5. Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років

5.1. Звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов’язані:

виконувати обов’язки, які покладені на них судом;

повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;

з’являтися за викликом до інспекції;

не порушувати громадського порядку.

У разі неприбуття за викликом до інспекції без поважних причин до засудженої особи може бути застосовано привід, який здійснюється відповідними органами внутрішніх справ.

Поважними причинами неявки засудженої особи до інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені /частина 5 статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

5.2. Якщо засуджена особа ухиляється від виконання покладених на неї судом обов’язків чи притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку або засуджена жінка не займається доглядом, вихованням дитини, то такій засудженій особі виноситься застереження у виді письмового попередження /додаток 43 до цієї Інструкції/ про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання /частина перша статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

5.3. Якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов’язків після застереження у виді письмового попередження або три і більше разів вчинювала правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, а також коли засуджена особа не з’являється до інспекції два і більше разів без поважних причин /що повинно бути підтверджено матеріалами/ або зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постійного місця проживання, або засуджена жінка не займається доглядом, вихованням дитини, то інспекція вносить до суду подання /додаток 44 до цієї Інструкції/ про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання. Щодо неповнолітніх до суду надсилається спільне зі службою у справах неповнолітніх подання на підставі статті 408² Кримінально-процесуального кодексу України /доставлення таких засуджених осіб до суду здійснюється працівниками органів внутрішніх справ/.

5.4. Невиконанням обов’язків вважається, коли засуджена особа не виконала хоча б одного з обов’язків, які було покладено на неї судом /наприклад, не з’являється до інспекції два і більше разів підряд без поважних причин/. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням надсилається до суду протягом місяця після встановлення таких фактів /частина 3 статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

5.5. До суду разом з поданням надсилаються особова справа та всі матеріали, що свідчать про невиконання засудженою особою покладених на неї судом обов’язків, притягнення до адміністративної відповідальності, ухилення від контролю за її поведінкою. У поданні вказується, коли і які порушення допустила засуджена особа, які заходи впливу до неї застосовувалися. У разі задоволення подання особова справа залишається та зберігається в суді, а при відмові в задоволенні - повертається до інспекції.

5.6. У разі відмови суду в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням таке подання надсилається до суду повторно, якщо засуджена особа знову притягувалась до адміністративної відповідальності або і далі не виконує покладені на нею судом обов’язки.

5.7. У день закінчення іспитового строку, у разі відмови судом у задоволенні подання інспекції, до суду надсилається подання про звільнення такої засудженої особи від призначеного їй покарання.

5.8. Стосовно засудженої особи, яка виконала покладені на неї судом обов’язки та не вчинила нового злочину /що підтверджується вимогою про судимість та притягнення до кримінальної відповідальності з підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті/, після закінчення іспитового строку до суду направляються подання та особова справа засудженої особи для вирішення питання про звільнення її від призначеного покарання. Якщо останній день іспитового строку припадає на вихідний чи святковий день, то подання направляється до суду в перший робочий день після них. У поданні вказується, як засуджена особа зарекомендувала себе під час перебування на обліку, як виконувала обов’язки, як характеризується за місцем роботи, навчання чи проживання.

5.9. Стосовно звільнених від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, інспекція спільно з відповідними органами внутрішніх справ здійснює контроль також щодо таких питань:

5.9.1. Чи не відмовилася жінка від дитини та чи не передала її до дитячого будинку?

5.9.2. Чи не зникла з місця проживання?

5.9.3. Чи не ухиляється від виховання дитини та догляду за нею?

5.10. Якщо засуджена особа порушує вимоги, установлені для неї законодавством, що свідчить про її небажання стати на шлях виправлення, до суду надсилаються подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням /звільнення від відбування покарання/ і направлення засудженої особи для відбування призначеного за вироком суду покарання та особова справа засудженої особи.

5.11. Залежно від поведінки звільненої від відбування покарання вагітної жінки чи жінки, яка має дитину віком до трьох років, після досягнення дитиною трирічного віку або в разі смерті дитини інспекція надсилає до суду подання /разом з особовою справою/ для вирішення питання про звільнення її від відбування покарання або заміну покарання більш м’яким чи направлення засудженої особи для відбування покарання, призначеного вироком суду.

 

6. Організація та проведення розшуку осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, місцезнаходження яких невідоме

6.1. Якщо місцезнаходження осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, невідоме чи у разі неприбуття після звільнення з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання, працівник підрозділу інспекції, у якому засуджена особа перебуває на обліку /на територію обслуговування якого мав прибути/, проводить такі початкові розшукові дії:

6.1.1. Опитує родичів, сусідів та знайомих засудженої особи, установлює її можливе місцеперебування і зв’язки за межами місця проживання.

6.1.2. Через працівників відділу кадрів за місцем роботи або навчання встановлює осіб, які можуть знати місцезнаходження засудженої особи.

6.2. Направляє запити:

6.2.1. За місцем проживання родичів та знайомих засудженої особи.

6.2.2. До адресно-довідкового бюро, ЖЕКу, селищної, сільської чи міської ради.

6.3. Перевіряє:

6.3.1. Медичні установи за місцем проживання, морги /чи не стала засуджена особа жертвою нещасного випадку або злочину/.

6.3.2. За обліками органів внутрішніх справ /чи немає засудженої особи серед затриманих, адмінарештованих, у спецустановах органів внутрішніх справ/.

6.4. Початкові розшукові заходи проводяться протягом одного місяця з дня, коли працівнику інспекції стало відомо про залишення засудженою особою місця постійного проживання або неприбуття звільненого з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання.

6.5. Якщо протягом указаного терміну місцезнаходження засудженої особи не встановлене, то працівник інспекції передає подання, копію вироку суду та матеріали початкових розшукових заходів із супроводжувальним листом до органів внутрішніх справ для здійснення подальшого розшуку засуджених осіб.

Одночасно з цим стосовно засудженої особи інспекція надсилає до суду подання для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням чи звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

6.6. Зниклим з місця проживання визнається засуджена особа, місцезнаходження якої не встановлено протягом 30 днів у результаті проведення інспекцією початкових розшукових заходів.

6.7. Копії подання та матеріалів початкових розшукових заходів долучаються до особової справи засудженої особи, як і всі інші матеріали, що надходять після цього.

6.8. У разі потреби працівнику органів внутрішніх справ надаються копії інших документів, що містяться в особовій справі засудженої особи, яка розшукується.

6.9. Після затримання засудженої особи /установлення місцезнаходження/ працівник інспекції з’ясовує всі обставини і причини залишення нею постійного місця проживання або неприбуття до обраного місця проживання і, впевнившись, що мало місце ухилення від відбування покарання, надсилає до суду подання та матеріали для вирішення питання про направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.

6.10. У разі встановлення місцезнаходження засудженої особи, яка розшукувалась і проживає в іншому регіоні /за відсутності ухилення від відбування покарання/, працівник інспекції негайно надсилає запит про це до підрозділу інспекції за її новим місцем проживання з вимогою негайно перевірити місце проживання засудженої особи і за потреби зробити запит для направлення її особової справи.

6.11. Після отримання такого запиту працівник інспекції протягом десяти днів проводить перевірку і у разі позитивного результату робить запит про направлення на його адресу особової справи засудженої особи.

6.12. В особовій справі особи, яка перебуває в розшуку, мають бути: копія постанови про оголошення розшуку із зазначенням номера розшукової справи, довідки про стан розшуку засудженої особи через кожні шість місяців.

6.13. Особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, розшук якої оголошено у зв’язку з ухиленням від відбування покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством /частина 6 статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України/.