4. Безготівкові міжгосподарські рахунки

Організаційно безготівкові розрахунки поділяються на :

• міжгосподарські

• міжбанківські.

Розрізняють ще розрахунки за :

• товарними операціями (за продукцію, товари послуги),

• нетоварні операції (розрахунки з бюджетом, фондами цільового призначення, управління, судочинства)

Принципи міжгосподарських розрахунків:

1. підприємства всіх форм власності зобов’язані зберігати свої грошові кошти в установах банків, за винятком невеликих за розміром залишків коштів у касі,

2. підприємства вибирають банк який їх обслуговує,

3. підприємства самостійно розпоряджаються коштами, які знаходяться на їх рахунках,

4. самостійно вибирають форму розрахунків.

Розрахунковими документами називають складені на папері за встановленою формою документи, які подаються банкам юридичними та фізичними особами з дорученням переказати з їхніх рахунків певну суму.

Відповідно до видів розрахункових документів та порядку їх обороту розрізняють кілька форм безготівкових розрахунків: платіжним дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, чеками, акредитивами, платіжними вимогами, інкасовими дорученнями, векселями.

Розрізняють такі способи платежів за безготівковими розрахунками:

• негайний

• з відстрочкою платежу,

• попередній,

• плановий платіж,

• залік взаємних вимог.

Розрахунки платіжними дорученнями – це письмовий документ стандартної форми з дорученням клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування вказаної суми коштів з його рахунку на рахунок одержувача.

Один із найбільш поширених форм розрахунків. Його виписує платник, чітко дотримуючись установлених правил оформлення цього документа, і подає в банк, що його обслуговує не пізніше ніж протягом 10 календарних днів.

Платіжні вимоги-доручення - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин. Верхня частина - вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити вартість товару, виконаних робіт, послуг. Нижня частина - доручення покупця (платника грошових коштів) банку, який його обслуговує, переказати належну суму коштів з його рахунка на рахунок постачальника. Цей розрахунковий документ заповнює постачальник (отримувач грошових коштів) і направляє покупцеві (платнику коштів). Покупець (платник коштів), коли він згоден оплатити товар (роботи, послуги), заповнює нижню частину цього документа і направляє його у свій банк (банк, який його обслуговує) для переказу акцептованої суми на розрахунковий рахунок постачальника.

Банк приймає вимогу доручення від платника протягом 20-ти календарних днів після виписки і на суму, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника.

Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями застосовуються переважно в міжміських розрахунках за відвантажені товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги, їх не застосовують стосовно розрахунків претензійного характеру навіть тоді, коли вони випливають із реальних відносин щодо поставки товарів і надання послуг. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями можуть бути з акцептом або без акцепту.

Чек - письмове розпорядження платника своєму банку сплатити зі свого рахунка пред'явнику чека відповідну грошову суму. У розрахунках між підприємствами застосовуються розрахункові чеки. Для отримання готівки з рахунків у банківських установах використовуються грошові чеки. Розрахунковий чек - це документ стандартної форми з дорученням чекодавця своєму банкові переказати кошти на рахунок пред'явника чека (отримувача коштів). Розрахунковий чек, як і платіжне доручення, заповнює платник. На відміну від платіжного доручення чек передається платником підприємству - отримувачу платежу безпосередньо під час здійснення господарської операції. Отримувач платежу подає чек у свій банк для оплати. Існує кілька видів розрахункових чеків: акцептовані, неакцептовані банком, з лімітованих і нелімітованих книжок. Останні застосовуються у місцевих розрахунках за отримані товари, надані послуги, у постійних розрахунках з транспортними організаціями (оплата фрахту), з підприємствами зв'язку.

У розрахунках фізичної особи з підприємством чеками дозволяється отримати чекодавцем здачу , але не більше ніж 20% від суми чека.

Ліміт чекової книжки – уце максимальна сума, на яку платник може виписати чек (и0 з цієї книжки.виписаний чек діє протягом 10-ти днів.

Якщо в чековій книжці після закінчення її дії залищились гроші, то їх банк може їх видати, або продовжити термін дії книжки.

Акредитив - це розрахунковий документ із дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально задепонованих коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар.

Акредитив застосовується в розрахунках між постачальниками і покупцями. Документи постачальника оплачуються банком тільки на умовах, передбачених в акредитивній заяві покупця.

Розрахунки в порядку планових платежів.

У разі рівномірних і постійних поставок товарів і наданих послуг покупці можуть розраховуватись з постачальниками в порядку планових платежів, при яких розрахунки здійснюються періодично за домовленістю сторін.. це здійснюється при використанні платіжних доручень планові платежі можуть виконуватись щоденно або періодично, в строки погодження між клієнтами. На кожний плановий платіж банку подається окремий документ.

Розрахунки основані на заліку взаємних вимог

При цій формі розрахунків кожне підприємство є одночасно постачальником, і покупцем різних видів товарів чи послуг. За даних умов доцільно використовувати розрахунок як залік взаємних боргів, після чого кожне підприємство отримує або сплачує тільки різницю (сальдо)

Розрахунки векселями – полягає виконання банком на доручення клієнтів по оплаті векселя (детально в темі 4.)