9. Порядок та підстави зняття з обліку осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

9.1. Виконання покарання припиняється, і засуджена особа знімається з обліку у зв’язку з /із/:

9.1.1. Відбуттям строку покарання.

9.1.2. Скасуванням вироку - за наявності відповідної постанови /ухвали/ суду.

9.1.3. Амністією чи помилуванням - за наявності відповідної постанови /ухвали/ суду чи розпорядження Управління з питань помилування Адміністрації Президента України про виконання Указу Президента України про помилування.

9.1.4. Засудженням за учинення нового злочину - за наявності вироку суду, що набрав законної сили.

9.1.5. Смертю засудженої особи - за наявності відповідної довідки з органу реєстрації актів цивільного стану.

9.1.6. Зміною засудженою особою постійного місця проживання - за наявності підтвердження про отримання особової справи підрозділом інспекції за новим місцем проживання.

9.2. Зняття засудженої особи з обліку після відбуття покарання здійснюється за рапортом працівника інспекції, затвердженим начальником підрозділу інспекції.

9.3. Зняття засудженої особи з обліку з інших підстав здійснюється у день надходження відповідних документів до інспекції.

9.4. Про дату та підстави зняття засудженої особи з обліку робляться відповідні записи в журналі обліку засуджених осіб та на першій сторінці обкладинки особової справи.

9.5. У десятиденний термін після зняття з обліку особи, яка підлягає призову на строкову військову службу, у відповідний військкомат направляється повідомлення /додаток 20 до цієї Інструкції/.

У такий самий термін про зняття з обліку засудженої особи направляється повідомлення до відділу /відділення/ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб /державної автомобільної інспекції.../.

 

10. Строки та умови зберігання документації

10.1. Установлюються такі строки зберігання документів стосовно осіб, які перебували на обліку в інспекції:

10.1.1. Три роки - особові справи засуджених осіб, яких було знято з обліку.

10.1.2. П’ять років - журнали обліку осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

10.1.3. Три роки - звіти про чисельність засуджених осіб, які перебували на обліку, та справи з листування щодо питань виконання судових рішень.

10.2. Обчислення строків зберігання документів, указаних у пунктах 9.1.1, 9.1.2 та 9.1.3 цього розділу Інструкції, проводиться з 1 січня року, наступного за роком закінчення провадження матеріалів.

10.3. Особові справи засуджених осіб, яких було знято з обліку, зберігаються у пачках за місяцями і роками зняття з обліку.

10.4. Після закінчення строків зберігання усі вищезазначені документи підлягають знищенню у порядку, визначеному законодавством.

 

Розділ II. Порядок виконання покарання у виді громадських робіт /стаття 56 Кримінального кодексу України, статті 36 - 40 Кримінально-виконавчого кодексу України/

1. Загальні положення

1.1. У цьому розділі визначається порядок виконання покарання у виді громадських робіт та проведення із засудженими особами індивідуально-профілактичної роботи з метою їх виправлення та недопущення учинення ними нових злочинів та інших правопорушень.

1.2. Виконання покарання у виді громадських робіт покладається на інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженої особи з метою її виправлення та недопущення учинення нею нового злочину - на органи внутрішніх справ /частина 3 статті 36 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

1.3. Виконання покарання у виді громадських робіт включає в себе:

облік засуджених осіб;

роз’яснення порядку і умов відбування покарання;

погодження з органами місцевого самоврядування переліку об’єктів, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи;

здійснення контролю за додержанням умов відбування покарання засудженими особами і власником підприємства за місцем відбування засудженими особами громадських робіт;

облік відпрацьованого засудженими особами часу;

проведення інших заходів, передбачених законом.

1.4. Підрозділи інспекції для виконання покладених на них функцій використовують гербову печатку та штамп, а працівники інспекції мають право підпису документів, які учиняються під час виконання покарання у виді громадських робіт.

1.5. Виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється на основі участі засуджених осіб у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України /частина 2 статті 36 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

1.6. Засуджені особи, які відбувають покарання у виді громадських робіт, виконують обов’язки та користуються правами, установленими законодавством України, з обмеженнями, передбаченими для осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт, та вироком суду.

1.7. Покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засуджених осіб. Громадські роботи полягають у виконанні засудженими особами у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування /частина 1 статті 36 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

1.8. Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві годин на день, але не менше двадцяти п’яти годин на місяць /частина друга статті 38 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

1.9. Надання засудженій особі щорічної відпустки за основним місцем роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт /частина 2 статті 37 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

1.10. Особи, засуджені до покарання у виді громадських робіт, не відбувають покарання у вихідні та святкові дні в разі відсутності можливості здійснення контролю за виконаним ними обсягом робіт.

1.11. Особи, засуджені до покарання у виді громадських робіт, перебувають на обліку в підрозділі інспекції за місцем проживання.

1.12. Ухилення від відбування покарання, призначеного вироком суду, має наслідком відповідальність, передбачена статтею 389 Кримінального кодексу України.

1.13. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрав законної сили, або перешкоджання їх виконанню тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 382 Кримінального кодексу України.

1.14. Умовно-дострокове звільнення стосовно осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт, не застосовується.