1970), Герой МНР (1971). В 1940-1941 рр. – командувач військами Забайкальського і Північнокавказького ВО. Під час Великої Вітчизняної війни – командувач військ 1-го і 2-го Українських фронтів.
Руднєв Семен Васильович (1899-1943) – один із організаторів партизанського руху в Україні. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно), генерал-майор (1943). У вересні 1941 року очолив партизанський загін в Сумській області, який у жовтні 1941 р. об’єднався з Путивльським загоном під командуванням С.А. Ковпака. З жовтня 1941 р. був комісаром партизанського з’єднання. Разом із сином Радієм загинув за остаточно нез’ясованих обставин у бою біля Делятина Івано-Франківської області.
Строкач Тимофій Амвросієвич (1903-1963) - один із організаторів партизанського руху в Україні, генерал-лейтенант (1944). Учасник оборонних боїв 1941 р. за Київ і Москву. В 1942-1945 рр. – начальник Українського штабу партизанського руху. Після війни – заступник наркома НКВС УРСР (1945-1946), міністр внутрішніх справ УРСР (1946-1956), начальник Головного управління прикордонних військ, заступник міністра МВС УРСР (1956-1957). Депутат ВР СРСР в 1937-1958 рр.
Хрущов Микита Сергійович (1894-1971) – державний і партійний діяч, генерал-лейтенант (1943). У 1938-1949 рр. (з перервою у квітні-листопаді 1947 р.) – перший секретар ЦК КП(б)У, в 1944-1947 рр. – одночасно головою Раднаркому України. Під час Великої Вітчизняної війни – член Військових рад кількох фронтів.