Семінарське заняття 14 Тема: Суб’єкти суспільного розвитку: особистість та соціальні спільноти

1. Соціальна сфера життєдіяльності суспільства. Соціально-класова структура сучасного суспільства.

2. Суб’єкти суспільного розвитку: історія і сучасність. Поняття культурно-історичного суб’єкта, його провідна роль в соціально-класовій структурі суспільства.

3. Основні історичні форми спільнот людей. Співвідношення і специфіка понять „етнос”, „нація”, „народ” як соціально-філософська проблема.

4. Особистість у вимірах філософського аналізу. Поняття „людина”, „індивід”, „індивідуальність”, „особистість” та їх специфічні ознаки.

5. Особистість і народ. Понятття „пересічної”, „історичної” та „видатної” особистості. Роль особистості в історії.

Джерела: 5, 22, 30, 62, 65, 67, 68.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: людина, індивід, індивідуальність, особистість, етнос, нація, народ, рядової, історичної та видатної особистості, відчуження, детермінованість, людина, індивід, індивідуальність, особистість, соціальна стратифікація,

Особливу увагу слід звернути на такі питання:Філософська концепція людини. Роль праці і мови у формуванні свідомості і предметно-практичної діяльності. Людина як суб’єкт усіх форм діяльності і структури суспільних відносин. Діалектика природнього (біологічного) і соціального в історичному та індивідуальному розвитку людини. Поняття „людина”, „індивід”, „індивідуальність”, „особистість”. Особистість – продукт соціального середовища і системи виховання. Структура особистості та її характерні елементи. Основні закономірності історичного розвитку особистості як суб’єкта суспільного виробництва.

Зміцнювальний характер розуміння „суб’єкта суспільного розвитку ” в історії філософської думки. Місце та роль культурно-історичного суб’єкту в житті суспільства. Людина як суб’єкт суспільного розвитку. Індивідуальне та соціальне в історії. Матеріальний інтерес – основа об’єднання людей у соціальні групи. Поняття соціальної структури суспільства. Історична ґенеза основних спільнот людей: сім’я, рід, плем’я, народність, нація. Поняття класів, верств, прошарків. Соціально-класова структура сучасного індустріального суспільства. Теорії „соціальної стратифікації” та „соціальної мобільності” (П. Сорокін, Т. Парсонс, С. Ліпсет). Елітарні верстви й народні маси (Ч. Мілль, Т. Еліот). Структура соціальних відносин. Специфіка соціальної структури сучасного українського суспільства.

Соціальні класи й класові конфлікти в індустріальному суспільстві: альтернативи К. Маркса-Р. Дарендорфа.

Класи і нації. Нація як суб’єкт історичного розвитку. Характерні ознаки нації. Соціальне (Б. Бромлей) та етнічне (Л. Гумильов) у нації. Нації і раси. Специфіка національних відносин. Національні суперечності та шляхи їхнього подолання в сучасну епоху. Формування національної самосвідомості.

Співвідношення і специфіка понять „етнос”, „нація”, „народ” як соціально-філософська проблема.

Творча діяльність народу як основа суспільного розвитку. Роль особистості в історії. Поняття „рядової”, „історичної” та „видатної” особистості. Особистість і народ.

Соціальна активність особи як форма її відношення до світу. Діяльність особи як виявлення її соціальної активності. Основні елементи діяльності. Праця та спілкування як форми діяльності людини. Суспільна позиція особи. Обумовленість соціальної ролі та соціальна норма.

Інтереси суспільства та особи. Виникнення та розв’язання суперечностей між ними. Детермінованість сутності особи історично визначеною системою суспільних відносин та історичні типи взаємовідносин особи та суспільства. Відчуження як фактор, що зумовлює однобічний розвиток людини. Неспроможність метафізичної ідеї вічного відчуження ” людини від суспільних інститутів. Проблема подолання відчуження людини.