8. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт

8.1. Власник підприємства стосовно осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, може застосовувати заходи заохочення і стягнення, передбачені законодавством про працю.

8.2. Працівник інспекції за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці стосовно засудженої особи може застосовувати такі заходи заохочення:

8.2.1. Подання до суду матеріалів на засуджену особу щодо умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання штрафом на підставі частини другої статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України.

8.2.2. Зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування покарання.

8.3. Подання про умовно-дострокове звільнення засудженої особи від відбування покарання у виді виправних робіт або заміну невідбутої частини покарання штрафом готується інспекцією спільно із спостережною комісією або службою у справах неповнолітніх стосовно засудженої особи, яка відбула установлену Кримінальним кодексом України частину строку покарання та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення. Подання разом з особовою справою засудженої особи надсилається для розгляду до суду за місцем відбування нею покарання /частина 3 статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

8.4. До особової справи засудженої особи додається характеристика на неї від власника підприємства. Викладена в ній думка враховується при остаточному вирішенні питання про направлення до суду подання на засуджену особу.

8.5. Усебічно вивчивши матеріали про поведінку засудженої особи на виробництві та в побуті, ставлення до праці за період відбування покарання, інспекція надсилає до суду її особову справу та подання про умовно-дострокове звільнення.

Крім цього, до суду надсилаються такі матеріали:

копія облікової картки /оригінал облікової картки залишається в інспекції для контролю за своєчасним перерахуванням утриманих коштів у дохід держави/;

довідка про відбутий строк покарання засудженою особою на день направлення матеріалів до суду.

8.6. Час щорічної відпустки у строк відбування покарання зараховується з урахуванням думки трудового колективу та характеристики на засуджену особу від власника підприємства.

8.7. За наявності підстав за десять днів до надання засудженій особі щорічної відпустки працівник інспекції виносить мотивовану постанову /додаток 39 до цієї Інструкції/ про зарахування її часу до строку відбування покарання та про перерахування підприємством утриманих коштів із заробітку засудженої особи за час відпустки в дохід держави. Постанова про це негайно направляється на підприємство, оскільки заробітна плата за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку /стаття 21 Закону України «Про відпустки»/, а копія постанови долучається до особової справи засудженої особи.

8.8. Щорічна відпустка, незалежно від форми власності підприємства, надається строком не менше двадцяти чотирьох календарних днів /стаття 6 Закону України «Про відпустки»/, тому в такому випадку до строку відбуття покарання зараховується один календарний місяць.

8.9. За порушення порядку та умов відбування покарання у виді виправних робіт до засудженої особи може застосовуватися інспекцією застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності /частина 4 статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

8.10. Перед накладенням стягнення засуджена особа дає письмове пояснення про причини допущеного порушення, яке потім долучається до її особової справи.

8.11. Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді виправних робіт, інспекція надсилає прокуророві матеріали, що свідчать про ухилення, для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до частини другої статті 389 Кримінального кодексу України /доставлення такого засудженого до прокуратури та до суду здійснюється працівниками органів внутрішніх справ/. Копії цих матеріалів долучаються до особової справи засудженої особи /частина 5 статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

8.12. Ухиленням засудженої особи від відбування покарання у виді виправних робіт є:

невиконання встановлених обов’язків;

порушення порядку та умов відбування покарання;

вчинення проступку, за який її було притягнуто до адміністративної відповідальності;

допущення більше двох разів протягом місяця прогулів, а також більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.

8.13. Порушником визнається також засуджена особа, яка не з’явилась без поважної причини до інспекції або зникла з метою ухилення від відбування покарання, а також засуджена особа, яка виїхала без дозволу інспекції за межі України.

8.14. При підготовці подання прокуророві про вирішення питання щодо притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності, в ньому вказуються конкретні факти ухилення засудженої особи від відбування призначеного судом покарання /кількість прогулів; час, протягом якого засуджена особа не приступила до роботи або не з’являлась без поважної причини до інспекції; заходи впливу, які застосовувалися до неї; наявність у засудженої особи адміністративних стягнень тощо/.

8.15. Разом з поданням до прокуратури направляються:

копія вироку;

копія облікової картки /завірена підписом працівника інспекції та скріплена печаткою/;

довідка про допущені порушення і вжиті заходи впливу;

довідка про відбутий строк покарання на день направлення подання до прокуратури;

інші матеріали, що свідчать про ухилення засудженої особи від відбування покарання.