Змістовий модуль 1

Семінарське заняття 6

Тема: Філософія марксизму та його історична доля

1. Соціально-історичні умови виникнення марксистської філософії.

2. Матеріальне виробництво як центральна категорія філософії марксизму.

3. Марксистське розуміння специфіки соціальних законів.

4. Проблема відчуження людини та шляхи його подолання у марксизмі.

5. Сучасність і марксизм. Історична доля марксизму.

Джерела: 5, 22, 30, 62, 65, 67, 68.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: марксистська філософія, історичний матеріалізм, практика, істина, діалектика матеріалізму.

Особливу увагу слід звернути на такі питання: Соціально-практична орієнтація марксистської філософії. Діалектичний матеріалізм К.Маркса і Ф.Енгельса. Виробництво як центральна категорія марксизму. Проблема відчуження у філософії марксизму. Марксистське вчення про практику і істину. Сутність матеріалістичного розуміння історії. Історична доля марксизму.

Змістовий модуль 1

Семінарське заняття 7

Тема: Сучасна зарубіжна філософія

1. Загальна характеристика та основні тенденції та етапи розвитку сучасної зарубіжної філософії.

2. Розробка методології наукового пізнання у позитивістській філософії.

3. Екзистенціалізм: основні течії і проблеми. Свобода і відповідальність особистості.

4. Релігійно-філософські напрями ХХ ст. (неотомізм, тейярдизм, персоналізм).

5. Проблема несвідомого в психоаналітичній філософії та його еволюція (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).

Джерела: 5, 22, 30, 62, 65, 67, 68.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: раціоналізм, ірраціоналізм, екзистенціалізм, персоналізм, неотомізм, герменевтика, неопозитивізм, постпозитивізм, структуралізм, воля, почуття, інтуїція, несвідоме.

Особливу увагу слід звернути на такі питання: Характерні риси сучасної зарубіжної філософії. Критичний перегляд принципів і традицій некласичної філософії кінця XIX – поч. XX ст. Проблема ірраціонального (воля, почуття, інтуїція, несвідоме). Світ як воля та уявлення. Волюнтаризм А.Шопенгауера. Ф. Ніцше та його ідея надлюдини.

Вчення С. К’єркегора про три стадії життя людини, проблема вибору. Позитивізм у філософії. О.Конт, Г.Спенсер як представники “першого позитивізму”, його суть та характерні риси. Подальший розвиток ідей позитивізму.

Захист і оновлення класичних філософських традицій: неотомізм (Ю.Бохенський, Ж.Марітен, Е.Жільсон), неокантіанство (О.Лібман, Г.Коген, Е.Кассірер, В. Віндельбанд, Г. Ріккерт), неогегельянство (Дж.Ройс, Б.Кроче, Р.Кронер, А.Ліберт, Ж. Валь, Ж. Іпполіт). Відображення суспільно-політичного життя, науково-теоретичного прогресу у філософській думці. Причини ідеологізації та політизації філософії.

Проблема раціонального та ірраціонального у філософії XX століття. Розмежування раціоналізму та ірраціоналізму. Проблема нераціонального (воля, почуття, інтуїція, несвідоме) і спроба його дослідження з позицій раціоналізму. Ірраціоналістичний і містичний підходи у філософському аналізі. Філософські проблеми психоаналізу (3.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).

Проблема людини у філософії XX ст. Екзистенціальна філософія та її різновиди: екзистенціалізм (М.Хайдеггер, К.Ясперс, Ж.Сартр, А.Камю); персоналізм (Е.Мун'є). Людина в умовах відчуження, соціальних криз і граничних ситуацій. Сутність та існування людини. Життя і смерть з точки зору "екзистенційної філософії".

Еволюція релігійної філософії в XX ст. Сучасний стан неотомізму. Суперечності і критицизм сучасної релігійної філософії. Християнський еволюціонізм П.Тейяра де Шардена.

Проблема знання і мови у філософії. Неопозитивізм (Л.Вітгенштейн, В.В.Карнап, Б.Рассел), структуралізм (К.Леві-Строс, М.Фуко, Ж.Лакан), герменевтика (Г.Гадамер, П.Рікьор, Е.Бетті). Постпозитивізм і його роль у сучасній науці та філософії (К.Поппер, Т.Кун, І.Лакатош, П.Фейєрабенд).