Семінарське заняття 12 Тема: Філософський аналіз суспільства

1. Особливості філософського пізнання суспільства.

2. Суспільствознавство як система та процес.

3. Об’єктивність, історизм, системність, єдність теорії та практики як основні методологічні принципи соціально-філософського пізнання.

4. Еволюційне, інволюційне і революційне у розвитку соціуму.

5. Поняття соціального прогресу та його критерії.

Джерела: 5, 22, 30, 62, 65, 67, 68.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: суспільствознавство, геополітика, детермінізм, ноосферу, суб’єктивізм, волюнтаризм, методологічні принципи, історизм, системність, єдність,соціальна філософія, гуманітарні науки, пізнання, соціальна філософія.

Особливу увагу слід звернути на такі питання: Особливості філософського пізнання суспільства. Роль соціального пізнання в історії. Суспільствознавство як система. Специфіка предмету соціальної філософії. Співвідношення предметів соціальної філософії та інших гуманітарних наук. Гуманістичний характер та методологічна спрямованість соціальної філософії. Загальнолюдське та класове в соціальній філософії. Об’єктивність, історизм, системність, єдність теорії та практики – основні методологічні принципи соціально-філософського пізнання. Головні категорії соціальної філософії. Еволюційне, інволюційне і революційне у розвитку суспільства і людини. Критерії прогресивного розвитку суспільства. Суспільство як система, що само розвивається. Співвідношення стихійного і свідомого; необхідного і випадкового у розвитку суспільства. Суб’єктивізм і волюнтаризм у суспільному розвитку. Історія суспільства як розвиток діяльності людей, що переслідують свої цілі.

Поняття суспільного виробництва. Матеріальне та духовне виробництво. Суспільна свідомість та її рівні і форми. Духовна сфера життєдіяльності суспільства та її структура. Природні умови розвитку суспільства. Географічне середовище та його роль у житті суспільства. „Географічний детермінізм” (Ш. Монтеск’є, Т. Бокль, Л. Мечніков та ін.), „геополітика” (Ф. Ратцель, Х. Маккіндер та ін.). Біосфера. Вчення В. Вернадського про ноосферу.

Предметність, діяльність і спілкування як форми існування соціуму.

Змістовий модуль 2

Семінарське заняття 13 Тема: Цивілізаційний та формаційний аналізи суспільства: історія і сучасність

1. Провідні концепції філософії історії (К.Маркс, М.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі, П.Сорокін, М.Вебер).

2. Поняття „культура”, „цивілізація”, „формація” та проблема їх співвідношення.

3. Цивілізаційний та формаційний аналізи суспільства як соціально-філософська проблема в контексті сучасної філософії історії.

4. Особливості, суперечності і перспективи розвитку сучасної цивілізації. Проблема кризи цивілізації в умовах сьогодення і пошук шляхів виходу з неї.

Джерела: 5, 22, 30, 62, 65, 67, 68.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: цивілізація, культура, формація, цивілізація, економічний ріст, еволюція, прогрес.

Особливу увагу слід звернути на такі питання:Основні концепції філософії історії (К. Маркс, М. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі, П. Сорокін). Проблема побудови теоретичних моделей суспільства. Розвиток суспільства як природно-історичний процес зміни суспільно-економічних формацій (К. Маркс), соціальних систем (Т. Парсонс), стадій „економічного росту” (У. Ростоу), еволюції типів культур (М. Вебер, П. Сорокін), круговороту локальних цивілізацій (А. Тойнбі).

Ідея прогресу в історії соціальної філософії. Основні критерії соціального прогресу.

Поняття цивілізації та цивілізаційних основ розвитку суспільства. Формація й цивілізація. Сучасна цивілізація, її особливості й суперечності. Західна стратегія розвитку цивілізацій. Проблема співвідношення понять „цивілізація”, „культура”, „формація”.

Змістовий модуль 2